Рига – У Латвії понад 60% жителів довіряють церкві, естонці вважаються найменш релігійною нацією в Європі. Водночас українці, які проживають у цих державах вважають себе віруючими людьми, хоча більшість із них відвідує церкву лише на великі релігійні свята. Наявність в країнах Балтії парафій Української греко-католицької церкви місцеві українці оцінюють як важливий аспект для збереження духовності та християнських традицій.
У Латвії немає державної релігії. Майже 55% латвійських віруючих – це лютерани, 24% – католики, 10% – православні. Проживають тут і представники інших релігійних конфесій. Загалом латвійське суспільство толерантно ставиться до різних релігійних течій, а церква намагається не впливати на громадське життя.
Українці Латвії в основному сповідують християнство. За словами керівника Союзу української молоді та дітей Латвії Ольги Берги, місцеві українці вважають себе релігійними.
«Українці – віруючі. Я знаю таких людей, які постійно ходять до церкви, виконують усе, що потрібно. І також є українці, які традиційно відвідують церкву, ну, скажімо, двічі на рік обов’язково – на Різдво і Великдень», – каже Ольга Берга
Вона вважає, що для місцевих українців, які сповідують греко-католицьку віру, велике значення має те, що у Латвії існують три греко-католицькі громади – у Ризі, Даугавпілсі та Лудзі.
Місцева паства доклала дуже багато зусиль, щоб служба Божа в Ризькій греко-католицькій парафії велася українською мовою.
«Греко-католицька парафія тут існує ще з 90-х років минулого століття. Створили її священики-латиші. Спочатку вони навіть пробували вести службу українською мовою, але виникли відповідні складнощі. Звичайно, у нас було бажання, щоб у Латвії велася служба українською мовою», – зазначила керівника Союзу української молоді та дітей Латвії Ольга Берга
Нещодавно з України до Риги приїхав і став настоятелем греко-католицької парафії отець Роман Сапужак, Він поділився з Радіо Свобода своїми враженнями щодо віруючих українців в Україні і в Латвії.
«В Україні, на мою думку, вища духовність, бо там люди більше ходять до церкви, більш активні. Можливо тому, що там церква більше діяла і праця священиків більш організована, була стабільна духовна опіка. Тут бачу, що та опіка занадто маленька. І потрібно це розвивати, щоб відчути духовність», – зазначив отець Роман Сапужак.
Місіонерська місія українського священика за кордоном
Священик бачить свою місію в Латвії місіонерською. За його словами, в сучасних умовах священнослужитель сам має йти до людей, опікуватися ними, у скрутні для них моменти життя надавати духовну допомогу.
«Я бачу в Латвії багато українців, куби б не пішов, навіть в магазині їх зустрічаю. Люди прагнуть Божого слова українською мовою, приходять до церкви, беруть активну участь в її житті, тому що відчувають себе ніби вдома, на українській землі», – зауважив священик.
Отець Роман вважає важливою духовну роботу з молоддю. Тому відразу після свого прибуття до Латвії він відвідав Ризьку українську школу, де сподівається стати духовним наставником в учнів.
«Співпраця церкви зі школою має постійно бути, бо ми формуємо маленьку дитину, церква духовно, а школа знаннями. І ця співпраця має постійно продовжуватися», – вважає отець Роман Сапужак.
Український релігійно-культурний комплекс у Таллінні
В сусідній з Латвією Естонії, за даними перепису населення 2011 року, прихильниками конкретної релігії вважають себе 29% населення.
Керівник Конгресу українців Естонії Віра Коник повідомила Радіо Свобода, що українці Естонії в основному сповідають греко-католицьку і православну віру. За її словами, те, що в самому центрі Таллінна розташований чудовий архітектурний комплекс – Центр української культури, Українська греко-католицька церква і монастирська школа – сприяє як культурному, так і духовному збагаченню місцевих українців.
«У нас у Таллінні є єдиний, ми його називаємо сакрально-культурний комплекс, тому що там церква дуже органічно поєднана з культурою», – зазначає Віра Коник.
