Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» додала Білорусь до списку країн, де намагаються цензурувати інтернет. У Всесвітній день бороти з кібер-цензурою правозахисники заявили, що білоруська влада останнім часом робить усе можливе, щоб запобігти «революції через соціальні мережі».
Білоруський режим президента Олександра Лукашенка не залишає на самоплив нічого, що може йому загрожувати, включно з інтернетом, наголошують в міжнародній організації «Репортери без кордонів» із центром у Парижі.
Речниця організації Люсі Морійон в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла, на яких підставах Білорусь внесли до списку країн, де обмежують інтернет.
«Інтернет був заблокований протягом кількох акцій «мовчазних протестів». Також ми помітили «фільтрування» сайтів, яке почастішало останніми місяцями. Деякі сайти стали жертвами кібернетичних атак, до того ж були арешти серед користувачів та блогерів. Також на початку січня набрав чинності закон, який розширює права держави у справі контролю та стеженням за інтернетом», – зазначила Люсі Морійон.
Білорусь потрапила до категорії країн, котрі перебувають «під наглядом» організації. До цієї ж категорії входить і сусідня Росія, а також Казахстан. Тоді як Узбекистан і Туркменистан надійно забезпечили собі місце серед 12 «ворогів інтернету».
Страх перед «революціями через соціальні мережі»
Список «ворогів інтернету» вже традиційно включає Іран, Північну Корею, Сирію, В’єтнам, М’янму (колишня Бірма) та Кубу. За результатами досліджень «Репортерів без кордонів», інтернет-цензура включає там обмеження доступу до інтернету, відслідковування кібер-дисидентів та пропаганди в інтернеті.
Наприклад, у Сирії влада використовує персональні дані активістів опозиції, здобуті завдяки хакерському нападу на соціальні мережі, щоб спрямувати переслідування саме проти них.
Цікаво, що до країн, де намагаються контролювати інтернет потрапила і Франція, де чинні суворі закони щодо нелегального скачування, і владні органи фільтрують сайти на предмет цієї незаконної діяльності.
На загал, правозахисники говорять, що свобода в мережі скоротилася через те, що різні країни почали обмежувати соціальні мережі, побоюючись того, що громадяни можуть використовувати їх для організації протестів.
Білоруський режим президента Олександра Лукашенка не залишає на самоплив нічого, що може йому загрожувати, включно з інтернетом, наголошують в міжнародній організації «Репортери без кордонів» із центром у Парижі.
Речниця організації Люсі Морійон в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла, на яких підставах Білорусь внесли до списку країн, де обмежують інтернет.
Ми помітили «фільтрування» сайтів. Деякі сайти стали жертвами кібернетичних атак, до того ж були арешти серед користувачів та блогерівЛюсі Морійон
«Інтернет був заблокований протягом кількох акцій «мовчазних протестів». Також ми помітили «фільтрування» сайтів, яке почастішало останніми місяцями. Деякі сайти стали жертвами кібернетичних атак, до того ж були арешти серед користувачів та блогерів. Також на початку січня набрав чинності закон, який розширює права держави у справі контролю та стеженням за інтернетом», – зазначила Люсі Морійон.
Білорусь потрапила до категорії країн, котрі перебувають «під наглядом» організації. До цієї ж категорії входить і сусідня Росія, а також Казахстан. Тоді як Узбекистан і Туркменистан надійно забезпечили собі місце серед 12 «ворогів інтернету».
Страх перед «революціями через соціальні мережі»
Список «ворогів інтернету» вже традиційно включає Іран, Північну Корею, Сирію, В’єтнам, М’янму (колишня Бірма) та Кубу. За результатами досліджень «Репортерів без кордонів», інтернет-цензура включає там обмеження доступу до інтернету, відслідковування кібер-дисидентів та пропаганди в інтернеті.
Наприклад, у Сирії влада використовує персональні дані активістів опозиції, здобуті завдяки хакерському нападу на соціальні мережі, щоб спрямувати переслідування саме проти них.
Цікаво, що до країн, де намагаються контролювати інтернет потрапила і Франція, де чинні суворі закони щодо нелегального скачування, і владні органи фільтрують сайти на предмет цієї незаконної діяльності.
На загал, правозахисники говорять, що свобода в мережі скоротилася через те, що різні країни почали обмежувати соціальні мережі, побоюючись того, що громадяни можуть використовувати їх для організації протестів.
