Доступність посилання

ТОП новини

Чи наблизить 30 березня Україну до ЄС? (європейська преса)


На Заході бояться, щоб Україна «без парашута часом не приземлилася на російській території»
На Заході бояться, щоб Україна «без парашута часом не приземлилася на російській території»
Прага – Оглядачі вважають, що близько 20 хвилин зустрічі Президента України Віктора Януковича з президентом США Бараком Обамою у Сеулі дали «українському лідеру короткий перепочинок». Сам же Янукович заявив журналістам у південнокорейській столиці, що Україна й надалі потребує західних інвестицій для модернізації свого енергетичного сектору і «диверсифікації постачальників газу» та «не покидає надій на добрі результати переговорів із Росією» з тієї ж таки газової проблеми. Деякі експерти не виключають, що парафування в п’ятницю в Брюсселі угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС може означати «пом’якшення вимог Заходу щодо долі засуджених лідерів опозиції» та орієнтації на демократичне проведення парламентських виборів 28 жовтня. Це може бути ймовірним із тієї причини, що на Заході бояться, щоб «Україна без парашута часом не приземлилася на російській території». Західні оглядачі також розцінюють трагедію Оксани Макар із Миколаєва як прояв тотального беззаконня владних верхів в Україні та не виключають, що такі злочини розбудять «гнів народу».

Впливова The Wall Street Journal інформує, що зустріч Президента України Віктора Януковича з президентом США Бараком Обамою в південнокорейському Сеулі під час саміту з ядерної безпеки тривала близько 20 хвилин. Оглядач Івен Ремстед також зауважує, що візит до Сеула дав українському лідеру «короткий перепочинок» у міжнародній ізоляції. Згадане видання відзначає головні теми розмови між Януковичем та Обамою, серед яких, окрім похвали американської сторони за співпрацю Києва і Вашингтона у галузі ядерної безпеки, були повторені критичні зауваження глави Білого дому щодо вибіркового судового переслідування владою Януковича лідерів української опозиції та висловлювалися сподівання на демократичний характер наступних парламентських виборів в Україні. Івен Ремстад також наголосив, що «замість виконання вимог Заходу звільнити Юлію Тимошенко, слідчі Генпрокуратури відкрили нові кримінальні справи проти неї і, за повідомленнями звинувачення у Києві, справа про ухилення Тимошенко від сплати податків скоро буде в суді». У розмові зі вже згаданим оглядачем The Wall Street Journal Віктор Янукович також «тим часом виключив» ймовірність прохання Києва до МВФ про реструктуризацію українського боргу і запевнив, що Україна «платитиме за всі кредити вчасно». Тут же Янукович поскаржився на «найвищу ціну в Європі на російський газ для України» та висловив сподівання на «міжнародні інвестиції» в модернізації українського енергетичного сектору та «диверсифікацію постачальників газу». Разом з тим український глава також висловив сподівання, що газові переговори з Росією завершаться успішно. В інтерв’ю The Wall Street Journal Президент України виключив виконання лише однієї з умов МВФ до України, що стала однією з вирішальних у призупиненні фінансування з боку Фонду, – це підвищення тарифів на газ для населення на 50 відсотків. Янукович також наголосив у цій розмові, що Київ не може на це погодитися, бо «нинішні тарифи й так вже високі, якщо навіть не занадто високі». Янукович також сказав про зустріч «віч-на-віч» з Бараком Обамою в Сеулі наступне: «Ми досягли позиції взаєморозуміння. Всі пункти нашого порядку денного будуть виконані».

Московська «Независимая газета» вважає, що 30 березня, парафуванням у Брюсселі угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між ЄС та Києвом, столиця Європи «відкриває двері для України». Тим, що заступник міністра закордонних справ України Павло Климкін та директор Європейської служби зовнішньої політики з питань Росії, «Східного партнерства» та Західних Балкан Мирослав Лайчак поставлять свої підписи під півтора тисячами сторінок згаданого документа, буде «завершено технічний етап української євроінтеграції». Щодо формулювання у преамбулі пункту про членство України в ЄС, то тут нібито сторони віднайшли компроміс. Деякі з експертів, яких цитує московське видання, вважають, що процедура парафування угоди України з ЄС є своєрідним «сигналом і для влади, і для української опозиції, і для українського суспільства». «Євросоюз зі свого боку зробив усе, щоб відповісти на офіційний євроінтеграційний запит Києва. Тепер черга за Україною». Аналітик із Інституту євроатлантичної співпраці Павло Горбач навіть вважає, що «стосовно ставлення до долі лідерів української опозиції вимоги ЄС до України будуть дещо пом’якшені» і наступні парламентські вибори стануть «ключовою подією з точки зору подальшого розвитку ситуації». Тут також наводиться думка німецького політолога Олександра Рара, який зазначив: «Юлія Тимошенко – це не Андрій Сахаров… Україна до того ж зараз розповсюдила багато матеріалів на тему її бізнес-минулого, і в Європі звучить немало голосів з приводу того, що арешт Тимошенко не може служити перешкодою для євроінтеграції України, бо інакше Україна без парашута приземлиться на російській території». Але експерти, скептичні щодо перспектив євроінтеграції України. Так, Сергій Таран з Києва прогнозує, що «зближення з ЄС затягнеться щонайменше на кілька років».

Оглядач Neue Zürcher Zeitung Рудольф Герман вважає, що брутальний злочин щодо Оксани Макар, яка померла внаслідок зґвалтування групою молодиків у Миколаєві і спробі її спалення, може стати одним із каталізаторів народного гніву в Україні. Герман наголошує, що злочин проти Оксани Макар є типовим для представників українських верхів, де панує «кумівство та неповага до закону» і скандальний розголос довкола цієї проблеми, коли подібних випадків безкарних ґвалтувань та вбивств з боку «мажорів», представників владних сил та їхніх родичів є чимало, робить позицію влади напередодні парламентських виборів досить вразливою.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG