Брюссель – Технічна процедура парафування угоди про асоціацію має відбутися в Брюсселі 30 березня. Цей документ згодом, після підписання та ратифікації всіма державами ЄС, має наблизити Україну до співдружності. Але Києву не пообіцяли майбутнього приєднання до об’єднаної Європи. Марек Сівець, євродепутат, голова делегації парламентської співпраці ЄС-Україна, каже, що навіть якби українцям і була надана перспектива членства, то це залишилося б пустою обіцянкою.
– Це безкінечна дискусія – як перспектива членства (в ЄС) може закріпити якусь із країн на шляху політичних змін та перетворень внутрішнього політичного життя. Я не люблю порожніх обіцянок, а наразі це була б саме така обіцянка, адже для її втілення шансів немає. Я часом жартома кажу: той, хто не може дати, дуже охоче пропонує, а той, хто може дати, взагалі не готовий пропонувати. Тож існують розбіжності щодо політики сусідства. До угоди про асоціацію ми не внесли цієї пропозиції, тож наразі це не входить до наших планів.
– Якими можуть бути наслідки для східних сусідів Євросоюзу, якщо Україна, основна держава «Східного партнерства», припинить євроінтеграційні процеси?
– Питання у тому, що у себе всередині робить та чи інша держава. Я переконаний на сто відсотків, що Україна може багато зробити навіть без обіцянок членства у Євросоюзі. Хоча наразі це робиться тільки частково, а у Брюсселі не все сприймається так, як належить. Усі позитивні досягнення захмарені справою Юлії Тимошенко. З цим я не погоджуюся, адже там є дуже цікаві зміни у кримінально-процесуальному кодексі, ведеться дуже цікава дискусія щодо місцевого самоврядування. Таких речей є багато. Я віддаю перевагу більш комплексному й широкому сприйняттю України, ніж те, яке ми бачимо на сторінках європейської преси.
– У європейській співдружності подекуди лунають заяви, що Україна відступає від своїх зобов’язань…
– Насамперед, угода про асоціацію ще не підписана і до того часу, доки цей документ не набуде чинності, зобов’язань у Києва перед Євросоюзом немає. Вони можуть діяти, як їм завгодно. Питання у тому, хочуть українські керівники цієї угоди, чи ні. Наразі виглядає на те, що ситуація заморожена, кожен задоволений, або принаймні нікого це не засмутило. Отже, наразі у відносинах з Україною панує не «холодна війна», а «холодний мир».
– Дехто з експертів висловлює здивування, чому Брюссель не задіює щодо Києва якихось ефективніших політичних або дипломатичних методів тиску…
– Ні санкцій, ні тиску. Зараз відбувається чимало дискусій та позитивного тиску, але без зневаги. Гадаю, ми преребуваємо напередодні виборів, які стануть вирішальними для майбутнього.
– Це безкінечна дискусія – як перспектива членства (в ЄС) може закріпити якусь із країн на шляху політичних змін та перетворень внутрішнього політичного життя. Я не люблю порожніх обіцянок, а наразі це була б саме така обіцянка, адже для її втілення шансів немає. Я часом жартома кажу: той, хто не може дати, дуже охоче пропонує, а той, хто може дати, взагалі не готовий пропонувати. Тож існують розбіжності щодо політики сусідства. До угоди про асоціацію ми не внесли цієї пропозиції, тож наразі це не входить до наших планів.
– Якими можуть бути наслідки для східних сусідів Євросоюзу, якщо Україна, основна держава «Східного партнерства», припинить євроінтеграційні процеси?
Усі позитивні досягнення захмарені справою Юлії Тимошенко. З цим я не погоджуюся
– Питання у тому, що у себе всередині робить та чи інша держава. Я переконаний на сто відсотків, що Україна може багато зробити навіть без обіцянок членства у Євросоюзі. Хоча наразі це робиться тільки частково, а у Брюсселі не все сприймається так, як належить. Усі позитивні досягнення захмарені справою Юлії Тимошенко. З цим я не погоджуюся, адже там є дуже цікаві зміни у кримінально-процесуальному кодексі, ведеться дуже цікава дискусія щодо місцевого самоврядування. Таких речей є багато. Я віддаю перевагу більш комплексному й широкому сприйняттю України, ніж те, яке ми бачимо на сторінках європейської преси.
– У європейській співдружності подекуди лунають заяви, що Україна відступає від своїх зобов’язань…
Наразі виглядає на те, що ситуація заморожена. У відносинах з Україною панує не «холодна війна», а «холодний мир»
– Насамперед, угода про асоціацію ще не підписана і до того часу, доки цей документ не набуде чинності, зобов’язань у Києва перед Євросоюзом немає. Вони можуть діяти, як їм завгодно. Питання у тому, хочуть українські керівники цієї угоди, чи ні. Наразі виглядає на те, що ситуація заморожена, кожен задоволений, або принаймні нікого це не засмутило. Отже, наразі у відносинах з Україною панує не «холодна війна», а «холодний мир».
– Дехто з експертів висловлює здивування, чому Брюссель не задіює щодо Києва якихось ефективніших політичних або дипломатичних методів тиску…
Ми преребуваємо напередодні виборів, які стануть вирішальними для майбутнього
– Ні санкцій, ні тиску. Зараз відбувається чимало дискусій та позитивного тиску, але без зневаги. Гадаю, ми преребуваємо напередодні виборів, які стануть вирішальними для майбутнього.
