Прага – Світова преса іронізує щодо повідомлення путінського телеканалу в Росії про нібито підготовку замаху на життя найбільш імовірного переможця президентських виборів 4 березня в Росії, нинішнього прем’єр-міністра Володимира Путіна. Газети нагадують про подібні «терористичні спроби» в Москві у 2008 році, тоді також про них повідомляли напередодні виборів президента Росії. Оглядачі звертають увагу і на готовність Президента України «помилувати свого головного політичного опонента» Юлію Тимошенко, але лише після всіх судових процесів та «особистого звернення Тимошенко з проханням про помилування». Офіційні речники Києва спростовують заяви західних медиків щодо нібито «применшення владою України» проблем зі здоров’ям Юлії Тимошенко.
Лондонська Guardian разом з інформацією про арешт спецслужбами Росії та України в Одесі трьох імовірних терористів, котрі нібито готували замах на життя Володимира Путіна, публікує й оцінки цього повідомлення з боку різних експертів, журналістів, пересічних росіян. «Не зрозуміло, чому ця інформація, яку з підозрами розглядають у ліберальних колах Росії, не з’явилася раніше, а лише за тиждень перед виборами, на яких, як очікують, Володимир Путін повернеться в Кремль, попри зростання протестів проти його влади», – наголошує лондонське видання. Один із лідерів російської опозиції та організаторів нинішніх протестів із «Організації синіх відерець» Данило Лінделе написав у Twitter: «Я правильно розумію, що ніхто не вірить у спробу вбивства Путіна». А інший російський опозиціонер відповідає: «Краще прикинутися, що ми віримо. Інакше вони почнуть знову підривати будинки». Guardian також нагадує, що «критики Путіна звинувачують його у низці вибухів житлових будинків перед виборами 2000 року, організованих Кремлем, щоб підняти популярність невідомого тоді політичного діяча, а не чеченських бойовиків, як це вимагалося». Тут також ідеться про подібні спроби нагнітання побоювань щодо нібито намагань убити Путіна у 2008 році.
Польська Gazeta Wyborcza нагадує, що у 2008 році саме на день виборів 2 березня поблизу Кремля спецслужби схопили нібито громадянина Таджикистану Шагвелада Османова зі снайперським карабіном, котрий, як виявилося, був дагестанцем. Його пов’язували зі спробою замаху на Володимира Путіна. Та доля цього «терориста» так і не зрозуміла до сьогодні, бо суду над ним так і не було, зауважує польське видання.
Американська The New York Times нагадує, що раніше у лютому президент Дмитро Медведєв вже попереджав про «ймовірність терористичної загрози» напередодні виборів саме з боку Північного Кавказу. І тут арешт спецслужбами України та Росії в Одесі після дивного вибуху в помешканні Іллі П’янзіна та Адама Осмаєва з «лондонським слідом», та ще й їхнє зізнання у керівній ролі щодо підготовки замаху на Путіна чеченського терориста Доку Умарова.
Німецьке видання Der Spiegel вважає, що галас про замах підняв у Москві головний кремлівський телеканал якраз напередодні виборів і не виключає: «...це стало частиною механізму пропаганди, направленої на зміцнення позиції Путіна як впливового політика і гаранта стабільності». Видання цитує експертів, котрі вважають, що вплив цього повідомлення на поведінку виборців «буде мінімальний». Видання також подає іронічні, саркастичні й конспіративні відгуки на це повідомлення пересічних росіян – від визначення його як «провокацію з метою підвищити увагу до Путіна аж до теорії про зв’язок цього ймовірного замаху на життя Путіна з прихильниками Михайла Ходорковського».
Ще одна німецька газета – Süddeutsche Zeitung – називає суд і вирок у Києві одному з лідерів української опозиції Юрію Луценку «помстою олігархів». Газета наголошує, що «Луценко вважався головним ворогом донецьких олігархів, що стоять за Януковичем, бо колишній міністр внутрішніх справ ініціював кілька антикорупційних процесів проти них».
