Київ – За минулий рік кількість ВІЛ-інфікованих в Україні зросла на майже двадцять тисяч осіб. Це – статистика Міністерства охорони здоров’я. А як повідомила ООН, за темпами поширення СНІДу Україна – перша в Європі. Громадські організації та благодійні фонди попереджають: останні законодавчі нововведення можуть змусити їх згорнути програми протидії хворобі в Україні.
Понад 220 тисяч ВІЛ-інфікованих зареєстрував Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами – такими є останні офіційні дані. Тим не менш, громадські організації та благодійні фонди скаржаться на посилення тиску з боку держави.
Понад три мільйони гривень у Міжнародного альянсу з ВІЛ-СНІД в Україні вимагає новостворене Міністерство доходів і зборів. Буцімто саме стільки антидемпінгового мита благодійна організація не сплатила, коли ввозила шприци з Іспанії для профілактики захворювання серед наркозалежних.
Станом на 2010-й рік, коли завозилися шприци, мито на їхнє ввезення було скасовано через Київський апеляційний адмінсуд, наголошує речник організації Карен Мадоян. За його словами, Альянс готовий відстоювати свою правоту у суді, однак вся ця ситуація неабияк загрожує його підопічним.
«Це буде велика загроза для подальшої роботи Глобального фонду в Україні, тобто це буде велика перешкода для втілення подальших програм профілактики ВІЛ-СНІДу в Україні. І я навіть не можу передбачити наслідків», – наголошує Мадоян.
Ухвала суду, на яку посилається Альянс, мала на меті відстрочення сплати мита, а не його скасування. Тому майже двохсотвідсотковий податок стягують «у межах правового поля», зазначається на сайті Міністерства доходів і зборів. Пізніше на зустрічі із послом США в Україні Джоном Теффтом глава відомства Олександр Клименко заявив про створення спеціальної комісії, яка додатково все перевірить і знайде «юридичні шляхи виходу із ситуації».
Хто працюватиме з наркоманами і повіями?
У деяких напрямках боротьби із ВІЛ-інфекцією держава більше шкодить, ніж допомагає, зауважує у коментарі Радіо Свобода виконавчий директор Мережі людей, що живуть з ВІЛ, Володимир Курпіта.
«Складається враження, що деякі різновиди діяльності, пов’язані з ВІЛ-СНІДом, особливо непопулярні, особливо при роботі з представниками уразливих груп, зокрема, споживачів ін’єкційних наркотиків чи працівників секс-бізнесу, є зобов’язанням виключно неурядового сектору та міжнародних фондів, – зауважує Курпіта .– І непідтримка державою даного напрямку не сприяє подоланню епідемії, яка концентрується, зокрема, у цих групах».
Він нагадав також про нові норми ліцензування імпортних препаратів, які Верховна Рада ухвалила ще влітку, однак чинності вони набувають із першого березня. Через недоліки під час розробки процедури ліцензування ліки з-за кордону можуть тимчасово взагалі зникнути з прилавків, а потім неодмінно подорожчають, прогнозує Курпіта. ВІЛ-інфікованим потрібно вживати по кілька таблеток на день, інакше вони помруть. 97% ліків для них – це імпорт.
Держлікслужба, однак, зазначає, що нововведення у ліцензуванні не збільшить, а навпаки – знизить ціну на лікарські засоби, бо скоротить «ланцюжок поставки» і зробить процедуру прозорішою.
Хворих лишили без ліків, прикриваючись «мовою» – Оробець
У Верховній Раді тим часом зареєстровано законопроект, який скасовує документ, ухвалений влітку. За словами одного з його ініціаторів, депутата від «Батьківщини» Лесі Оробець, нове ліцензування запровадили влітку «під шумок» мовних законів.
Медикаменти, що потрапляють до аптек, і так проходять чотириразову перевірку, а нових параметрів контролю не впроваджують, зауважує депутат.
«Це просто торгівля папірчиками, така собі «годівниця», яку не змогли поділити між собою Міністерство охорони здоров’я і Державна служба ліків. Саме тому не було розроблено положення, хто ж врешті ліцензує», – говорить Оробець.
Українські чиновники часто вороже сприймають діяльність міжнародних фондів, які працюють із тяжко хворими, чи то СНІД, туберкульоз чи рак, вважає політик. Оскільки закупівлею препаратів займається держава, тендери проходять часто у закритому режимі, й «ціна питання» іноді виявляється значно вищою, ніж та, з якою працюють благодійники.
