Брюссель – Черговий євросаміт у Брюсселі завершився домовленістю про створення нового бюджетно-податкового союзу, до складу якого увійдуть 23 країни. Він передбачає спільну податкову політику та сувору бюджетну дисципліну, але Лісабонська угода від цього не зміниться. Саміт також став історичною подією для хорватів, бо сьогодні було підписано угоду про приєднання цієї країни до Європейського Союзу в 2013 році.
Вкотре зібравшись у Брюсселі на саміт, щоб рятувати євро, лідери Євросоюзу після тривалих дискусій домовилися щодо нового бюджетного пакту. Цей документ передбачає так зване «золоте правило», згідно з яким країни-члени будуть старанно, а подекуди й примусово, обмежувати свої бюджетні дефіцити та дотримуватися схожої податкової політики.
Єврокомісія при цьому стежитиме за національними бюджетами й даватиме свої рекомендації. У Європейського суду буде можливість накладати санкції на держави, що виходять за рамки дозволених витрат. Однак, Британія та ще декілька держав відмовляються до нього приєднуватися, таким чином заблокувавши можливість закарбувати його у Лісабонській угоді, чого прагнули Німеччина та Франція.
Голова Європарламенту Єжи Бузек каже, що шкодує і має надію, що решта держав, окрім Великобританії, яка це категорично відкидає, врешті-решт приєднаються до бюджетного пакту.
«Мені, звичайно, шкода, що нас не може бути двадцять сім країн разом. Як на мене, це не добра новина. Але гадаю, існують сигнали з боку двадцяти шести країн-членів», – каже голова Європарламенту, додаючи, що у будь-якому разі, – це перший крок широкого процесу створення економічного союзу держав співдружності, який і стане панацеєю від майбутніх криз.
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей зазначив, що парламенти країн-учасниць нової бюджетної угоди мають дати своє «добро», щоб його нарешті підписати у травні 2012 року.
Вступ до ЄС не означає завершення зусиль – Єврокомісія
Тим часом, коли остаточне «витягування» єврозони з боргової ями все ще залишається далекою перспективою, мрія Хорватії ввійти до Євросоюзу у п’ятницю стала реальністю. Протягом церемонії за участі голів євроустанов та хорватських лідерів зранку на саміті ЄС була підписана угода про членство.
Влітку 2013 року Хорватія стане 28-ою державою європейського блоку і це буде друга країна, після Словенії, що належала до колишньої Югославії. Переговори тривали довгих шість років, упродовж яких хорвати адаптували свої закони до європейських і співпрацювали з Гаазьким трибуналом.
Нині хорватські лідери, що брали участь у саміті як спостерігачі, висловлюють задоволення досягнутими результатами.
«Коли я оглядаюся назад на складні реформи судочинної системи, боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, на процеси проти військових злочинів, я дуже пишаюся і заявляю: всі ці реформи незворотні», – сказала у Брюсселі прем’єр-міністр Хорватії Ядранка Косор.
Проте Єврокомісія попереджає: вступ до Євросоюзу не означає завершення зусиль, бо існує перехідний період, коли новачок співдружності перебуває під пильним наглядом. Брюссель вимагає, щоб хорвати продовжували викорінення корупції і нейтралізацію злочинних груп, модернізовували своє судочинство.
Тепер 27 парламентів держав-членів мають ратифікувати угоду про вступ Хорватії, громадяни цієї держави повинні на народному референдумі сказати, що згодні на цей крок.
Польща підбиває підсумки президенства у співдружності
Цим самітом Польща загалом завершує своє шестимісячне головування у Раді Євросоюзу.
«Ми задоволені проведеним самітом країн «Східного партнерства», задоволені тим, що завершуються переговори з Україною», – зазначив при цьому прем’єр-міністр Дональд Туск.
«Із задоволенням, хоча можна було й амбіційніше, ми накреслюємо чимраз чіткіший шлях (до Європи) Чорногорії та Сербії», – зазначив голова польського уряду.
