Прага – Європейські газети інформують про можливі очікування від сьогоднішніх переговорів Віктора Януковича та Володимира Путіна у Ялті. Оглядачі цитують експертів, котрі не виключають нових поступок з боку України, і тепер ідеться нібито про пропозиції Росії, що, на заміну підписання угоди про проведення кордону в Керченській протоці за старими радянськими адміністративними картами, українська сторона має віддати Москві 30 квадратних кілометрів території в Луганській області зі станцією Зоряновська. Нервозність у ці переговори, як прогнозують аналітики, можуть внести газові питання й наполягання Путіна на активізації України в процесі інтеграції до Митного союзу. Західні газети також включають Україну в число тих країн, які найближчими роками активізують свою роль в експорті аграрної продукції.
Про можливість територіальних поступок Києва на користь Росії пише у четвер польська Rzeczpospolita. Йдеться про залізничну станцію Зоряновська на Луганщині, яка в часи СРСР належала до російських колій, а після розпаду Союзу залишилася на українській території, що ускладнює роботу російських залізничників. Припиняючи 15-річну суперечку щодо Керченської протоки і погоджуючись на український варіант – проведення тут кордону по старих радянських картах, Росія пропонує Києву перемістити кордон у районі станції Зоряновська так, щоб 30 квадратних кілометрів перейшло до росіян. Експерти кажуть про те, що тут ідеться про політичний вимір таких пропозицій, і якщо Україна дасть свою згоду, то це стане своєрідним прецедентом. Тоді Росія може висунути нові територіальні претензії і вимагати, наприклад, повернути їй Севастополь. Аналітики прогнозують подальші поступки влади Януковича Кремлю з метою схилити врешті Росію до перегляду газових угод із Україною.
Російська «Независимая газета» стверджує, що острів Тузла залишиться українським після запланованого на сьогодні підписання Путіним та Януковичем нових угод про кордони на Азовському морі та спільне використання Керченської протоки. Йдеться також про якісь компроміси сторін в Азовському морі, але нічого конкретного напередодні про порядок денний зустрічі президентів Росії та України в Ялті не повідомлялося взагалі. Жодна зі сторін не оприлюднила перелік підготовлених до підписання Путіним та Януковичем 12 липня документів. Експерти, що їх цитує російська газета, вважають, що, окрім очікуваного посилення тиску Путіна на владу Януковича з метою активізації наближення України до Митного союзу, нічого нового ці переговори не принесуть. Із газовою угодою і її цінами на блакитне паливо для України також все залишається по-старому. Але всі, у тому числі і ЄС, очікуватимуть результатів парламентських виборів 28 жовтня в Україні. Якщо ЄС після них «грюкне дверима» на адресу Києва, то українська влада, на думку аналітиків, може намагатися переорієнтувати зовнішню політику на російський напрямок.
Австрійська Die Presse інформує, з посиланнями на Організацію з економічної співпраці та розвитку (OECD), що світ потребує наступними десятиліттями додатково близько 200 мільйонів м’яса та мільярда тонн зерна. До одного мільярда людей сьогодні на планеті голодує і для покращення ситуації, коли у наступні 40 років значно зросте населення Землі, потрібне зростання сільськогосподарського виробництва щонайменше на 60 відсотків. Однак для цього необхідне подальше зростання продуктивності в аграрному секторі, що є проблемою, як вважають експерти. У світі розраховують на зростання виробництва продовольства та його експорту до 2021 року з боку таких країн, як Бразилія, Китай, Індонезія, Таїланд, Росія та Україна. Ці ж країни мали б реалізувати вирішальні інвестиції, щоб активізувати свій аграрний ринок на найближчу перспективу.
Про можливість територіальних поступок Києва на користь Росії пише у четвер польська Rzeczpospolita. Йдеться про залізничну станцію Зоряновська на Луганщині, яка в часи СРСР належала до російських колій, а після розпаду Союзу залишилася на українській території, що ускладнює роботу російських залізничників. Припиняючи 15-річну суперечку щодо Керченської протоки і погоджуючись на український варіант – проведення тут кордону по старих радянських картах, Росія пропонує Києву перемістити кордон у районі станції Зоряновська так, щоб 30 квадратних кілометрів перейшло до росіян. Експерти кажуть про те, що тут ідеться про політичний вимір таких пропозицій, і якщо Україна дасть свою згоду, то це стане своєрідним прецедентом. Тоді Росія може висунути нові територіальні претензії і вимагати, наприклад, повернути їй Севастополь. Аналітики прогнозують подальші поступки влади Януковича Кремлю з метою схилити врешті Росію до перегляду газових угод із Україною.
Російська «Независимая газета» стверджує, що острів Тузла залишиться українським після запланованого на сьогодні підписання Путіним та Януковичем нових угод про кордони на Азовському морі та спільне використання Керченської протоки. Йдеться також про якісь компроміси сторін в Азовському морі, але нічого конкретного напередодні про порядок денний зустрічі президентів Росії та України в Ялті не повідомлялося взагалі. Жодна зі сторін не оприлюднила перелік підготовлених до підписання Путіним та Януковичем 12 липня документів. Експерти, що їх цитує російська газета, вважають, що, окрім очікуваного посилення тиску Путіна на владу Януковича з метою активізації наближення України до Митного союзу, нічого нового ці переговори не принесуть. Із газовою угодою і її цінами на блакитне паливо для України також все залишається по-старому. Але всі, у тому числі і ЄС, очікуватимуть результатів парламентських виборів 28 жовтня в Україні. Якщо ЄС після них «грюкне дверима» на адресу Києва, то українська влада, на думку аналітиків, може намагатися переорієнтувати зовнішню політику на російський напрямок.
Австрійська Die Presse інформує, з посиланнями на Організацію з економічної співпраці та розвитку (OECD), що світ потребує наступними десятиліттями додатково близько 200 мільйонів м’яса та мільярда тонн зерна. До одного мільярда людей сьогодні на планеті голодує і для покращення ситуації, коли у наступні 40 років значно зросте населення Землі, потрібне зростання сільськогосподарського виробництва щонайменше на 60 відсотків. Однак для цього необхідне подальше зростання продуктивності в аграрному секторі, що є проблемою, як вважають експерти. У світі розраховують на зростання виробництва продовольства та його експорту до 2021 року з боку таких країн, як Бразилія, Китай, Індонезія, Таїланд, Росія та Україна. Ці ж країни мали б реалізувати вирішальні інвестиції, щоб активізувати свій аграрний ринок на найближчу перспективу.
