Івано-Франківщина – За рівнем безробіття Івано-Франківщина на одинадцятому місці в країні. У Центрі зайнятості зареєстровано понад 16,5 тисяч людей. Однак експерти кажуть, що більшість людей, які втратили роботу не реєструються, а дають собі раду самі. Зокрема, їдуть на заробітки.
Ярославу Михайловичу з Івано-Франківська 50 років. Майже половину з них він відпрацював на арматурному заводі, потрапив під скорочення й вже майже рік безробітний. Роботу хоче знайти не лише через заробіток.
«Важко. Самі розумієте – скандали в сім’ї. Я собі таку роботу шукаю, щоб приносила задоволення, а не лише, щоб отримувати гроші», – розповідає чоловік.
Однак, інтереси працедавців і безробітних рідко співпадають. Одні не хочуть брати на роботу, приміром, жінок з дітьми, інші не кожну роботу вважають для себе прийнятною. Співзасновник і директор фірми «Люм’єр» Лідія Шкрібляк каже, що у них серед майже ста працівників переважають молоді люди, хоча з радістю приймали б і середнього віку.
«Для мене не стільки важливо вік, скільки, скажімо, фах і як людина відповідає своїй посаді. Але так як у нас сфера послуг – це кафе, ресторани, кінотеатр, то у сфері послуг склалася ментально така ситуація, що йдуть молоді люди. Коли ж 40 або за 40, то люди вважають, що можуть працювати тільки менеджерами, адміністраторами, тобто що має бути якась керівна ланка», – говорить Лідія Шкрібляк.
«Складніше працевлаштувати людей з вищою освітою»
Директор обласного центру зайнятості Григорій Горбаль зазначає, що більшим є попит на робітничі професії, останнім часом зростає і потреба в інженерно-технічних професіях
«Складніше нам працевлаштувати людей з вищою освітою, – каже він. – Там є цілий перелік спеціальностей, особливо нових в останні роки. Маємо певні складності. Простіше говорити про те, хто потрібніший сьогодні на ринку праці. Як правило, це більше робітничі професії».
За словами Григорія Горбаля, використовують такі форми діяльності як «ярмарки вакансій», навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації безробітних, створення дотаційних робочих місць та першого робочого місця. Перспективною для області вважають сферу туризму.
Серед безробітних 57 відсотків жінки. Та статистика не обліковує жінок, які виїхали на заробітки за кордон, каже експерт із громадської організації «Еталон» Леся Аронець. Працюють вони там не рік і не два, в центрах зайнятості не реєструються, гроші ж здебільшого заробляють на навчання дітей і квартири для них.
«З західного регіону багато жінок, які не могли собі тут дати раду, їдуть, не дивлячись на те, що мають один-два дипломи, різноробочими за кордон, щоб утримати сім’ю. Ніхто там серед них не проводить дослідження, це раз. По-друге, якщо їдуть за кордон, то це здебільшого напівлегально, і тому достовірних даних і яскравої картини соціологічного дослідження нема», – вважає експерт.
На 1 жовтня на Прикарпатті у центрах зайнятості зареєстровано понад 16,5 тисяч безробітних. За методикою Міжнародної організації праці показник безробіття складає майже 8 відсотків.
Ярославу Михайловичу з Івано-Франківська 50 років. Майже половину з них він відпрацював на арматурному заводі, потрапив під скорочення й вже майже рік безробітний. Роботу хоче знайти не лише через заробіток.
«Важко. Самі розумієте – скандали в сім’ї. Я собі таку роботу шукаю, щоб приносила задоволення, а не лише, щоб отримувати гроші», – розповідає чоловік.
Однак, інтереси працедавців і безробітних рідко співпадають. Одні не хочуть брати на роботу, приміром, жінок з дітьми, інші не кожну роботу вважають для себе прийнятною. Співзасновник і директор фірми «Люм’єр» Лідія Шкрібляк каже, що у них серед майже ста працівників переважають молоді люди, хоча з радістю приймали б і середнього віку.
«Для мене не стільки важливо вік, скільки, скажімо, фах і як людина відповідає своїй посаді. Але так як у нас сфера послуг – це кафе, ресторани, кінотеатр, то у сфері послуг склалася ментально така ситуація, що йдуть молоді люди. Коли ж 40 або за 40, то люди вважають, що можуть працювати тільки менеджерами, адміністраторами, тобто що має бути якась керівна ланка», – говорить Лідія Шкрібляк.
«Складніше працевлаштувати людей з вищою освітою»
Директор обласного центру зайнятості Григорій Горбаль зазначає, що більшим є попит на робітничі професії, останнім часом зростає і потреба в інженерно-технічних професіях
«Складніше нам працевлаштувати людей з вищою освітою, – каже він. – Там є цілий перелік спеціальностей, особливо нових в останні роки. Маємо певні складності. Простіше говорити про те, хто потрібніший сьогодні на ринку праці. Як правило, це більше робітничі професії».
За словами Григорія Горбаля, використовують такі форми діяльності як «ярмарки вакансій», навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації безробітних, створення дотаційних робочих місць та першого робочого місця. Перспективною для області вважають сферу туризму.
Серед безробітних 57 відсотків жінки. Та статистика не обліковує жінок, які виїхали на заробітки за кордон, каже експерт із громадської організації «Еталон» Леся Аронець. Працюють вони там не рік і не два, в центрах зайнятості не реєструються, гроші ж здебільшого заробляють на навчання дітей і квартири для них.
«З західного регіону багато жінок, які не могли собі тут дати раду, їдуть, не дивлячись на те, що мають один-два дипломи, різноробочими за кордон, щоб утримати сім’ю. Ніхто там серед них не проводить дослідження, це раз. По-друге, якщо їдуть за кордон, то це здебільшого напівлегально, і тому достовірних даних і яскравої картини соціологічного дослідження нема», – вважає експерт.
На 1 жовтня на Прикарпатті у центрах зайнятості зареєстровано понад 16,5 тисяч безробітних. За методикою Міжнародної організації праці показник безробіття складає майже 8 відсотків.