На думку депутата, ситуацію спрощує закон про благодійність. Його ухвалили вісім місяців тому, разом із ще одним – про громадські організації. Тривалий час Президент Віктор Янукович його ігнорував, не підписуючи, але й не накладаючи вето, каже політик. Однак, за словами Лесі Оробець, нещодавно під тиском з боку громадськості закон таки набув чинності.
Понад 220 тисяч ВІЛ-інфікованих зареєстрував Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами – такими є останні офіційні дані. Тим не менш, громадські організації та благодійні фонди скаржаться на посилення тиску з боку держави.
Понад три мільйони гривень у Міжнародного альянсу з ВІЛ-СНІД в Україні вимагає новостворене Міністерство доходів і зборів. Буцімто саме стільки антидемпінгового мита благодійна організація не сплатила, коли ввозила шприци з Іспанії для профілактики захворювання серед наркозалежних.
Станом на 2010-й рік, коли завозилися шприци, мито на їхнє ввезення було скасовано через Київський апеляційний адмінсуд, наголошує речник організації Карен Мадоян. За його словами, Альянс готовий відстоювати свою правоту у суді, однак вся ця ситуація неабияк загрожує його підопічним.
«Це буде велика загроза для подальшої роботи Глобального фонду в Україні, тобто це буде велика перешкода для втілення подальших програм профілактики ВІЛ-СНІДу в Україні. І я навіть не можу передбачити наслідків», – наголошує Мадоян.
Ухвала суду, на яку посилається Альянс, мала на меті відстрочення сплати мита, а не його скасування. Тому майже двохсотвідсотковий податок стягують «у межах правового поля», зазначається на сайті Міністерства доходів і зборів. Пізніше на зустрічі із послом США в Україні Джоном Теффтом глава відомства Олександр Клименко заявив про створення спеціальної комісії, яка додатково все перевірить і знайде «юридичні шляхи виходу із ситуації».
Хто працюватиме з наркоманами і повіями?
У деяких напрямках боротьби із ВІЛ-інфекцією держава більше шкодить, ніж допомагає, зауважує у коментарі Радіо Свобода виконавчий директор Мережі людей, що живуть з ВІЛ, Володимир Курпіта.
«Складається враження, що деякі різновиди діяльності, пов’язані з ВІЛ-СНІДом, особливо непопулярні, особливо при роботі з представниками уразливих груп, зокрема, споживачів ін’єкційних наркотиків чи працівників секс-бізнесу, є зобов’язанням виключно неурядового сектору та міжнародних фондів, – зауважує Курпіта .– І непідтримка державою даного напрямку не сприяє подоланню епідемії, яка концентрується, зокрема, у цих групах».
Він нагадав також про нові норми ліцензування імпортних препаратів, які Верховна Рада ухвалила ще влітку, однак чинності вони набувають із першого березня. Через недоліки під час розробки процедури ліцензування ліки з-за кордону можуть тимчасово взагалі зникнути з прилавків, а потім неодмінно подорожчають, прогнозує Курпіта. ВІЛ-інфікованим потрібно вживати по кілька таблеток на день, інакше вони помруть. 97% ліків для них – це імпорт.
Держлікслужба, однак, зазначає, що нововведення у ліцензуванні не збільшить, а навпаки – знизить ціну на лікарські засоби, бо скоротить «ланцюжок поставки» і зробить процедуру прозорішою.
Хворих лишили без ліків, прикриваючись «мовою» – Оробець
У Верховній Раді тим часом зареєстровано законопроект, який скасовує документ, ухвалений влітку. За словами одного з його ініціаторів, депутата від «Батьківщини» Лесі Оробець, нове ліцензування запровадили влітку «під шумок» мовних законів.
Медикаменти, що потрапляють до аптек, і так проходять чотириразову перевірку, а нових параметрів контролю не впроваджують, зауважує депутат.
«Це просто торгівля папірчиками, така собі «годівниця», яку не змогли поділити між собою Міністерство охорони здоров’я і Державна служба ліків. Саме тому не було розроблено положення, хто ж врешті ліцензує», – говорить Оробець.
Українські чиновники часто вороже сприймають діяльність міжнародних фондів, які працюють із тяжко хворими, чи то СНІД, туберкульоз чи рак, вважає політик. Оскільки закупівлею препаратів займається держава, тендери проходять часто у закритому режимі, й «ціна питання» іноді виявляється значно вищою, ніж та, з якою працюють благодійники.
На думку депутата, ситуацію спрощує закон про благодійність. Його ухвалили вісім місяців тому, разом із ще одним – про громадські організації. Тривалий час Президент Віктор Янукович його ігнорував, не підписуючи, але й не накладаючи вето, каже політик. Однак, за словами Лесі Оробець, нещодавно під тиском з боку громадськості закон таки набув чинності.
