Львів – Українські підприємці виявились неспроможними порятувати на Львівщині рештки оборонного замку XVI–XVII століть у Старому селі і палац Потоцьких ХІХ століття у Тартакові. Львівська область стала першим регіоном в Україні, де, за рішенням Кабміну, пам’ятки архітектури у 2010 році передали у концесію, тобто в оренду, приватним особам. Однак цей проект цілком провалився. А замок і палац нині ще більш зруйновані, ніж до передачі.
Жодної охорони і контролю як руїн фортеці у Старому селі, так і залишків палацу графа Потоцького у Тартакові, що в Сокальському районі. А у XVII столітті Тартаків був головною резиденцією польського магната Казимира Потоцького. Тут він збудував оборонний замок, і вже на його руїнах наприкінці XIX століття магнат Збігнєв Лянцкоронський звів розкішний палац у стилі французького необароко. У ньому бував письменник Леопольд фон Захер-Мазох, який навіть описав цю величну садибу.
До старих мурів у Старому селі теж мала дотичність родина Потоцьких. Останнім власником фортеці 1939 року був граф Альфред Потоцький, той, котрий замовив будівництво палацу Потоцьких у Львові.
Оскільки ці дві пам’ятки архітектури руйнувались, а держава не виділяла фінансування, у 2010 році Кабмін дозволив пошукати нових господарів для замку і палацу, тобто віддати в концесію. Відтак історичні об’єкти залишились у власності держави, концесіонер має право ними користуватись, а землю отримав в оренду.
У лютому 2010 року тодішній очільник області Микола Кміть підписав угоду про передачу в концесію палацу у Тартакові на 49 років з приватним інвестором з Волині Ігорем Новосадом. Підприємець зобов’язався вивести з аварійного стану і створити у палаці туристично-відпочинковий центр.
Також на 49 років передали львівському ресторатору Михайлові Рибі руїни замку в Старому селі, де площа землі становить два гектари. Угоду про передачу будівлі у концесію урочисто у листопаді 2010 року підписав тодішній голова Львівської ОДА Василь Горбаль.
Михайло Риба разом дев’ятьома бізнесменами, прізвища яких не розголошує, пообіцяв до 2012 року врятувати залишки замку від аварійного стану, до 2013-го – відновити одну з двох веж, а у 2015 році історичний туристично-відпочинковий об’єкт має працювати.
«Від сьогодні я несу повну відповідальність за пам’ятку. Нам треба зробити археологічні розкопки. Хочемо збудувати готель і відновити капличку, яка там є», – заявив львівський ресторатор.
Але справа далі заяв і Михайла Риби, і Ігоря Новосада не зрушилась. У 2011 році обоє концесіонерів скаржились на економічну кризу.
У телефонній розмові з кореспондентом Радіо Свобода (зустріч пообіцяв, але наступного дня не зреагував на телефон) Михало Риба сказав, що якраз спілкується з київськими бізнесменами і вони вирішать, що робитимуть у цьому році із замком, бо, мовляв, є намір залучити польських інвесторів.
Допоки концесіонери вирішують, у Тартакові місцеві мешканці створили благодійний фонд для порятунку палацу, а у Старому селі готують листи до Президента, прем’єра, очільника області з вимогою перервати угоду концесії.
«Людей обдурили… мають намір захопити два гектари землі замку»
Голова Старосільської сільради Михайло Івашків каже, що людей обдурили, бо стоять підставні особи, які мають намір захопити два гектари землі замку.
«Я прекрасно розумію, що ніякий Михайло Риба за цим не стоїть, я цим цікавився, він зі мною не зустрічається. Він від цього відхрещується. Якщо людина за рік нічого не робила, ми спокійно розірвемо угоду. Ми почнемо зі сходу села, вирішимо, що маємо робити. Я б хотів іншого інвестора, виставити одну людину на тендер. Я розумію, що їх цікавить площа, два гектари. Нам головне, щоб цегла не падала на голови. Це не наше, але ми доглядаємо за деревами, розчистили річку біля замку», – переконує Михайло Івашків.
Начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Валерій Потюк каже, що адміністрація перерве угоди з обома концесіонерами, оскільки вони не виконали своїх обіцянок, не підготували бізнес-проектів.
«Ми також готові розірвати угоду. Бо вони навіть не мають наміру спілкуватись. У Тартакові ми шукали концесіонера через прокуратуру. А у Старому селі цей концесіонер живе у Львові. Я з ним вже чотири місяці хотів би побачитись, щоб бодай роз’яснив, як це все має бути», – зазначив він.
