Київ – У п’ятницю в Брюсселі парафували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Під час процедури сторони проставили підписи під усіма сторінками політичної частини документа, та під першою та останньою сторінками торговельного блоку.
Всі частини Угоди про асоціацію України та ЄС (що налічує півтори тисячі сторінок) звели воєдино вперше. Тож саме 30 березня угода стала цілісним інтегрованим документом, пояснюють фахівці з євроінтеграції. З іншого боку, цей процес є суто технічним, а подальше підписання та ратифікація можуть відбутися дуже нескоро, говорить експерт із міжнародних відносин, заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий.
«Ще буде дуже багато стадій, які можна буде обговорювати, і це займе не один рік, – каже він. – Ми не астрологи, але експерти, що аналізують реальну ситуацію. Очевидно: до парламентських виборів ніякого підписання не буде. Так, як ідуть процеси в Україні, поки не видно, що угода набере чинності до президентських виборів, тобто до 2015 року».
Сушко: не поспішати – це неофіційна політика ЄС
Дата підписання угоди залежить від того, як пройдуть жовтневі вибори до Верховної Ради, говорить науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Саме тому в ЄС існує неформальна політика, спрямована на «не форсування» процесу асоціації. Адже, якби угода була парафована в грудні, вона мала би бути готова до підписання вже в червні, зазначає експерт.
«Тоді уже б зараз виникла пауза, яку довелося б пояснювати – чому вже зараз не підписується? Виносити це на офіційний рівень, Раді ЄС ухвалювати рішення: відкласти до виборів. Зараз українській стороні дають можливість вийти з ситуації, що склалася, з найменшими репутаційними втратами. Мовляв, іде собі постійний повільний процес технічного узгодження, завершення якого якимось дивом співпадає із проведенням виборів. І от, якщо ці вибори пройдуть нормально, то можна буде запускати наступну стадію», – говорить Сушко.
Технічні причини?
В МЗС також заявляють, що до підписання угоди про асоціацію – місяці, однак пояснюють це суто технічними причинами.
«Після парафування ми починаємо процедуру підготовки угоди для підписання. Це займе певний час, це суто технічний процес. Є приклади для ЄС, коли після парафування, угоду готували до підписання близько року. Наприклад, угода з Кореєю є одним із доказів цього. Угода між Україною та ЄС налічує майже 2 тисячі сторінок. До того ж, угоду треба перекласти на всі мови держав-членів ЄС. Тож, уся ця підготовка, на мою думку, займе близько півроку», – зазначив заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін.
Сьогодні українські експерти з євроінтеграції звернулися до керівництва України та ЄС із проханням оприлюднити текст Угоди про асоціацію. Фахівці, що підписали звернення, переконані: зволікання з оприлюдненням може сприяти перекручуванню змісту документа та маніпуляції громадською думкою.
Після парафування, Угоду про асоціацію мають перекласти всіма мовами держав членів ЄС, потім сторони повинні її підписати. Останнім етапом затвердження, є ратифікація, спочатку вона відбувається на рівні Верховної Ради України та Європарламенту, потім на рівні національних парламентів країн ЄС.
Всі частини Угоди про асоціацію України та ЄС (що налічує півтори тисячі сторінок) звели воєдино вперше. Тож саме 30 березня угода стала цілісним інтегрованим документом, пояснюють фахівці з євроінтеграції. З іншого боку, цей процес є суто технічним, а подальше підписання та ратифікація можуть відбутися дуже нескоро, говорить експерт із міжнародних відносин, заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий.
«Ще буде дуже багато стадій, які можна буде обговорювати, і це займе не один рік, – каже він. – Ми не астрологи, але експерти, що аналізують реальну ситуацію. Очевидно: до парламентських виборів ніякого підписання не буде. Так, як ідуть процеси в Україні, поки не видно, що угода набере чинності до президентських виборів, тобто до 2015 року».
Сушко: не поспішати – це неофіційна політика ЄС
Дата підписання угоди залежить від того, як пройдуть жовтневі вибори до Верховної Ради, говорить науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Саме тому в ЄС існує неформальна політика, спрямована на «не форсування» процесу асоціації. Адже, якби угода була парафована в грудні, вона мала би бути готова до підписання вже в червні, зазначає експерт.
Зараз українській стороні дають можливість вийти з ситуації, що склалася, з найменшими репутаційними втратамиОлександр Сушко
«Тоді уже б зараз виникла пауза, яку довелося б пояснювати – чому вже зараз не підписується? Виносити це на офіційний рівень, Раді ЄС ухвалювати рішення: відкласти до виборів. Зараз українській стороні дають можливість вийти з ситуації, що склалася, з найменшими репутаційними втратами. Мовляв, іде собі постійний повільний процес технічного узгодження, завершення якого якимось дивом співпадає із проведенням виборів. І от, якщо ці вибори пройдуть нормально, то можна буде запускати наступну стадію», – говорить Сушко.
Технічні причини?
В МЗС також заявляють, що до підписання угоди про асоціацію – місяці, однак пояснюють це суто технічними причинами.
Угода між Україною та ЄС налічує майже 2 тисячі сторінок. До того ж, угоду треба перекласти на всі мови держав-членів ЄСПавло Клімкін
«Після парафування ми починаємо процедуру підготовки угоди для підписання. Це займе певний час, це суто технічний процес. Є приклади для ЄС, коли після парафування, угоду готували до підписання близько року. Наприклад, угода з Кореєю є одним із доказів цього. Угода між Україною та ЄС налічує майже 2 тисячі сторінок. До того ж, угоду треба перекласти на всі мови держав-членів ЄС. Тож, уся ця підготовка, на мою думку, займе близько півроку», – зазначив заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін.
Сьогодні українські експерти з євроінтеграції звернулися до керівництва України та ЄС із проханням оприлюднити текст Угоди про асоціацію. Фахівці, що підписали звернення, переконані: зволікання з оприлюдненням може сприяти перекручуванню змісту документа та маніпуляції громадською думкою.
Після парафування, Угоду про асоціацію мають перекласти всіма мовами держав членів ЄС, потім сторони повинні її підписати. Останнім етапом затвердження, є ратифікація, спочатку вона відбувається на рівні Верховної Ради України та Європарламенту, потім на рівні національних парламентів країн ЄС.
