Брюссель – Президенти та прем’єр-міністри країн-членів Євросоюзу зберуться сьогодні у Брюсселі на позачерговий саміт. Там очікуються тривалі та складні дискусії щодо довгострокового фінансового плану. Низка багатих держав хоче скоротити внески до бюджету співдружності. Натомість бідніші країни, багато сфер яких фінансуються з європейської казни, погрожують накладенням свого вето на багатолітній бюджет ЄС.
Згідно з інформацією деяких європейських джерел, країни співдружності напередодні саміту розділилися на дві групи. З одного боку – ті, що хочуть значного скорочення видатків, з іншого – ті, що вважають: урізання виплат до європейської казни завадить розвиткові об’єднаної Європи. При цьому в кулуарах Європейської ради усвідомлюють, що вірогідність домовитися дуже низька.
Переважна частина депутатів Європарламенту, разом із Європейською комісією, стали на бік супротивників бюджетних скорочень. На думку євродепутатів найбільших політичних груп – як-то Жозефа Доля, голови фракції Європейської народної партії, чи Ґі Верховстата з Альянсу лібералів та демократів – бюджет 2014–2020 років урізати не можна, бо він є каталізатором економічного зростання, зайнятості та інвестицій, зокрема, у наукові дослідження та освітні програми, на кшталт Erasmus.
Напередодні зустрічей голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу закликав лідерів країн ЄС прислухатися «до голосів нобелівських лауреатів із науки, які нам нагадують, що майбутнє Європи – у дослідженнях та інноваціях».
«Прислухайтеся до голосів студентів програми Erasmus, які прагнуть кращої освіти. Прислухайтеся до ваших власних регіонів, підприємств, профспілок, які знають, наскільки необхідні інвестиції для відновлення економічного зростання», – заявляє Баррозу. Він додає, що варто також «почути знедолених, що харчуються у так званих «європейських харчових банках», до безробітних, до організацій, що борються з проблемами довкілля, та до багатьох тих, що виживають за рахунок фінансування об’єднаної Європи – зокрема, дітей у африканських та азійських державах.
Євроскептики: гроші є, але їх погано витрачають
Водночас «урізати апетити» тим, що живуть за рахунок європейського фінансування, пропонують євроскептики. Серед них – і британський депутат від групи Європейських консерваторів та реформістів Мартін Калланан.
«А що казати щодо нашої присутності тут (у Європарламенті) у Страсбурзі? – питає він, звертаючись до голови Єврокомісії. – Це коштує 200 мільйонів євро на рік. Чи сприяють ці гроші економіці держав-членів? Ніхто не скаже, що це так. Пане Баррозу, Євросоюзові не бракує грошей, він тільки витрачає їх дуже і дуже погано».
Щоб хоч якось врятувати баланс довготермінового бюджету Євросоюзу, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей у своєму листі до лідерів ЄС запропонував компромісний варіант: скоротити його на 80 мільярдів. Він хоче зменшити фінансування сільського господарства та видатків на політику збалансування рівня життя різних держав та регіонів ЄС. Однак на це не підуть, з одного боку, аграрні держави, на кшталт Польщі чи Франції, а з іншого – нові країни-члени ЄС, наприклад, Латвія. Латвійський прем’єр Валдіс Домбровскіс вже заявив, що готовий блокувати невигідний бюджет.
З огляду на ці розбіжності, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей у своєму листі-запрошенні застеріг лідерів держав ЄС, що «відсутність угоди піде на шкоду всім». В очікуванні гарячих дебатів цього разу він склав приблизну програму саміту. Вочевидь, беручи до уваги те, що зустріч може затягнутися аж до суботи.
Згідно з інформацією деяких європейських джерел, країни співдружності напередодні саміту розділилися на дві групи. З одного боку – ті, що хочуть значного скорочення видатків, з іншого – ті, що вважають: урізання виплат до європейської казни завадить розвиткові об’єднаної Європи. При цьому в кулуарах Європейської ради усвідомлюють, що вірогідність домовитися дуже низька.
Переважна частина депутатів Європарламенту, разом із Європейською комісією, стали на бік супротивників бюджетних скорочень. На думку євродепутатів найбільших політичних груп – як-то Жозефа Доля, голови фракції Європейської народної партії, чи Ґі Верховстата з Альянсу лібералів та демократів – бюджет 2014–2020 років урізати не можна, бо він є каталізатором економічного зростання, зайнятості та інвестицій, зокрема, у наукові дослідження та освітні програми, на кшталт Erasmus.
Напередодні зустрічей голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу закликав лідерів країн ЄС прислухатися «до голосів нобелівських лауреатів із науки, які нам нагадують, що майбутнє Європи – у дослідженнях та інноваціях».
«Прислухайтеся до голосів студентів програми Erasmus, які прагнуть кращої освіти. Прислухайтеся до ваших власних регіонів, підприємств, профспілок, які знають, наскільки необхідні інвестиції для відновлення економічного зростання», – заявляє Баррозу. Він додає, що варто також «почути знедолених, що харчуються у так званих «європейських харчових банках», до безробітних, до організацій, що борються з проблемами довкілля, та до багатьох тих, що виживають за рахунок фінансування об’єднаної Європи – зокрема, дітей у африканських та азійських державах.
Євроскептики: гроші є, але їх погано витрачають
Водночас «урізати апетити» тим, що живуть за рахунок європейського фінансування, пропонують євроскептики. Серед них – і британський депутат від групи Європейських консерваторів та реформістів Мартін Калланан.
Євросоюзові не бракує грошей, він тільки витрачає їх дуже і дуже поганоМартін Калланан
Щоб хоч якось врятувати баланс довготермінового бюджету Євросоюзу, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей у своєму листі до лідерів ЄС запропонував компромісний варіант: скоротити його на 80 мільярдів. Він хоче зменшити фінансування сільського господарства та видатків на політику збалансування рівня життя різних держав та регіонів ЄС. Однак на це не підуть, з одного боку, аграрні держави, на кшталт Польщі чи Франції, а з іншого – нові країни-члени ЄС, наприклад, Латвія. Латвійський прем’єр Валдіс Домбровскіс вже заявив, що готовий блокувати невигідний бюджет.
З огляду на ці розбіжності, голова Європейської ради Герман Ван Ромпей у своєму листі-запрошенні застеріг лідерів держав ЄС, що «відсутність угоди піде на шкоду всім». В очікуванні гарячих дебатів цього разу він склав приблизну програму саміту. Вочевидь, беручи до уваги те, що зустріч може затягнутися аж до суботи.
