Прага – Європейські газети друкують нові матеріали з «колекції» Wikileaks, отримані від хакерів з групи Anonimous, що містять мільйони файлів так званого «тіньового ЦРУ» США – аналітичної компанії «Стратфор». Зокрема, оприлюднені таємні документи американських аналітиків, отримані від джерел у Москві стосовно того, як Володимир Путін робив ставку в Україні на колишнього прем’єра Юлію Тимошенко аж до літа 2011 року та сердився на президента Дмитра Медведєва через слабкість впливу Кремля на євроінтеграційну політику Києва та з приводу відмови влади Януковича вступати до Митного союзу. Оглядачі також розмірковують над демаршем українського МЗС проти посла ЄС в Києві та зауважують, що люди Москви зміцнили свої позиції у владі Януковича, серед яких і олігархи, пов’язані з російською мафією. Газети інформують також про намагання уряду в Києві розпочати соціальну реформу на тлі фінансових негараздів та настороженості міжнародних інвесторів щодо України.
Польська Gazeta Wyborcza публіку нові матеріали Wikileaks, котрі стосуються «таємної історії орієнтації прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна на прихід до влади в Києві лідера БЮТ Юлії Тимошенко та ігнорування ним Віктора Януковича», що тривало нібито до літа 2011 року, коли Путін все ж змінив ставки на користь влади Януковича, але з умовою прямого контролю всіх ключових структур влади в Києві людьми, призначеними Януковичем за прямою вказівкою Путіна. Про це йдеться у секретному листуванні аналітиків американського «тіньового ЦРУ», як називають аналітичний центр США «Стратфор» у колах Wikileaks, де отримали від групи хакерів з Anonimous мільйони сторінок файлів «Стратфора», коли сайт цієї аналітичної групи був зламаний людьми з Anonimous минулого року. Про політичні орієнтири Путіна йдеться в електронному листі аналітика «Стратфора» Лорен Ґудріч до керівника департаменту аналізу цього центру Ріва Балли. «Путін ніколи не хотів, щоб Янукович був при владі в Києві без противаги, яку Кремль бачив у Юлії Тимошенко та домагався зміцнення саме через неї своїх позицій в Києві», – пише Ґудріч 11 вересня 2011 року. Тут йдеться про орієнтацію Володимира Путіна напередодні виборів Президента в Україні у 2010 році саме на Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко і його сподівання, що у разі приходу її до офісу Президента в Києві вона буде готова до порозуміння з Росією. У цьому плані, ймовірно, важливим доказом була газова угода від січня 2009 року, що стала дуже вигідною для Росії. Тому у Києві стверджують тепер, що Тимошенко підписала газову угоду з Путіним саме з прицілом на президентські вибори 2010 року. Хоча обоє претендентів на владу в Києві хотіли заручитися підтримкою Москви. У Москві також казали й Януковичу, що перестануть робити ставку на Тимошенко, якщо той погодиться призначити в майбутній уряд на ключові посади людей, призначених Москвою. «Янукович погодився», – мовиться у опублікованих матеріалах Wikileaks. Хоча, як свідчать матеріали «Стратфора», Путін і в 2010-му, і на початку 2011-го все ж робив ставку на Тимошенко у зміцненні її позиції як противаги Януковичу. І лише після втручання Дмитра Медведєва та гострих дискусій з Володимиром Путіним в Москві було вирішено змінити «українські ставки», але за умови, що російські консультанти будуть безпосередньо в керівництві СБУ (спадкоємиці КДБ), а також в силових міністерствах України, включно з армією, та що ці люди будуть також в тісному контакті з Москвою. «Особисто Путін затвердив перелік цих людей», – мовиться у публікації Wikileaks. Викрадена інформація хакерів підтверджується подальшим перебігом подій в Україні. Йдеться про призначення шефом СБУ Ігоря Калініна, міністром оброни України Дмитра Саламатіна та інші призначення у владі Януковича. У оприлюднених матеріалах йдеться про гостру критику з боку Володимира Путіна на адресу президента Дмитра Медведєва улітку 2011 з приводу того, що Кремль не в силах припинити євроінтеграційну політику Києва та примусити владу Януковича до вступу в митний союз під командою Росії.
