Лондон – В Україні представники владних політичних сил та опозиції звинувачують одні одних у маніпулюванні західною пресою. Одним із проявів цієї боротьби став анонімний сайт nemyrialeaks.com з матеріалами про оплату представником партії «Батьківщина» послуг британської піар-компанії, буцімто для того, щоб публікувати позитивні матеріали про Юлію Тимошенко і критичні оцінки уряду Партії регіонів.
На цьому тлі німецьке інтернет-видання Berliner Tageszeitung подало статтю маловідомого автора з твердженням, що українська опозиція за гроші нібито влаштувала публікацію хвилі матеріалів з позитивними оцінками ув’язненої Тимошенко, і буцімто в межах цієї ж кампанії також Україну критикували у Європі під час приготування до футбольного чемпіонату Євро-2012.
Представник британської піар-компанії Ridge Consulting Ltd., про яку згадано в публікації, Ніл Патті у розмові з Радіо Свобода підтвердив факт співпраці з партією Юлії Тимошенко. Він це не заперечував також і іншим журналістам, але, відповідаючи на наші запитання, Патті наголосив, що виконував «нормальну у цій галузі роботу», наприклад, «організовуючи прес-конференції» та «розсилаючи інформацію», і наголосив, що завжди в усіх випадках дотримувався професійних етичних принципів.
Думки піар-фахівців
У відповідь на твердження про організацію кампанії у західних ЗМІ шляхом підкупу журналістів Ніл Патті заперечив навіть можливість такого і заявив, що «на Заході на такі звинувачення серйозно не дивитимуться, і ними також не варто дурити українських громадян».
Колега Ніла Патті британський піар-консультант Мартін Нанн, який співпрацює з українськими клієнтами, сказав Радіо Свобода про межі своїх професійних можливостей.
«Не має значення, скільки грошей ви можете вкласти в певну справу. Якщо та справа не викликає довіри, і клієнт не викликає довіри, то гроші таку довіру не куплять. Репутацію купити неможливо просто тому, що репутація – це сприйняття, яке складається з багатьох, багатьох окремих чинників», – сказав Мартін Нанн і додав, що такі фахівці, як він, можуть лише допомагати клієнтам поширювати позитивну інформацію, і лише тоді, якщо така інформація правдива.
За його словами, «взаємини між піар-фахівцем і журналістами базуються на довірі і на гарантії, що жодна зі сторін не повинна підставляти іншу».
Думка журналіста
На запитання про те, що власне можна надрукувати, наприклад, у британській пресі за сприяння піар-компаній, для Радіо Свобода відповідав журналіст і автор книги «Супербагаті успадкують світ» Стівен Армстронґ. Він не ідеалізує ЗМІ, але заперечує можливість оркестрування кампанії в пресі цілої країни.
«Є певні канали зв’язку, є мережі, і тут не йдеться про гроші безпосередньо. Ті компанії не даватимуть редакторові гроші, але редактор може знати таких людей особисто упродовж багатьох років і буде такій людині довіряти, та прислухатиметься до її думки. Таких людей можна винайняти. Це як лобізм у США», – сказав журналіст.
Попри це, Стівен Армстронг наполягає на важливості ролі преси і стверджує, що навіть з усіма недоліками західні газети назагал правдиво інформують читачів.
«Кожна стаття містить правдиву інформацію, але треба навчитися ігнорувати піар «накрутки», політичну упередженість тощо, – зазначає він. – Це можна робити досить легко, але для цього треба читати принаймні дві різні газети. За своєю природою газети сперечатимуться. «Ґардіан» буде більш прихильна до лейбористів, а «Таймс» буде більш проконсервативна. Якщо читати обидві газети, то ви побачите, що одну тему висвітлюватимуть по-різному. Ви зможете побачити обидві сторони і виводити власну думку та погоджуватися чи не погоджуватися з якоюсь із думок з тієї чи іншої газети».
Думка аналітика
Незалежний український аналітик Орися Луцевич, яка донедавна працювала в британському аналітичному центрі «Чатам Гаус», наголошує, що усі великі українські партії зараз використовують західні піар-компанії. Вона каже, що партія «Батьківщина», можливо, була однією з перших, але Партія регіонів тепер не відстає.