У 2010 році обласна влада мала намір віддати у концесію ще й Свірзький замок XVI століття, що належить Спілці архітекторів, яка його просто занедбала. А тут територія є – 25 гектарів землі серед неймовірної краси природи, і цей замок ще 15 років тому був у найкращому стані з-поміж інших. Нині доглядає за ним один селянин. Замок у жахливому стані.
Бізнесмени, які хотіли пам’ятку в оренду, не бажали вкладати кошти у її реставрацію, а одразу мали намір створити готельні номери і ресторани, щоб заробляти гроші одразу, не вкладаючи їх. Але старі замки і палаци потребують спершу великих капіталовкладень.
Жодної охорони і контролю як руїн фортеці у Старому селі, так і залишків палацу графа Потоцького у Тартакові, що в Сокальському районі. А у XVII столітті Тартаків був головною резиденцією польського магната Казимира Потоцького. Тут він збудував оборонний замок, і вже на його руїнах наприкінці XIX століття магнат Збігнєв Лянцкоронський звів розкішний палац у стилі французького необароко. У ньому бував письменник Леопольд фон Захер-Мазох, який навіть описав цю величну садибу.
До старих мурів у Старому селі теж мала дотичність родина Потоцьких. Останнім власником фортеці 1939 року був граф Альфред Потоцький, той, котрий замовив будівництво палацу Потоцьких у Львові.
Оскільки ці дві пам’ятки архітектури руйнувались, а держава не виділяла фінансування, у 2010 році Кабмін дозволив пошукати нових господарів для замку і палацу, тобто віддати в концесію. Відтак історичні об’єкти залишились у власності держави, концесіонер має право ними користуватись, а землю отримав в оренду.
У лютому 2010 року тодішній очільник області Микола Кміть підписав угоду про передачу в концесію палацу у Тартакові на 49 років з приватним інвестором з Волині Ігорем Новосадом. Підприємець зобов’язався вивести з аварійного стану і створити у палаці туристично-відпочинковий центр.
Також на 49 років передали львівському ресторатору Михайлові Рибі руїни замку в Старому селі, де площа землі становить два гектари. Угоду про передачу будівлі у концесію урочисто у листопаді 2010 року підписав тодішній голова Львівської ОДА Василь Горбаль.
Михайло Риба разом дев’ятьома бізнесменами, прізвища яких не розголошує, пообіцяв до 2012 року врятувати залишки замку від аварійного стану, до 2013-го – відновити одну з двох веж, а у 2015 році історичний туристично-відпочинковий об’єкт має працювати.
Я несу повну відповідальність за пам’ятку. Нам треба зробити археологічні розкопки. Хочемо збудувати готель і відновити капличку, яка там єМихайло Риба
Але справа далі заяв і Михайла Риби, і Ігоря Новосада не зрушилась. У 2011 році обоє концесіонерів скаржились на економічну кризу.
У телефонній розмові з кореспондентом Радіо Свобода (зустріч пообіцяв, але наступного дня не зреагував на телефон) Михало Риба сказав, що якраз спілкується з київськими бізнесменами і вони вирішать, що робитимуть у цьому році із замком, бо, мовляв, є намір залучити польських інвесторів.
Допоки концесіонери вирішують, у Тартакові місцеві мешканці створили благодійний фонд для порятунку палацу, а у Старому селі готують листи до Президента, прем’єра, очільника області з вимогою перервати угоду концесії.
«Людей обдурили… мають намір захопити два гектари землі замку»
Голова Старосільської сільради Михайло Івашків каже, що людей обдурили, бо стоять підставні особи, які мають намір захопити два гектари землі замку.
Ніякий Михайло Риба за цим не стоїть, я цим цікавився, я цим цікавився, він зі мною не зустрічаєтьсяМихайло Івашків
Начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Валерій Потюк каже, що адміністрація перерве угоди з обома концесіонерами, оскільки вони не виконали своїх обіцянок, не підготували бізнес-проектів.
Ми також готові розірвати угоду. Бо вони навіть не мають наміру спілкуватись. У Тартакові ми шукали концесіонера через прокуратуруВалерій Потюк
У 2010 році обласна влада мала намір віддати у концесію ще й Свірзький замок XVI століття, що належить Спілці архітекторів, яка його просто занедбала. А тут територія є – 25 гектарів землі серед неймовірної краси природи, і цей замок ще 15 років тому був у найкращому стані з-поміж інших. Нині доглядає за ним один селянин. Замок у жахливому стані.
Бізнесмени, які хотіли пам’ятку в оренду, не бажали вкладати кошти у її реставрацію, а одразу мали намір створити готельні номери і ресторани, щоб заробляти гроші одразу, не вкладаючи їх. Але старі замки і палаци потребують спершу великих капіталовкладень.
