Вчені зі Стенфордського університету зробили мозок миші прозорим: задля дослідження зв’язку між нейронами науковці видалили непрозорі ліпіди. Експеримент є частиною BRAIN Initiative – проекту, підтримуваного адміністрацією президента США, що має на меті розкриття секретів людського мозку. Наука цього тижня обговорює також захоплення астероїда та досягнення канадських палеонтологів.
Для того, щоб зробити мозок миші прозорим, вчені зі Стенфорда використали поверхнево-активну речовину додецилсульфат натрію (або SDS). Свій метод дослідники назвали CLARITY (що у перекладі з англійської означає «ясність», «прозорість»), пише видання Nature.
Раніше мережу нейронів вчені мали можливість дослідити лише у зрізі. Нині ж вдалися до видалення ліпідів (ними заповнені мембрани клітин мозку): для цього спочатку заповнили клітини фіброгелем, який зафіксував нейрони у тому вигляді, в якому вони є за звичних умов. Далі відбулася полімеризація цієї речовини. Різні нейрони при цьому позначили різними флуоресцентними маркерами.
Під час аналізу вдалося розгледіти навіть нейрони у таламусі – дуже глибокій області головного мозку. Вчені зі Стенфорда кажуть, що розроблену ними технологію можна використовувати для дослідження хвороб, спричинених патологією у нейронах, – зокрема, аутизму. Водночас науковці визнають, що найбільшим недоліком нового методу є те, що його можна застосовувати лише на неживому мозку.
Цього року президент США Барак Обама оголосив про підтримку BRAIN Initiative – проекту, який об’єднує вчених, що займаються дослідженням мозку. Ініціатива має на меті детальний аналіз кожного нейрону, що дозволило б краще вивчити можливості людського мозку. Мішель Фройнд із Національного інституту психічного здоров’я США зазначає, що CLARITY величезним досягненням у межах проекту BRAIN Initiative. «Використовуючи цю технологію, ми можемо роздивитися нейрон з різних боків: можна побачити, де його початок, де кінець, у якій ділянці мозку він функціонує», – резюмує дослідниця.
Обама зголосився захопити астероїд
Президент США Барак Обама виступив із підтримкою ідеї захоплення невеликого астероїда, який можна було б транспортувати на орбіту Місяця і в майбутньому використати для марсіанських місій.
На 2014 рік Обама пропонує виділити на проекти NASA 17,7 мільярда доларів (це закладено у проекті держбюджету), і ця сума вже включає роботу над «прирученням» астероїда.
У NASA розповіли, що у разі затвердження плану розпочнуть пошук космічного об’єкта, який найбільше відповідає вимогам проекту: швидше за все, обиратимуть із астероїдів, які потенційно можуть становити загрозу для Землі, пише Reuters. Маса небесного тіла не повинна перевищувати 500 тонн, його діаметр – 7 метрів.
За задумом авторів проекту (а в цьому питанні NASA співпрацює з Інститутом космічних досліджень імені Кека), астероїд, якщо його вдасться перемістити на орбіту Місяця, стане пересувною базою для астронавтів, які летітимуть на Марс. «Ця місія дозволить нам краще розвинути наші технології, досліджуючи простори, яких ми ніколи не сягали. Я кажу і про астероїд, і про Марс – людство мріяло про це, але ніколи навіть не сподівалося, що це може стати реальністю», – заявив очільник NASA Чарльз Болден.
Адміністрація Обами пропонує закласти на «приручення» астероїда у 2014 році 105 мільйонів доларів. Очікується, що після визначення придатного для проекту небесного тіла на нього відрядять астронавтів, які мають дослідити зразки ґрунту і скелястої породи. Після цього почнуться роботи з його транспортування.
Проект попередньо оцінили у 2,65 мільярда доларів, щоправда, це – оцінки згаданого Інституту космічних досліджень імені Кека. У NASA запевняють, що витрати, ймовірно, будуть значно меншими: мовляв, у розрахунках вчених із каліфорнійського інституту не враховані ті проекти, які NASA вже втілює і які можуть стати в нагоді і в рамках транспортування астероїда на орбіту Місяця.
Швидко росли: китайська знахідка канадських палеонтологів
Канадські палеонтологи у Китаї знайшли залишки динозаврів, вік яких – близько 190 мільйонів років. Окрім останків древніх ящірок вдалося відкопати і кілька ембріонів, які на момент своєї «консервації» у ґрунті ще не вилупилися з яєць.
Цю знахідку палеонтологи вважають унікальною, тому що донині наука мала можливість дослідити особливості динозаврячих ембріонів хіба що крейдового періоду (який розпочався 145 мільйонів років тому і тривав близько 79 мільйонів років)
У Китаї канадські вчені виявили 20 ембріонів люфенгозаврів – представників ряду ящеротазових. Вони жили у добу раннього Юрського періоду, відрізнялися довгою шиєю і «зростом» до 8 метрів.
«Ми переходимо на новий рівень дослідження життя динозаврів», – каже керівник палеонтологічних робіт Роберт Рейц. «Це вперше нам вдалося простежити поступовий розвиток динозаврячого ембріону», – цитує Рейца видання Science Daily. Знайдені вченим і його колегами ембріони були на різних стадіях розвитку, тож була можливість, наприклад, прослідкувати за ростом тієї чи іншої кістки що науковці і зробили.
Для аналізу взяли стегнову кістку – найбільшу і найдовшу трубчасту кістку. Огляд її на різних стадіях розвитку засвідчив, що люфенгозаври росли досить швидко (Рейц каже, що значно швидше, аніж всі сучасні тварини) і, на кшталт пташенят, постійно рухалися у яйці. Палеонтологи, які розкопали у Китаї залишки люфенгозаврів, припускають, що вони вилуплювалися вже добре сформованими і надалі також уже стрімко росли.