За її словами, відвідуючи цей комплекс, люди через культуру долучаються до церкви і навпаки. Приваблює цей центр не лише українців, але й естонців.
«Естонці вважаються найменш релігійною нацією у світі, але вони проявлять інтерес до традиційної культури, тому й проходять до нас», – зауважила Віра Коник.
Українська церква приваблює молодих українців, які приїхали до Естонії в останні роки з України. В основному це спеціалісти високої кваліфікації у сфері інформаційних технологій, економісти, менеджери вищої ланки.
«Я майже щонеділі приходжу на службу Божу до церкви і бачу нові обличчя серед прихожан. Майже щонеділі з’являється молодь, що приїхала з України. Вони поки не дуже активно долучаються до громадського життя, а ось церква їх приваблює. Очевидно, це приїжджі із Західної України, які звикли відвідувати церву. Тут вони знаходять духовний зв’язок із Батьківщиною, бо служба ведеться українською мовою», – зазначила Віра Коник.
На Великдень кількість прихожан Греко-католицької церкви у Таллінні збільшується. Вони не лише освячують паску, але й беруть участь в культурних заходах, які організовує Конгрес українців Естонії.
Пошук нових шляхів, які можуть привести людину до Бога
Велика заслуга в тому, що український осередок культури і духовності існує в Таллінні, належить Анатолію Лютюку, який заснував і спроектував цей культурно-релігійний комплекс, а також віддає увесь свій час і творчу наснагу його розвитку.
Зі своїми однодумцями він шукає нові шляхи, які можуть привести людину до Бога. Зокрема Анатолій Лютюк намагається пояснити вчення церкви за допомогою іграшок. Відвідувачі можуть дізнатися, що таке «Талліннський Ноїв Ковчег», в якому людські чесноти показані у вигляді рухомих дерев’яних іграшок.
У Центрі української культури в Таллінні є Книга доброти, в якій записуються добрі справи на саморобному папері. Окрім цієї книги, Анатолій Лютюк працює на проектом «Ковчег унікальних культур», в рамках якого вийшла перша книга про гуцульську культуру
«Але церква – це є домінанта, – каже він. – Завжди, де б українці не були, вони одразу будували церкву. Так і у нас – є церква, Центр українською культури, школа монастирських мистецтв. Я взяв ту схему релігійно-культурно комплексу, що пропонував митрополит Шептицький. Це все працює, але завжди треба пам’ятати, що є домінантою, для чого ми це робимо. А це – церква, збереження народної і християнської культури. Одно без іншого не може бути».
Заслужений художник України Анатолій Лютюк також зазначає, що віра – це його життя. За його словами, втрачаючи віру, людина втрачає життєвий стрижень.
У Латвії немає державної релігії. Майже 55% латвійських віруючих – це лютерани, 24% – католики, 10% – православні. Проживають тут і представники інших релігійних конфесій. Загалом латвійське суспільство толерантно ставиться до різних релігійних течій, а церква намагається не впливати на громадське життя.
Українці Латвії в основному сповідують християнство. За словами керівника Союзу української молоді та дітей Латвії Ольги Берги, місцеві українці вважають себе релігійними.
«Українці – віруючі. Я знаю таких людей, які постійно ходять до церкви, виконують усе, що потрібно. І також є українці, які традиційно відвідують церкву, ну, скажімо, двічі на рік обов’язково – на Різдво і Великдень», – каже Ольга Берга
Вона вважає, що для місцевих українців, які сповідують греко-католицьку віру, велике значення має те, що у Латвії існують три греко-католицькі громади – у Ризі, Даугавпілсі та Лудзі.
Місцева паства доклала дуже багато зусиль, щоб служба Божа в Ризькій греко-католицькій парафії велася українською мовою.
«Греко-католицька парафія тут існує ще з 90-х років минулого століття. Створили її священики-латиші. Спочатку вони навіть пробували вести службу українською мовою, але виникли відповідні складнощі. Звичайно, у нас було бажання, щоб у Латвії велася служба українською мовою», – зазначила керівника Союзу української молоді та дітей Латвії Ольга Берга
Нещодавно з України до Риги приїхав і став настоятелем греко-католицької парафії отець Роман Сапужак, Він поділився з Радіо Свобода своїми враженнями щодо віруючих українців в Україні і в Латвії.
