Сімферополь – Рівно рік тому, 8 листопада 2011-го, кримський парламент дав згоду на призначення прем’єр-міністром автономії вихідця з донецької Макіївки Анатолія Могильова. За день до того Президент Віктор Янукович звільнив його з посади міністра внутрішніх справ України. Формально – згоду давав саме глава держави, а призначала керівника кримського уряду Верховна Рада АРК. Втім, місцева преса тоді прямо писала, що рішення щодо прем’єрства Могильова ухвалювали на Банковій у Києві, без урахування думок у парламенті автономії.
Віце-спікер кримського парламенту, регіонал Григорій Іоффе вважає, що кандидатура генерала міліції Анатолія Могильова – найкраща з тих, які торік розглядалися на посаду прем’єр-міністра автономії, оскільки той знав Крим зсередини як керівник силової структури. За кілька років до цього він очолював кримський главк міліції, а потім керував кримським передвиборчим штабом Віктора Януковича.
Григорій Іоффе не зміг пригадати якихось визначних досягнень уряду Могильова за рік, але наголосив, що важливі «не окремі перемоги, а тенденція». За його словами, ця тенденція – рівний розвиток автономії. «Могильову вдалося за цей рік зберегти стабільність, в тому числі – політичну. Так, журналістам в Криму було досить нудно, але для кримчан – це якраз досягнення», – вважає Григорій Іоффе.
Без діалогу з кримськими татарами стабільності не буде – експерт
Експерт-конфліктолог Ігор Семиволос погоджується, що для такого складного мультикультурного регіону, як Крим, збереження етнополітичної стабільності є дуже важливим. Він каже, що Могильов, попри свій антитатарський імідж, не робив якихось різких кроків стосовно кримськотатарської громади, якщо не рахувати прокол із заявою, що кримські татари, які вважають себе корінним народом Криму, є лише «діаспорою».
Водночас відсутність системного діалогу між владою і кримськими татарами та їхніми лідерами експерт назвав найбільшим провалом прем’єра Могильова, що з часом може зруйнувати нинішню етнополітичну стабільність.
«Всі невирішені питання, які були зрушені з місця зусиллями його попередника Василя Джарти, зараз застрягли, і жодного прогресу в їхньому вирішенні не спостерігається. Це очевидна поразка, невдача у політиці Могильова», – вважає Ігор Семиволос.
Анатолій Могильов був призначений на посаду голови Ради міністрів АРК через більш ніж два місяці після смерті колишнього прем’єра автономії Василя Джарти. Той за півтора року свого прем’єрства вирішив чи розпочав вирішувати низку складних проблем кримських татар, зокрема, будівництва у Сімферополі Соборної мечеті, земельне питання і питання фінансування програми облаштування репатріантів.
Серед втрат – офіцерська честь?
Кримські журналісти відзначають не лише «холодну війну» Анатолія Могильова з Меджлісом, але і його скандальне лобіювання виділення близькому до родини Президента Януковича товариству мисливців і рибалок «Кедр» у користування на 25 років близько 9 тисяч мисливських угідь у горах над Алуштою.
Ще кілька скандалів, до яких виявився причетним Анатолій Могильов як прем’єр, – подання ним і затвердження місцевим парламентом без заяв про складення депутатських повноважень двох віце-прем’єрів – Ольги Удовіної та Валерія Пальчука, що суперечить чинному законові «Про Раду міністрів АРК».
Тлом прем’єрства Анатолія Могильова, як написало одне з інтернет-видань, стало відбирання майна в опозиційних депутатів Андрія Сенченка і Сергія Веліжанського, арешти і суди над місцевими мільйонерами Файнгольдом та батьком і сином Беймами.
А найбільше вдарив по прем’єру-генералу, насамперед, за межами півострова, скандал із депутатом кримського парламенту Олександрою Кужель, якій він грубувато натякнув на її вікові проблеми: «Я розумію: у вашому віці у жінок є певні проблеми із психо-емоційним станом…» У відповідь Кужель нагадала, що той – офіцер і мусить пам’ятати про честь. Але кримський прем’єр не вибачився.