Російська «Независимая газета» називає оновлену пропозицію Президента Януковича щодо ймовірного звільнення Юлії Тимошенко з в’язниці не інакше як «каверзною», «підступною». Адже Янукович заявив, що вступить у гру (розгляд пропозицій щодо Тимошенко) лише після «завершення всіх судових процесів і лише у випадку особистого звернення Юлії Тимошенко з проханням про помилування». Газета наводить думки експертів про те, що влада «зацікавлена звільнити Тимошенко лише з умовою вилучення її з політичної гри».
Лондонська Guardian разом з інформацією про арешт спецслужбами Росії та України в Одесі трьох імовірних терористів, котрі нібито готували замах на життя Володимира Путіна, публікує й оцінки цього повідомлення з боку різних експертів, журналістів, пересічних росіян. «Не зрозуміло, чому ця інформація, яку з підозрами розглядають у ліберальних колах Росії, не з’явилася раніше, а лише за тиждень перед виборами, на яких, як очікують, Володимир Путін повернеться в Кремль, попри зростання протестів проти його влади», – наголошує лондонське видання. Один із лідерів російської опозиції та організаторів нинішніх протестів із «Організації синіх відерець» Данило Лінделе написав у Twitter: «Я правильно розумію, що ніхто не вірить у спробу вбивства Путіна». А інший російський опозиціонер відповідає: «Краще прикинутися, що ми віримо. Інакше вони почнуть знову підривати будинки». Guardian також нагадує, що «критики Путіна звинувачують його у низці вибухів житлових будинків перед виборами 2000 року, організованих Кремлем, щоб підняти популярність невідомого тоді політичного діяча, а не чеченських бойовиків, як це вимагалося». Тут також ідеться про подібні спроби нагнітання побоювань щодо нібито намагань убити Путіна у 2008 році.
Польська Gazeta Wyborcza нагадує, що у 2008 році саме на день виборів 2 березня поблизу Кремля спецслужби схопили нібито громадянина Таджикистану Шагвелада Османова зі снайперським карабіном, котрий, як виявилося, був дагестанцем. Його пов’язували зі спробою замаху на Володимира Путіна. Та доля цього «терориста» так і не зрозуміла до сьогодні, бо суду над ним так і не було, зауважує польське видання.
Американська The New York Times нагадує, що раніше у лютому президент Дмитро Медведєв вже попереджав про «ймовірність терористичної загрози» напередодні виборів саме з боку Північного Кавказу. І тут арешт спецслужбами України та Росії в Одесі після дивного вибуху в помешканні Іллі П’янзіна та Адама Осмаєва з «лондонським слідом», та ще й їхнє зізнання у керівній ролі щодо підготовки замаху на Путіна чеченського терориста Доку Умарова.
Німецьке видання Der Spiegel вважає, що галас про замах підняв у Москві головний кремлівський телеканал якраз напередодні виборів і не виключає: «...це стало частиною механізму пропаганди, направленої на зміцнення позиції Путіна як впливового політика і гаранта стабільності». Видання цитує експертів, котрі вважають, що вплив цього повідомлення на поведінку виборців «буде мінімальний». Видання також подає іронічні, саркастичні й конспіративні відгуки на це повідомлення пересічних росіян – від визначення його як «провокацію з метою підвищити увагу до Путіна аж до теорії про зв’язок цього ймовірного замаху на життя Путіна з прихильниками Михайла Ходорковського».
Ще одна німецька газета – Süddeutsche Zeitung – називає суд і вирок у Києві одному з лідерів української опозиції Юрію Луценку «помстою олігархів». Газета наголошує, що «Луценко вважався головним ворогом донецьких олігархів, що стоять за Януковичем, бо колишній міністр внутрішніх справ ініціював кілька антикорупційних процесів проти них».
Російська «Независимая газета» називає оновлену пропозицію Президента Януковича щодо ймовірного звільнення Юлії Тимошенко з в’язниці не інакше як «каверзною», «підступною». Адже Янукович заявив, що вступить у гру (розгляд пропозицій щодо Тимошенко) лише після «завершення всіх судових процесів і лише у випадку особистого звернення Юлії Тимошенко з проханням про помилування». Газета наводить думки експертів про те, що влада «зацікавлена звільнити Тимошенко лише з умовою вилучення її з політичної гри».