В Україні, на мою думку, вища духовністьРоман Сапужак
Місіонерська місія українського священика за кордоном
Священик бачить свою місію в Латвії місіонерською. За його словами, в сучасних умовах священнослужитель сам має йти до людей, опікуватися ними, у скрутні для них моменти життя надавати духовну допомогу.
Люди прагнуть Божого слова українською мовоюРоман Сапужак
Отець Роман вважає важливою духовну роботу з молоддю. Тому відразу після свого прибуття до Латвії він відвідав Ризьку українську школу, де сподівається стати духовним наставником в учнів.
Ми формуємо маленьку дитину, церква духовно, а школа знаннямиРоман Сапужак
Український релігійно-культурний комплекс у Таллінні
В сусідній з Латвією Естонії, за даними перепису населення 2011 року, прихильниками конкретної релігії вважають себе 29% населення.
Керівник Конгресу українців Естонії Віра Коник повідомила Радіо Свобода, що українці Естонії в основному сповідають греко-католицьку і православну віру. За її словами, те, що в самому центрі Таллінна розташований чудовий архітектурний комплекс – Центр української культури, Українська греко-католицька церква і монастирська школа – сприяє як культурному, так і духовному збагаченню місцевих українців.
«У нас у Таллінні є єдиний, ми його називаємо сакрально-культурний комплекс, тому що там церква дуже органічно поєднана з культурою», – зазначає Віра Коник.
За її словами, відвідуючи цей комплекс, люди через культуру долучаються до церкви і навпаки. Приваблює цей центр не лише українців, але й естонців.
«Естонці вважаються найменш релігійною нацією у світі, але вони проявлять інтерес до традиційної культури, тому й проходять до нас», – зауважила Віра Коник.
Українська церква приваблює молодих українців, які приїхали до Естонії в останні роки з України. В основному це спеціалісти високої кваліфікації у сфері інформаційних технологій, економісти, менеджери вищої ланки.
«Я майже щонеділі приходжу на службу Божу до церкви і бачу нові обличчя серед прихожан. Майже щонеділі з’являється молодь, що приїхала з України. Вони поки не дуже активно долучаються до громадського життя, а ось церква їх приваблює. Очевидно, це приїжджі із Західної України, які звикли відвідувати церву. Тут вони знаходять духовний зв’язок із Батьківщиною, бо служба ведеться українською мовою», – зазначила Віра Коник.
На Великдень кількість прихожан Греко-католицької церкви у Таллінні збільшується. Вони не лише освячують паску, але й беруть участь в культурних заходах, які організовує Конгрес українців Естонії.
Пошук нових шляхів, які можуть привести людину до Бога
Велика заслуга в тому, що український осередок культури і духовності існує в Таллінні, належить Анатолію Лютюку, який заснував і спроектував цей культурно-релігійний комплекс, а також віддає увесь свій час і творчу наснагу його розвитку.
Зі своїми однодумцями він шукає нові шляхи, які можуть привести людину до Бога. Зокрема Анатолій Лютюк намагається пояснити вчення церкви за допомогою іграшок. Відвідувачі можуть дізнатися, що таке «Талліннський Ноїв Ковчег», в якому людські чесноти показані у вигляді рухомих дерев’яних іграшок.
У Центрі української культури в Таллінні є Книга доброти, в якій записуються добрі справи на саморобному папері. Окрім цієї книги, Анатолій Лютюк працює на проектом «Ковчег унікальних культур», в рамках якого вийшла перша книга про гуцульську культуру
Завжди, де б українці не були, вони одразу будували церкву. Так і у насАнатолій Лютюк
Заслужений художник України Анатолій Лютюк також зазначає, що віра – це його життя. За його словами, втрачаючи віру, людина втрачає життєвий стрижень.
