Молодь влаштовує українські мистецькі вечори у Запоріжжі

У переважно російськомовному Запоріжжі стають популярними українські мистецькі вечори. В одному місці збираються люди, щоб поспівати, почитати українською або просто поспілкуватися рідною мовою. Всі ці заходи відбуваються переважно у невеличких кав’ярнях і є ініціативою міської молоді.

Засилля у регіоні російськомовного продукту і водночас брак українського змусило молодь діяти. Молоді люди, переважно студенти місцевих вишів, домовились із власниками кав’ярень, котрі безкоштовно погоджуються на проведення україномовних вечорів на своїй території.
Не сказати, що все відбувається просто, говорить Олександра Сергієнко, організатор українських вечорів. Адже серед десятка опитаних закладів лише два погодились на такий експеримент.

«Куди б могла піти молода, сучасна людина, просунута в технологіях, яка має свіжий погляд, я не знаю. У нас чомусь українське асоціюється із шароварами. Я нічого не маю проти ані шароварів, ані паляниць, але все ж таки хочеться, щоб українське мало сучасний вигляд», – говорить Олександра Сергієнко.

Українське – це модно!

Українські вечори стали модними у Запоріжжі за останні кілька років, коли з медіапростору почало швидко зникати все українське. Це не системний рух, і такі вечори не проходять щотижня. Раз на місяць у кращому випадку, бо організатори все роблять власними силами і спонсорів не мають.

Вчорашня студентка журфаку Ольга Філіпова відвідує такі заходи постійно. Вона каже, що це чи не єдиний спосіб втамувати спрагу за українською мовою у майже повністю російськомовному середовищі Запоріжжя.

«Тому що тут нема українського ні медіа-продукту, ні якихось ресурсів україномовних. Книги дуже важко знайти. Українська сучасна література майже відсутня на полицях книгарень», – зазначає Ольга Філіпова.

Політика проти мови

За даними соціологічних опитувань, 86% населення області визначили українську рідною мовою, більшість шкіл теж україномовні. Ці цифри підтверджені результатами всеукраїнського референдуму початку 90-х та даними перепису населення від 2001 року. Крім того, серед майже двох мільйонів населення області майже півтора мільйона – це українці за національністю.

Втім, державна мова звучить хіба що на державні свята, на день народження Тараса Шевченка та в ефірі обласної державної телерадіокомпанії. Російськомовний обласний центр диктує умови решті територій. Намагання Запорізької обласної ради встановити російську мову регіональною – пряме свідчення цього процесу.

Простір вживання української зменшується, говорить завідувач кафедри українознавства Запорізького національного університету Ольга Стадніченко. Філологи вишу разом із волонтерами громадських організацій у 2009 році провели власне дослідження, результати якого не обнадійливі. Українську мову штучно виштовхують із ужитку.

«Визначено було, що тільки філармонія обласна і театр імені Магара проводять свої вистави українською мовою. А, наприклад, театр ляльок, який налаштований на дитячу аудиторію, – там тільки три відсотки спектаклів ставлять українською мовою», – зауважує філолог.

Попри це, деякі запорізькі політики переконують: треба рятувати російську. Так, зокрема, заявляє депутат обласної ради і секретар комісії з гуманітарних питань, регіонал Ігор Грозовський.

А на прохання назвати приклади утисків російської мови в Запоріжжі він сказав: «Так зразу назвати не можу. Ну, по-перше, скорочення навчання російською. Тобто, є певні плани, які реалізовувалися за попередніх років. Відкривались українські школи на базі традиційно російськомовних».

Не чекаючи на те, чим закінчаться мовні суперечки у високих кабінетах, організатори українських вечорів у Запоріжжі роблять свою справу. Восени на запоріжців чекають нові зустрічі і нові вечори українського мистецтва.