На думку місцевих журналістів, Анатолій Могильов за рік свого прем’єрства так і не зміг вийти з тіні свого харизматичного попередника Василя Джарти. Разом із тим він легко затьмарив першу посадову особу автономії – спікера кримського парламенту Володимира Константинова. До речі, саме намагання Кужель з’ясувати, хто з цих двох регіоналів головніший, і викликало психо-емоційний зрив кримського прем’єра.
Віце-спікер кримського парламенту, регіонал Григорій Іоффе вважає, що кандидатура генерала міліції Анатолія Могильова – найкраща з тих, які торік розглядалися на посаду прем’єр-міністра автономії, оскільки той знав Крим зсередини як керівник силової структури. За кілька років до цього він очолював кримський главк міліції, а потім керував кримським передвиборчим штабом Віктора Януковича.
Григорій Іоффе не зміг пригадати якихось визначних досягнень уряду Могильова за рік, але наголосив, що важливі «не окремі перемоги, а тенденція». За його словами, ця тенденція – рівний розвиток автономії. «Могильову вдалося за цей рік зберегти стабільність, в тому числі – політичну. Так, журналістам в Криму було досить нудно, але для кримчан – це якраз досягнення», – вважає Григорій Іоффе.
Без діалогу з кримськими татарами стабільності не буде – експерт
Експерт-конфліктолог Ігор Семиволос погоджується, що для такого складного мультикультурного регіону, як Крим, збереження етнополітичної стабільності є дуже важливим. Він каже, що Могильов, попри свій антитатарський імідж, не робив якихось різких кроків стосовно кримськотатарської громади, якщо не рахувати прокол із заявою, що кримські татари, які вважають себе корінним народом Криму, є лише «діаспорою».
Водночас відсутність системного діалогу між владою і кримськими татарами та їхніми лідерами експерт назвав найбільшим провалом прем’єра Могильова, що з часом може зруйнувати нинішню етнополітичну стабільність.
Всі невирішені питання, які були зрушені з місця зусиллями його попередника Василя Джарти, зараз застряглиІгор Семиволос
«Всі невирішені питання, які були зрушені з місця зусиллями його попередника Василя Джарти, зараз застрягли, і жодного прогресу в їхньому вирішенні не спостерігається. Це очевидна поразка, невдача у політиці Могильова», – вважає Ігор Семиволос.
Анатолій Могильов був призначений на посаду голови Ради міністрів АРК через більш ніж два місяці після смерті колишнього прем’єра автономії Василя Джарти. Той за півтора року свого прем’єрства вирішив чи розпочав вирішувати низку складних проблем кримських татар, зокрема, будівництва у Сімферополі Соборної мечеті, земельне питання і питання фінансування програми облаштування репатріантів.
Серед втрат – офіцерська честь?
Кримські журналісти відзначають не лише «холодну війну» Анатолія Могильова з Меджлісом, але і його скандальне лобіювання виділення близькому до родини Президента Януковича товариству мисливців і рибалок «Кедр» у користування на 25 років близько 9 тисяч мисливських угідь у горах над Алуштою.
Ще кілька скандалів, до яких виявився причетним Анатолій Могильов як прем’єр, – подання ним і затвердження місцевим парламентом без заяв про складення депутатських повноважень двох віце-прем’єрів – Ольги Удовіної та Валерія Пальчука, що суперечить чинному законові «Про Раду міністрів АРК».
Тлом прем’єрства Анатолія Могильова, як написало одне з інтернет-видань, стало відбирання майна в опозиційних депутатів Андрія Сенченка і Сергія Веліжанського, арешти і суди над місцевими мільйонерами Файнгольдом та батьком і сином Беймами.
А найбільше вдарив по прем’єру-генералу, насамперед, за межами півострова, скандал із депутатом кримського парламенту Олександрою Кужель, якій він грубувато натякнув на її вікові проблеми: «Я розумію: у вашому віці у жінок є певні проблеми із психо-емоційним станом…» У відповідь Кужель нагадала, що той – офіцер і мусить пам’ятати про честь. Але кримський прем’єр не вибачився.
На думку місцевих журналістів, Анатолій Могильов за рік свого прем’єрства так і не зміг вийти з тіні свого харизматичного попередника Василя Джарти. Разом із тим він легко затьмарив першу посадову особу автономії – спікера кримського парламенту Володимира Константинова. До речі, саме намагання Кужель з’ясувати, хто з цих двох регіоналів головніший, і викликало психо-емоційний зрив кримського прем’єра.