Для того, щоб зробити мозок миші прозорим, вчені зі Стенфорда використали поверхнево-активну речовину додецилсульфат натрію (або SDS). Свій метод дослідники назвали CLARITY (що у перекладі з англійської означає «ясність», «прозорість»), пише видання Nature.
Раніше мережу нейронів вчені мали можливість дослідити лише у зрізі. Нині ж вдалися до видалення ліпідів (ними заповнені мембрани клітин мозку): для цього спочатку заповнили клітини фіброгелем, який зафіксував нейрони у тому вигляді, в якому вони є за звичних умов. Далі відбулася полімеризація цієї речовини. Різні нейрони при цьому позначили різними флуоресцентними маркерами.
Під час аналізу вдалося розгледіти навіть нейрони у таламусі – дуже глибокій області головного мозку. Вчені зі Стенфорда кажуть, що розроблену ними технологію можна використовувати для дослідження хвороб, спричинених патологією у нейронах, – зокрема, аутизму. Водночас науковці визнають, що найбільшим недоліком нового методу є те, що його можна застосовувати лише на неживому мозку.
Цього року президент США Барак Обама оголосив про підтримку BRAIN Initiative – проекту, який об’єднує вчених, що займаються дослідженням мозку. Ініціатива має на меті детальний аналіз кожного нейрону, що дозволило б краще вивчити можливості людського мозку. Мішель Фройнд із Національного інституту психічного здоров’я США зазначає, що CLARITY величезним досягненням у межах проекту BRAIN Initiative. «Використовуючи цю технологію, ми можемо роздивитися нейрон з різних боків: можна побачити, де його початок, де кінець, у якій ділянці мозку він функціонує», – резюмує дослідниця.
Обама зголосився захопити астероїд
Президент США Барак Обама виступив із підтримкою ідеї захоплення невеликого астероїда, який можна було б транспортувати на орбіту Місяця і в майбутньому використати для марсіанських місій.
На 2014 рік Обама пропонує виділити на проекти NASA 17,7 мільярда доларів (це закладено у проекті держбюджету), і ця сума вже включає роботу над «прирученням» астероїда.
У NASA розповіли, що у разі затвердження плану розпочнуть пошук космічного об’єкта, який найбільше відповідає вимогам проекту: швидше за все, обиратимуть із астероїдів, які потенційно можуть становити загрозу для Землі, пише Reuters. Маса небесного тіла не повинна перевищувати 500 тонн, його діаметр – 7 метрів.
За задумом авторів проекту (а в цьому питанні NASA співпрацює з Інститутом космічних досліджень імені Кека), астероїд, якщо його вдасться перемістити на орбіту Місяця, стане пересувною базою для астронавтів, які летітимуть на Марс. «Ця місія дозволить нам краще розвинути наші технології, досліджуючи простори, яких ми ніколи не сягали. Я кажу і про астероїд, і про Марс – людство мріяло про це, але ніколи навіть не сподівалося, що це може стати реальністю», – заявив очільник NASA Чарльз Болден.
Адміністрація Обами пропонує закласти на «приручення» астероїда у 2014 році 105 мільйонів доларів. Очікується, що після визначення придатного для проекту небесного тіла на нього відрядять астронавтів, які мають дослідити зразки ґрунту і скелястої породи. Після цього почнуться роботи з його транспортування.
Проект попередньо оцінили у 2,65 мільярда доларів, щоправда, це – оцінки згаданого Інституту космічних досліджень імені Кека. У NASA запевняють, що витрати, ймовірно, будуть значно меншими: мовляв, у розрахунках вчених із каліфорнійського інституту не враховані ті проекти, які NASA вже втілює і які можуть стати в нагоді і в рамках транспортування астероїда на орбіту Місяця.
Швидко росли: китайська знахідка канадських палеонтологів
Канадські палеонтологи у Китаї знайшли залишки динозаврів, вік яких – близько 190 мільйонів років. Окрім останків древніх ящірок вдалося відкопати і кілька ембріонів, які на момент своєї «консервації» у ґрунті ще не вилупилися з яєць.
Цю знахідку палеонтологи вважають унікальною, тому що донині наука мала можливість дослідити особливості динозаврячих ембріонів хіба що крейдового періоду (який розпочався 145 мільйонів років тому і тривав близько 79 мільйонів років)
У Китаї канадські вчені виявили 20 ембріонів люфенгозаврів – представників ряду ящеротазових. Вони жили у добу раннього Юрського періоду, відрізнялися довгою шиєю і «зростом» до 8 метрів.
«Ми переходимо на новий рівень дослідження життя динозаврів», – каже керівник палеонтологічних робіт Роберт Рейц. «Це вперше нам вдалося простежити поступовий розвиток динозаврячого ембріону», – цитує Рейца видання Science Daily. Знайдені вченим і його колегами ембріони були на різних стадіях розвитку, тож була можливість, наприклад, прослідкувати за ростом тієї чи іншої кістки що науковці і зробили.
Для аналізу взяли стегнову кістку – найбільшу і найдовшу трубчасту кістку. Огляд її на різних стадіях розвитку засвідчив, що люфенгозаври росли досить швидко (Рейц каже, що значно швидше, аніж всі сучасні тварини) і, на кшталт пташенят, постійно рухалися у яйці. Палеонтологи, які розкопали у Китаї залишки люфенгозаврів, припускають, що вони вилуплювалися вже добре сформованими і надалі також уже стрімко росли.