Брюссельський оглядач Ендрю Ретман аналізує на сторінках EUObserver демарш українського міністра закордонних справ Костянтина Грищенка на позицію посла ЄС в Києві Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, котрий постійно публічно критикує Президента Януковича за недотримання главою України своїх обіцянок не лише перед ЄС, а й перед українським народом. Глава МЗС України Грищенко назвав таку позицію Тейшейри «не відповідною традиціям міжнародних відносин» та звинуватив посла ЄС у «втручанні у політичні процеси». В ЄС назвала ці нападки МЗС України на посла Брюсселя в Києві, як пише Ретман, «необґрунтованими» та категорично відхилили їх. Автор відзначає, що позиція Тейшейри «часто викликає невдоволення адміністрації в Києві через його відверту критику». В статті також висловлюється міркування про те, що Київ не збирається позбутися Тейшейри, бо його «мандат й так скоро завершується». Хоча у Києві не бажали б порівняння його з Білоруссю саме у розпал скандалу з санкціями проти режиму Лукашенка. Видання також цитує неофіційні оцінки дипломатів ЄС щодо судових процесів проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, де це називають «знущанням над правом», «перетворення ситуації в Україні на своєрідний цирк Монті Пайтон» та «політичне знущання» над своїми політичними суперниками. Видання з Брюсселя відзначає також, що європейська політика в уряді Януковича довірена тепер новому віце-прем’єрові Валерію Хорошковському, колишньому керівникові розвідки (СБУ) та, як підозрюють в Брюсселі, «людині Кремля»… Хорошковський тісно пов’язаний, як мовиться в статті Ендрю Ретмана, з українським олігархом Дмитром Фірташем, котрий сам признавався у зв’язках «з російською мафією».
Російська «Независимая газета» не виключає, що українська влада афішує свої наміри щодо «реформи системи соціальної допомоги» в Україні не лише зі страху перед подіями в Греції, алей перед наближенням парламентських виборів в жовтні. Тому й Микола Азаров звернув учора увагу на такі цифри: на 10 відсотків найбідніших громадян України припадає лише 2 відсотки соціальних пільг, а на 10 відсотків найбагатших – 22 відсотки, тобто у 10 разів більше. «Такого абсурду не повинно бути», – вважає Азаров. Експерти стверджують, що до показового звернення влади до соціальних реформ владу Януковича примушують і складні фінансові проблеми в державі, що наростають з відмовою з боку МВФ щодо подальшого кредитування економіки України. А це відлякує, у свою чергу, міжнародних інвесторів. Аналітики вважають, що на кінець 2012-го владу Януковича очікує ціла низка викликів, у тому числі й міжнародних, що примушує владу маневрувати та вести мову про соціальну політику.
Польська Gazeta Wyborcza публіку нові матеріали Wikileaks, котрі стосуються «таємної історії орієнтації прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна на прихід до влади в Києві лідера БЮТ Юлії Тимошенко та ігнорування ним Віктора Януковича», що тривало нібито до літа 2011 року, коли Путін все ж змінив ставки на користь влади Януковича, але з умовою прямого контролю всіх ключових структур влади в Києві людьми, призначеними Януковичем за прямою вказівкою Путіна. Про це йдеться у секретному листуванні аналітиків американського «тіньового ЦРУ», як називають аналітичний центр США «Стратфор» у колах Wikileaks, де отримали від групи хакерів з Anonimous мільйони сторінок файлів «Стратфора», коли сайт цієї аналітичної групи був зламаний людьми з Anonimous минулого року. Про політичні орієнтири Путіна йдеться в електронному листі аналітика «Стратфора» Лорен Ґудріч до керівника департаменту аналізу цього центру Ріва Балли. «Путін ніколи не хотів, щоб Янукович був при владі в Києві без противаги, яку Кремль бачив у Юлії Тимошенко та домагався зміцнення саме через неї своїх позицій в Києві», – пише Ґудріч 11 вересня 2011 року. Тут йдеться про орієнтацію Володимира Путіна напередодні виборів Президента в Україні у 2010 році саме на Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко і його сподівання, що у разі приходу її до офісу Президента в Києві вона буде готова до порозуміння з Росією. У цьому плані, ймовірно, важливим доказом була газова угода від січня 2009 року, що стала дуже вигідною для Росії. Тому