«Візити, які були влаштовані у Британії для пані Богословської і пана Кузьміна, були спровоковані тою думкою, що вони програли інформаційну війну, і вони швиденько винайняли багато піар-консалтингових компаній, і не лише в Англії, але й у Берліні, у Парижі та Вашингтоні, щоб доносити своє бачення до західної преси. Важливе і небезпечне питання тут полягає у намаганні нав’язати громадській думці, що будь-яку західну пресу можна купити через піар-компанії, що є абсолютною брехнею, бо жодне видання, яке себе поважає, не буде брати матеріал, який їм подає якась компанія. Матеріали все одно перевірятимуть, і є відповідна редакційна політика видань, тому йдеться про блеф», – наголосила Орися Луцевич.
Вона також припустила, що більшість грошей, які українські політичні сили та уряд витрачають на західні піар-компанії, просто марнуються.
«Однозначно, що ми марнуємо гроші, коли витрачаємо кошти на піар-супровід приватної компанії для поїздки заступника Генерального прокурора до Лондона для того, щоб переконувати в чесності українського правосуддя. Але, звичайно, це світова практика, що уряди використовують лобістські інформаційні компанії для того, щоб залучати інвестиції, щоб рекламувати туризм. Якби Україна використовувала ті кошти для таких можливостей, то я думаю, що мільйони українців були би лише «за». Але якщо ці кошти використовуються для лобіювання вузькокорпоративних інтересів і інтересів конкретної політичної партії, а не країни в цілому, то це, звичайно ж, є витрачання коштів українських платників податків, бо ці ж кошти звідкись беруться. Вони, напевне, беруться з української економіки», – зауважила Орися Луцевич.
Якщо партії «Батьківщина» закидають співпрацю з лондонською Ridge Consulting Ltd, то Партію регіонів пов’язують із компанією Burson-Marsteller, із фірмою Fleishman і з лобістами Podesta Group Inc у США.
На цьому тлі німецьке інтернет-видання Berliner Tageszeitung подало статтю маловідомого автора з твердженням, що українська опозиція за гроші нібито влаштувала публікацію хвилі матеріалів з позитивними оцінками ув’язненої Тимошенко, і буцімто в межах цієї ж кампанії також Україну критикували у Європі під час приготування до футбольного чемпіонату Євро-2012.
Представник британської піар-компанії Ridge Consulting Ltd., про яку згадано в публікації, Ніл Патті у розмові з Радіо Свобода підтвердив факт співпраці з партією Юлії Тимошенко. Він це не заперечував також і іншим журналістам, але, відповідаючи на наші запитання, Патті наголосив, що виконував «нормальну у цій галузі роботу», наприклад, «організовуючи прес-конференції» та «розсилаючи інформацію», і наголосив, що завжди в усіх випадках дотримувався професійних етичних принципів.
Думки піар-фахівців
У відповідь на твердження про організацію кампанії у західних ЗМІ шляхом підкупу журналістів Ніл Патті заперечив навіть можливість такого і заявив, що «на Заході на такі звинувачення серйозно не дивитимуться, і ними також не варто дурити українських громадян».
Колега Ніла Патті британський піар-консультант Мартін Нанн, який співпрацює з українськими клієнтами, сказав Радіо Свобода про межі своїх професійних можливостей.
Репутацію купити неможливоМартін Нанн
«Не має значення, скільки грошей ви можете вкласти в певну справу. Якщо та справа не викликає довіри, і клієнт не викликає довіри, то гроші таку довіру не куплять. Репутацію купити неможливо просто тому, що репутація – це сприйняття, яке складається з багатьох, багатьох окремих чинників», – сказав Мартін Нанн і додав, що такі фахівці, як він, можуть лише допомагати клієнтам поширювати позитивну інформацію, і лише тоді, якщо така інформація правдива.
За його словами, «взаємини між піар-фахівцем і журналістами базуються на довірі і на гарантії, що жодна зі сторін не повинна підставляти іншу».
