Рига – Вже декілька років поспіль у середині березня в Латвії відбуваються заходи зі вшанування пам’яті колишніх латиських легіонерів, у перебігу яких ветерани-легіонери намагаються привернути увагу громадськості до трагічних моментів свого життя, засвідчити, що стали заручниками нацистської та радянської влад. День Латвійського легіонера стає днем ідеологічного протистояння, бо ситуацію активно використовують російськомовні радикали лівого спрямування та латиські націоналісти для популяризації своїх ідей на тлі уваги до Латвії світових ЗМІ.
Ветеран 130-го латиського стрілецького корпусу Інесе Лілія Спура закликає до примирення ідеологічних супротивників.
«Я думаю, час вже закінчити війну, – каже вона. – Друга світова війна коли завершилася – 8 травня 1945 року. Ми були в Курезме тоді, одні й інші».
Водночас, на її думку, широкий загал має знати історію латиських легіонерів, щоб уникнути у майбутньому можливості політичних та ідеологічних маніпуляцій.
«Легіонери подібні жертвам комуністичних депортацій»
Доктор теології Ґунтіс Калме вважає, що у цьому питанні бракує комплексного історично-політичного роз’яснення, щоб люди могли 16 березня згадувати загиблих легіонерів, а не збирати політичний капітал чи займатися провокаціями.
«Слід усвідомити, що ця дата така ж важлива для латвійського народу, як дні пам’яті комуністичних репресій – 25 березня чи 14 червня. Оскільки загиблі легіонери, якось мірою, подібні до жертв комуністичних депортацій. Більшість з них і була депортована. Найперше – треба знати факти, по-друге – усвідомити їх, і третє – слід робити висновки», – вважає Ґунтіс Калме.
Минулого тижня в Латвії відбулася презентації книги «Войовнича пам’ять – 16 березня і 9 травня». Автор Віта Зелча пояснила, що дата вшанування пам’яті латиських легіонерів вибрана 16 березня тому, що цього дня 1944 року відбулася перша битва девізій латиського легіону з радянськими військами.
«Колишні легіонери, члени організації «Даугавські соколи» обрали цю дату для вшанування пам’яті загиблих товаришів. Вшановувати загиблих латиських легіонів почали як жертв латвійського народу у Другій світовій війні, оскільки їх було багато. Дані різняться, але в середньому – це 176 100 загиблих легіонерів», – зауважив Ґунтіс Калме.
Іноземним дипломатам пояснюють і літери SS
Пояснити ситуацію, пов’язану з відзначенням окремими колами в Латвії Дня латиського легіонера, намагаються й владні структури.
16 березня в Саеймі Латвії відбулася зустріч депутатів з іноземними дипломатами, у перебігу якої історики пояснили їм, що дві девізії легіонерів – 19-а та 15-а були сформовані наприкінці Другої світової війни за рахунок насильницького залучення колишніх громадян Латвії – як латишів, так і представників інших національностей.
Для того, щоб відкрито не порушувати конвенції, які Німеччина підписала стосовно мобілізації населення з окупованих країн, до назви цих девізій було приєднано слово «добровільна» та літери SS.
Латвійські історики зазначають, що були й добровольці серед легіонерів, але їх кількість становила лише 15-20 відсотків, інші ж опинилися в девізіях примусово.
Передбачається надання особливого статусу колишнім легіонерам
Наразі газета «Diena» засвідчує, що існував ще й латиський поліцейський батальйон, який на вимогу нацистів брав участь в охороні Ризького та Варшавського гетто та в боротьбі з білоруськими партизанами.
Видання зазначає, що нацисти вербували у поліцейські батальйони, так звані служби порядку «Schutzmannschaft», обіцяючи, що у його членів буде можливість на східному фронті боротися проти більшовиків.