у Києві стверджують тепер, що Тимошенко підписала газову угоду з Путіним саме з прицілом на президентські вибори 2010 року. Хоча обоє претендентів на владу в Києві хотіли заручитися підтримкою Москви. У Москві також казали й Януковичу, що перестануть робити ставку на Тимошенко, якщо той погодиться призначити в майбутній уряд на ключові посади людей, призначених Москвою. «Янукович погодився», – мовиться у опублікованих матеріалах Wikileaks. Хоча, як свідчать матеріали «Стратфора», Путін і в 2010-му, і на початку 2011-го все ж робив ставку на Тимошенко у зміцненні її позиції як противаги Януковичу. І лише після втручання Дмитра Медведєва та гострих дискусій з Володимиром Путіним в Москві було вирішено змінити «українські ставки», але за умови, що російські консультанти будуть безпосередньо в керівництві СБУ (спадкоємиці КДБ), а також в силових міністерствах України, включно з армією, та що ці люди будуть також в тісному контакті з Москвою. «Особисто Путін затвердив перелік цих людей», – мовиться у публікації Wikileaks. Викрадена інформація хакерів підтверджується подальшим перебігом подій в Україні. Йдеться про призначення шефом СБУ Ігоря Калініна, міністром оброни України Дмитра Саламатіна та інші призначення у владі Януковича. У оприлюднених матеріалах йдеться про гостру критику з боку Володимира Путіна на адресу президента Дмитра Медведєва улітку 2011 з приводу того, що Кремль не в силах припинити євроінтеграційну політику Києва та примусити владу Януковича до вступу в митний союз під командою Росії.
Брюссельський оглядач Ендрю Ретман аналізує на сторінках EUObserver демарш українського міністра закордонних справ Костянтина Грищенка на позицію посла ЄС в Києві Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, котрий постійно публічно критикує Президента Януковича за недотримання главою України своїх обіцянок не лише перед ЄС, а й перед українським народом. Глава МЗС України Грищенко назвав таку позицію Тейшейри «не відповідною традиціям міжнародних відносин» та звинуватив посла ЄС у «втручанні у політичні процеси». В ЄС назвала ці нападки МЗС України на посла Брюсселя в Києві, як пише Ретман, «необґрунтованими» та категорично відхилили їх. Автор відзначає, що позиція Тейшейри «часто викликає невдоволення адміністрації в Києві через його відверту критику». В статті також висловлюється міркування про те, що Київ не збирається позбутися Тейшейри, бо його «мандат й так скоро завершується». Хоча у Києві не бажали б порівняння його з Білоруссю саме у розпал скандалу з санкціями проти режиму Лукашенка. Видання також цитує неофіційні оцінки дипломатів ЄС щодо судових процесів проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, де це називають «знущанням над правом», «перетворення ситуації в Україні на своєрідний цирк Монті Пайтон» та «політичне знущання» над своїми політичними суперниками. Видання з Брюсселя відзначає також, що європейська політика в уряді Януковича довірена тепер новому віце-прем’єрові Валерію Хорошковському, колишньому керівникові розвідки (СБУ) та, як підозрюють в Брюсселі, «людині Кремля»… Хорошковський тісно пов’язаний, як мовиться в статті Ендрю Ретмана, з українським олігархом Дмитром Фірташем, котрий сам признавався у зв’язках «з російською мафією».
Російська «Независимая газета» не виключає, що українська влада афішує свої наміри щодо «реформи системи соціальної допомоги» в Україні не лише зі страху перед подіями в Греції, алей перед наближенням парламентських виборів в жовтні. Тому й Микола Азаров звернув учора увагу на такі цифри: на 10 відсотків найбідніших громадян України припадає лише 2 відсотки соціальних пільг, а на 10 відсотків найбагатших – 22 відсотки, тобто у 10 разів більше. «Такого абсурду не повинно бути», – вважає Азаров. Експерти стверджують, що до показового звернення влади до соціальних реформ владу Януковича примушують і складні фінансові проблеми в державі, що наростають з відмовою з боку МВФ щодо подальшого кредитування економіки України. А це відлякує, у свою чергу, міжнародних інвесторів. Аналітики вважають, що на кінець 2012-го владу Януковича очікує ціла низка викликів, у тому числі й міжнародних, що примушує владу маневрувати та вести мову про соціальну політику.