Думка журналіста
На запитання про те, що власне можна надрукувати, наприклад, у британській пресі за сприяння піар-компаній, для Радіо Свобода відповідав журналіст і автор книги «Супербагаті успадкують світ» Стівен Армстронґ. Він не ідеалізує ЗМІ, але заперечує можливість оркестрування кампанії в пресі цілої країни.
Є певні канали зв’язку, є мережі, і тут не йдеться про гроші безпосередньоСтівен Армстронґ
«Є певні канали зв’язку, є мережі, і тут не йдеться про гроші безпосередньо. Ті компанії не даватимуть редакторові гроші, але редактор може знати таких людей особисто упродовж багатьох років і буде такій людині довіряти, та прислухатиметься до її думки. Таких людей можна винайняти. Це як лобізм у США», – сказав журналіст.
Попри це, Стівен Армстронг наполягає на важливості ролі преси і стверджує, що навіть з усіма недоліками західні газети назагал правдиво інформують читачів.
Кожна стаття містить правдиву інформацію, але треба навчитися ігнорувати піар «накрутки»Стівен Армстронг
«Кожна стаття містить правдиву інформацію, але треба навчитися ігнорувати піар «накрутки», політичну упередженість тощо, – зазначає він. – Це можна робити досить легко, але для цього треба читати принаймні дві різні газети. За своєю природою газети сперечатимуться. «Ґардіан» буде більш прихильна до лейбористів, а «Таймс» буде більш проконсервативна. Якщо читати обидві газети, то ви побачите, що одну тему висвітлюватимуть по-різному. Ви зможете побачити обидві сторони і виводити власну думку та погоджуватися чи не погоджуватися з якоюсь із думок з тієї чи іншої газети».
Думка аналітика
Незалежний український аналітик Орися Луцевич, яка донедавна працювала в британському аналітичному центрі «Чатам Гаус», наголошує, що усі великі українські партії зараз використовують західні піар-компанії. Вона каже, що партія «Батьківщина», можливо, була однією з перших, але Партія регіонів тепер не відстає.
Візити Богословської і Кузьміна були спровоковані думкою, що вони програли інформаційну війну, і вони винайняли багато піар-консалтингових компаній, і не лише в АнгліїОрися Луцевич
«Візити, які були влаштовані у Британії для пані Богословської і пана Кузьміна, були спровоковані тою думкою, що вони програли інформаційну війну, і вони швиденько винайняли багато піар-консалтингових компаній, і не лише в Англії, але й у Берліні, у Парижі та Вашингтоні, щоб доносити своє бачення до західної преси. Важливе і небезпечне питання тут полягає у намаганні нав’язати громадській думці, що будь-яку західну пресу можна купити через піар-компанії, що є абсолютною брехнею, бо жодне видання, яке себе поважає, не буде брати матеріал, який їм подає якась компанія. Матеріали все одно перевірятимуть, і є відповідна редакційна політика видань, тому йдеться про блеф», – наголосила Орися Луцевич.
Вона також припустила, що більшість грошей, які українські політичні сили та уряд витрачають на західні піар-компанії, просто марнуються.
Це витрачання коштів українських платників податків. Вони, напевне, беруться з української економікиОрися Луцевич
«Однозначно, що ми марнуємо гроші, коли витрачаємо кошти на піар-супровід приватної компанії для поїздки заступника Генерального прокурора до Лондона для того, щоб переконувати в чесності українського правосуддя. Але, звичайно, це світова практика, що уряди використовують лобістські інформаційні компанії для того, щоб залучати інвестиції, щоб рекламувати туризм. Якби Україна використовувала ті кошти для таких можливостей, то я думаю, що мільйони українців були би лише «за». Але якщо ці кошти використовуються для лобіювання вузькокорпоративних інтересів і інтересів конкретної політичної партії, а не країни в цілому, то це, звичайно ж, є витрачання коштів українських платників податків, бо ці ж кошти звідкись беруться. Вони, напевне, беруться з української економіки», – зауважила Орися Луцевич.
Якщо партії «Батьківщина» закидають співпрацю з лондонською Ridge Consulting Ltd, то Партію регіонів пов’язують із компанією Burson-Marsteller, із фірмою Fleishman і з лобістами Podesta Group Inc у США.