Національне об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі» розробило і найближчим часом передасть на розгляд Саейми законопроект про встановлення статусу «Борець за свободу Латвії» тим воїнам, які під час Другої світової війни брали участь в боях проти Радянського Союзу. Законопроект передбачає виділення їм щомісячної грошової допомоги, а також особливого нагрудного значка.
У списку офіційних свят Латвії День легіонера не значиться.
Ветеран 130-го латиського стрілецького корпусу Інесе Лілія Спура закликає до примирення ідеологічних супротивників.
«Я думаю, час вже закінчити війну, – каже вона. – Друга світова війна коли завершилася – 8 травня 1945 року. Ми були в Курезме тоді, одні й інші».
Водночас, на її думку, широкий загал має знати історію латиських легіонерів, щоб уникнути у майбутньому можливості політичних та ідеологічних маніпуляцій.
«Легіонери подібні жертвам комуністичних депортацій»
Доктор теології Ґунтіс Калме вважає, що у цьому питанні бракує комплексного історично-політичного роз’яснення, щоб люди могли 16 березня згадувати загиблих легіонерів, а не збирати політичний капітал чи займатися провокаціями.
«Слід усвідомити, що ця дата така ж важлива для латвійського народу, як дні пам’яті комуністичних репресій – 25 березня чи 14 червня. Оскільки загиблі легіонери, якось мірою, подібні до жертв комуністичних депортацій. Більшість з них і була депортована. Найперше – треба знати факти, по-друге – усвідомити їх, і третє – слід робити висновки», – вважає Ґунтіс Калме.
Минулого тижня в Латвії відбулася презентації книги «Войовнича пам’ять – 16 березня і 9 травня». Автор Віта Зелча пояснила, що дата вшанування пам’яті латиських легіонерів вибрана 16 березня тому, що цього дня 1944 року відбулася перша битва девізій латиського легіону з радянськими військами.
«Колишні легіонери, члени організації «Даугавські соколи» обрали цю дату для вшанування пам’яті загиблих товаришів. Вшановувати загиблих латиських легіонів почали як жертв латвійського народу у Другій світовій війні, оскільки їх було багато. Дані різняться, але в середньому – це 176 100 загиблих легіонерів», – зауважив Ґунтіс Калме.
Іноземним дипломатам пояснюють і літери SS
Пояснити ситуацію, пов’язану з відзначенням окремими колами в Латвії Дня латиського легіонера, намагаються й владні структури.
16 березня в Саеймі Латвії відбулася зустріч депутатів з іноземними дипломатами, у перебігу якої історики пояснили їм, що дві девізії легіонерів – 19-а та 15-а були сформовані наприкінці Другої світової війни за рахунок насильницького залучення колишніх громадян Латвії – як латишів, так і представників інших національностей.
Для того, щоб відкрито не порушувати конвенції, які Німеччина підписала стосовно мобілізації населення з окупованих країн, до назви цих девізій було приєднано слово «добровільна» та літери SS.
Латвійські історики зазначають, що були й добровольці серед легіонерів, але їх кількість становила лише 15-20 відсотків, інші ж опинилися в девізіях примусово.
Передбачається надання особливого статусу колишнім легіонерам
Наразі газета «Diena» засвідчує, що існував ще й латиський поліцейський батальйон, який на вимогу нацистів брав участь в охороні Ризького та Варшавського гетто та в боротьбі з білоруськими партизанами.
Видання зазначає, що нацисти вербували у поліцейські батальйони, так звані служби порядку «Schutzmannschaft», обіцяючи, що у його членів буде можливість на східному фронті боротися проти більшовиків.
Національне об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі» розробило і найближчим часом передасть на розгляд Саейми законопроект про встановлення статусу «Борець за свободу Латвії» тим воїнам, які під час Другої світової війни брали участь в боях проти Радянського Союзу. Законопроект передбачає виділення їм щомісячної грошової допомоги, а також особливого нагрудного значка.
У списку офіційних свят Латвії День легіонера не значиться.