Характерно, що через спротив деяких держав, особливо Німеччини, надання кандидатського статусу Сербії відклали до березня наступного року. Так само на пізніше, до червня 2012 року, лідери ЄС відтермінували початок вступних переговорів із Чорногорією, яка вже є країною-кандидатом.
Вкотре зібравшись у Брюсселі на саміт, щоб рятувати євро, лідери Євросоюзу після тривалих дискусій домовилися щодо нового бюджетного пакту. Цей документ передбачає так зване «золоте правило», згідно з яким країни-члени будуть старанно, а подекуди й примусово, обмежувати свої бюджетні дефіцити та дотримуватися схожої податкової політики.
Єврокомісія при цьому стежитиме за національними бюджетами й даватиме свої рекомендації. У Європейського суду буде можливість накладати санкції на держави, що виходять за рамки дозволених витрат. Однак, Британія та ще декілька держав відмовляються до нього приєднуватися, таким чином заблокувавши можливість закарбувати його у Лісабонській угоді, чого прагнули Німеччина та Франція.
Голова Європарламенту Єжи Бузек каже, що шкодує і має надію, що решта держав, окрім Великобританії, яка це категорично відкидає, врешті-решт приєднаються до бюджетного пакту.
«Мені, звичайно, шкода, що нас не може бути двадцять сім країн разом. Як на мене, це не добра новина. Але гадаю, існують сигнали з боку двадцяти шести країн-членів», – каже голова Європарламенту, додаючи, що у будь-якому разі, – це перший крок широкого процесу створення економічного союзу держав співдружності, який і стане панацеєю від майбутніх криз.
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей зазначив, що парламенти країн-учасниць нової бюджетної угоди мають дати своє «добро», щоб його нарешті підписати у травні 2012 року.
Вступ до ЄС не означає завершення зусиль – Єврокомісія
Тим часом, коли остаточне «витягування» єврозони з боргової ями все ще залишається далекою перспективою, мрія Хорватії ввійти до Євросоюзу у п’ятницю стала реальністю. Протягом церемонії за участі голів євроустанов та хорватських лідерів зранку на саміті ЄС була підписана угода про членство.
Влітку 2013 року Хорватія стане 28-ою державою європейського блоку і це буде друга країна, після Словенії, що належала до колишньої Югославії. Переговори тривали довгих шість років, упродовж яких хорвати адаптували свої закони до європейських і співпрацювали з Гаазьким трибуналом.
Нині хорватські лідери, що брали участь у саміті як спостерігачі, висловлюють задоволення досягнутими результатами.
«Коли я оглядаюся назад на складні реформи судочинної системи, боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, на процеси проти військових злочинів, я дуже пишаюся і заявляю: всі ці реформи незворотні», – сказала у Брюсселі прем’єр-міністр Хорватії Ядранка Косор.
Проте Єврокомісія попереджає: вступ до Євросоюзу не означає завершення зусиль, бо існує перехідний період, коли новачок співдружності перебуває під пильним наглядом. Брюссель вимагає, щоб хорвати продовжували викорінення корупції і нейтралізацію злочинних груп, модернізовували своє судочинство.
Тепер 27 парламентів держав-членів мають ратифікувати угоду про вступ Хорватії, громадяни цієї держави повинні на народному референдумі сказати, що згодні на цей крок.
Польща підбиває підсумки президенства у співдружності
Цим самітом Польща загалом завершує своє шестимісячне головування у Раді Євросоюзу.
«Ми задоволені проведеним самітом країн «Східного партнерства», задоволені тим, що завершуються переговори з Україною», – зазначив при цьому прем’єр-міністр Дональд Туск.
«Із задоволенням, хоча можна було й амбіційніше, ми накреслюємо чимраз чіткіший шлях (до Європи) Чорногорії та Сербії», – зазначив голова польського уряду.
Характерно, що через спротив деяких держав, особливо Німеччини, надання кандидатського статусу Сербії відклали до березня наступного року. Так само на пізніше, до червня 2012 року, лідери ЄС відтермінували початок вступних переговорів із Чорногорією, яка вже є країною-кандидатом.
