Мінськ – Прикордонні служби Білорусі забороняють виїзд із країни опозиційним політикам, правозахисникам, журналістам. Опозиціонери припускають, що це робиться у відповідь на європейські санкції проти президента Лукашенка та ще 220 білоруських чиновників, яким за порушення прав людини в Білорусі заборонили в’їзд до Європейського Союзу.
15 березня, у День Конституції Білорусі, яка гарантує громадянам свободу пересування, прикордонники у мінському аеропорту заборонили виїзд із країни голові Білоруської асоціації журналістів Жанні Литвиній. Офіцери ніяк не пояснили свої дії, лише сказали, що її прізвище внесене до списку осіб, яким заборонено залишати територію Білорусі, і поставили штамп у паспорт: «У виїзді відмовлено».
«Мені пояснили, що я у списку осіб, яким обмежений виїзд з території країни. На моє запитання, хто ухвалював подібне рішення і на який підставі, мені було пояснено, що зазвичай це робить міліція», – розповіла Жанна Литвина.
Вона стала дев’ятою публічною особою, якій за останній тиждень було заборонено виїхати з Білорусі за кордон. Раніше не випустили з країни лідера опозиційної Об’єднаної громадянської партії Анатолія Лебедька, голову Білоруського Гельсінського комітету Олега Гулака, шеф-редактора газети «Наша ніва» Андрія Динька.
За роз'ясненням їм радять звертатися до департаменту МВС у справах громадянства та міграції. А там кажуть, що проти цих осіб подані досі невідомі їм судові позови або що в установі чомусь зіпсовані комп’ютери. Якось довести легальність таких дій влади неможливо.
З вимогою відновити законність Білоруська асоціація журналістів звернулася до Генеральної прокуратури Білорусі. Неофіційно відомо, що до списку опозиціонерів, яким заборонили виїзд із країни, внесені 108 осіб.
Хоча влада не підтверджує цього факту раніше представник Генеральної прокуратури Білорусі Павло Родіонов публічно заявив, що опозиціонерам, які закликають до європейських санкцій щодо офіційного Мінська, дійсно може бути обмежений виїзд за кордон.
Журналіст Андрій Динько, якого зняли з потяга на Вільнюс, каже, що особисто він ніколи не висловлювався на підтримку європейських санкцій проти білоруської влади.
«Тому мій випадок – це доказ того, що, насправді, це звичайний список заручників. Розуміти, що ти в заручниках, – це своєрідне відчуття», – зауважив Динько.
Це повне беззаконня – юристи
Білоруські юристи називають такі дії влади повним беззаконням, бо згідно з чинним законодавством, якщо проти когось ухвалено таку санкцію, як заборона залишати країну, то влада має у короткий термін офіційно повідомити цю особу про рішення та його мотиви.
Жанна Литвина та інші особи, яким заборонено виїжджати за кордон, пов’язують ці дії влади із тим, що Євросоюз запровадив проти офіційного Мінська візові санкції і збирається ввести економічні санкції проти наближених до президента Олександра Лукашенка бізнесменів. Це своєрідна відповідь Мінська на санкції ЄС, вважає Жанна Литвина.
«Розширення цього списку багато в чому буде залежати від подій міжнародного рівня, – каже вона. – Для нас знаковим днем може виявитися 23 березня, коли Рада міністрів ЄС розгляне «білоруське питання» в контексті додаткових санкцій. На сьогодні зрозуміла тенденція: як тільки там звучать жорсткі рекомендації звільнити політв’язнів, то більше посилюється тиск у самій Білорусі».
Білоруська опозиція, правозахисники та незалежні ЗМІ звикли працювати у найскладніших умовах. Вони сподіваються пристосуватися і до нових форм утиску, декотрі, наприклад, почали їздити за кордон через Росію.
15 березня, у День Конституції Білорусі, яка гарантує громадянам свободу пересування, прикордонники у мінському аеропорту заборонили виїзд із країни голові Білоруської асоціації журналістів Жанні Литвиній. Офіцери ніяк не пояснили свої дії, лише сказали, що її прізвище внесене до списку осіб, яким заборонено залишати територію Білорусі, і поставили штамп у паспорт: «У виїзді відмовлено».
«Мені пояснили, що я у списку осіб, яким обмежений виїзд з території країни. На моє запитання, хто ухвалював подібне рішення і на який підставі, мені було пояснено, що зазвичай це робить міліція», – розповіла Жанна Литвина.
Вона стала дев’ятою публічною особою, якій за останній тиждень було заборонено виїхати з Білорусі за кордон. Раніше не випустили з країни лідера опозиційної Об’єднаної громадянської партії Анатолія Лебедька, голову Білоруського Гельсінського комітету Олега Гулака, шеф-редактора газети «Наша ніва» Андрія Динька.
За роз'ясненням їм радять звертатися до департаменту МВС у справах громадянства та міграції. А там кажуть, що проти цих осіб подані досі невідомі їм судові позови або що в установі чомусь зіпсовані комп’ютери. Якось довести легальність таких дій влади неможливо.
З вимогою відновити законність Білоруська асоціація журналістів звернулася до Генеральної прокуратури Білорусі. Неофіційно відомо, що до списку опозиціонерів, яким заборонили виїзд із країни, внесені 108 осіб.
Хоча влада не підтверджує цього факту раніше представник Генеральної прокуратури Білорусі Павло Родіонов публічно заявив, що опозиціонерам, які закликають до європейських санкцій щодо офіційного Мінська, дійсно може бути обмежений виїзд за кордон.
Журналіст Андрій Динько, якого зняли з потяга на Вільнюс, каже, що особисто він ніколи не висловлювався на підтримку європейських санкцій проти білоруської влади.
«Тому мій випадок – це доказ того, що, насправді, це звичайний список заручників. Розуміти, що ти в заручниках, – це своєрідне відчуття», – зауважив Динько.
Це повне беззаконня – юристи
Білоруські юристи називають такі дії влади повним беззаконням, бо згідно з чинним законодавством, якщо проти когось ухвалено таку санкцію, як заборона залишати країну, то влада має у короткий термін офіційно повідомити цю особу про рішення та його мотиви.
Жанна Литвина та інші особи, яким заборонено виїжджати за кордон, пов’язують ці дії влади із тим, що Євросоюз запровадив проти офіційного Мінська візові санкції і збирається ввести економічні санкції проти наближених до президента Олександра Лукашенка бізнесменів. Це своєрідна відповідь Мінська на санкції ЄС, вважає Жанна Литвина.
«Розширення цього списку багато в чому буде залежати від подій міжнародного рівня, – каже вона. – Для нас знаковим днем може виявитися 23 березня, коли Рада міністрів ЄС розгляне «білоруське питання» в контексті додаткових санкцій. На сьогодні зрозуміла тенденція: як тільки там звучать жорсткі рекомендації звільнити політв’язнів, то більше посилюється тиск у самій Білорусі».
Білоруська опозиція, правозахисники та незалежні ЗМІ звикли працювати у найскладніших умовах. Вони сподіваються пристосуватися і до нових форм утиску, декотрі, наприклад, почали їздити за кордон через Росію.
