Київ – До 2020 року влада планує створити близько шести мільйонів робочих місць. Механізмом для цього є новий закон «Про зайнятість населення», що набуде чинності 1 січня 2013 року. Окрім збільшення допомоги з безробіття, одним із нововведень закону є й підтримка державою перекваліфікації безробітних, старших від 45-річного віку. Вони, як повідомляє уряд, зможуть отримати ваучер, яким сплатять за опанування нової професії. Деякі експерти натомість стверджують, що ініціатива уряду беззмістовна, бо українці не хочуть перенавчатись.
На стимулювання зайнятості уряд витрачає близько 6 мільярдів гривень щороку, а проте кількості безробітних в Україні відчутно не меншає. За даними Держкомстату, рівень безробіття у першому півріччі 2012 року становив 7,8%. Все через те, що понад чотири мільйони українців працюють нелегально, отримуючи при цьому і зарплату в конвертах, і допомогу з безробіття, переконує голова Державної служби з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва Михайло Бродський. Натомість новий закон «Про зайнятість населення» покликаний виправити цю ситуацію, зокрема, й через удосконалення системи перепідготовки людей віком від 45 років.
«Людина отримує ваучер й сама вибирає, куди йде вчитися і на що. В 2013 році ваучер буде коштувати 11 тисяч гривень. На 11 тисяч можна буде прийти і навчитися. Якщо Ви знаєте, наприклад, на кухаря вартість навчання 3,6 тисячі гривень за 6 місяців, інженера-програміста – 16 тисяч на 2 роки. Тому на два роки можна за рахунок держави, фонду державного і соціального страхування піти і навчитися», – каже Бродський.
Основний покупець робочої сили – приватний сектор
Потреба перекваліфікації виникає в тих регіонах України, де відбувається приватизація підприємств. Як наслідок, основним покупцем робочої сили в Україні все ще залишається приватний сектор.
Шкодити своєму бізнесові і брати на роботу людину, яка має папірець про перекваліфікацію хоч і за рахунок держави, роботодавець не буде, переконує голова незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник. Люди, старші від 45-річного віку, не є коштовною робочою силою, але й навіть вони двічі подумають перед тим, як здобувати нову професію, оскільки під час всього періоду навчання нової справи допомоги з безробіття вони не отримуватимуть, наголошує Верник.
«Якщо раніше, наприклад, тобі надавали можливість протягом цього року перекваліфікуватись, пройти якісь курси і отримувати допомогу, то зараз ввели цікаву новинку, якщо ти вже пішов на ці курси і держава й так витрачає на тебе гроші, то допомога з безробіття не йде, – розповів голова профспілки.
Цю інформацію категорично спростовують у Державному центрі зайнятості. Там Радіо Свобода поінформували, що, відповідно до статті 35 нового закону «Про зайнятість населення», «за безробітним, який проходить професійне навчання за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається виплата допомоги з безробіття у розмірах і в строки, що встановлені за законодавством».
Самі винні
Компетенція не може ґрунтуватись лише на освіті, отриманій замолоду. На думку директора школи управління людськими ресурсами HRM Анни Власової, українці не хочуть перенавчатись і обмежуються знаннями, що отримали в університеті чи навичками, що є лише найнеобхіднішими на роботі. Саме звичка нарікати на зовнішні чинники – такі, як держава, університет чи батьки, – призводить до низького рівня професійності та відсутності навичок навіть у суміжних професіях українського працівника.
«Говорити термінами «освіта» і «перекваліфікація» – наївно. Я б говорила такими термінами, як «розвиток», що англійською звучить як learning. Не навчання, а саме розвиток, який триває постійно. Ти себе сам кудись штовхаєш і тебе штовхає ринок. Якщо ти за ним не встигаєш, то це твоя проблема», – говорить Власова.
Окрім можливості перекваліфікуватись для людей, які виявилися неконкурентоспроможними на ринку праці, новий закон «Про зайнятість населення» містить ще кілька ініціатив. Це, зокрема, звільнення на рік від сплати єдиного соціального внеску для роботодавців, які створюють перше робоче місце для молоді або працевлаштовують інвалідів і людей, старших від 50 років – щоправда, за умови, що ті працюватимуть не менше як рік.
На стимулювання зайнятості уряд витрачає близько 6 мільярдів гривень щороку, а проте кількості безробітних в Україні відчутно не меншає. За даними Держкомстату, рівень безробіття у першому півріччі 2012 року становив 7,8%. Все через те, що понад чотири мільйони українців працюють нелегально, отримуючи при цьому і зарплату в конвертах, і допомогу з безробіття, переконує голова Державної служби з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва Михайло Бродський. Натомість новий закон «Про зайнятість населення» покликаний виправити цю ситуацію, зокрема, й через удосконалення системи перепідготовки людей віком від 45 років.
Людина отримує ваучер й сама вибирає, куди йде вчитися і на що. В 2013 році ваучер буде коштувати 11 тисяч гривень… На кухаря вартість навчання 3,6 тисячі гривень за 6 місяців, інженера-програміста – 16 тисяч на 2 рокиМихайло Бродський
Основний покупець робочої сили – приватний сектор
Потреба перекваліфікації виникає в тих регіонах України, де відбувається приватизація підприємств. Як наслідок, основним покупцем робочої сили в Україні все ще залишається приватний сектор.
Шкодити своєму бізнесові і брати на роботу людину, яка має папірець про перекваліфікацію хоч і за рахунок держави, роботодавець не буде, переконує голова незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник. Люди, старші від 45-річного віку, не є коштовною робочою силою, але й навіть вони двічі подумають перед тим, як здобувати нову професію, оскільки під час всього періоду навчання нової справи допомоги з безробіття вони не отримуватимуть, наголошує Верник.
«Якщо раніше, наприклад, тобі надавали можливість протягом цього року перекваліфікуватись, пройти якісь курси і отримувати допомогу, то зараз ввели цікаву новинку, якщо ти вже пішов на ці курси і держава й так витрачає на тебе гроші, то допомога з безробіття не йде, – розповів голова профспілки.
Цю інформацію категорично спростовують у Державному центрі зайнятості. Там Радіо Свобода поінформували, що, відповідно до статті 35 нового закону «Про зайнятість населення», «за безробітним, який проходить професійне навчання за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається виплата допомоги з безробіття у розмірах і в строки, що встановлені за законодавством».
Самі винні
Компетенція не може ґрунтуватись лише на освіті, отриманій замолоду. На думку директора школи управління людськими ресурсами HRM Анни Власової, українці не хочуть перенавчатись і обмежуються знаннями, що отримали в університеті чи навичками, що є лише найнеобхіднішими на роботі. Саме звичка нарікати на зовнішні чинники – такі, як держава, університет чи батьки, – призводить до низького рівня професійності та відсутності навичок навіть у суміжних професіях українського працівника.
Говорити термінами «освіта» і «перекваліфікація» – наївно. Я б говорила такими термінами, як «розвиток», що англійською звучить як learning. Не навчання, а саме розвиток, який триває постійноАнна Власова
Окрім можливості перекваліфікуватись для людей, які виявилися неконкурентоспроможними на ринку праці, новий закон «Про зайнятість населення» містить ще кілька ініціатив. Це, зокрема, звільнення на рік від сплати єдиного соціального внеску для роботодавців, які створюють перше робоче місце для молоді або працевлаштовують інвалідів і людей, старших від 50 років – щоправда, за умови, що ті працюватимуть не менше як рік.
