Брюссель – Через два тижні європейські лідери на саміті мають визначити дату вступу Хорватії до ЄС. Головам європейських держав та урядів також доведеться домовитися, чи надавати Сербії статус країни-кандидата й чи розпочинати з Чорногорією переговори про членство. Тим часом Німеччина висуває чітку умову: зближення Сербії та Косова зі співдружністю розпочнеться тільки тоді, коли між цими країнами запанує дружба. Водночас Франція, хоч і підтримує Сербію, проте, закликає взагалі не поспішати із розширенням.
Дев’ятого грудня на саміті лідерів ЄС мають ухвалити низку рішень щодо «європейського майбутнього» країн Західних Балкан і Туреччини. З огляду на це, держави Євросоюзу вже сьогодні визначають свої позиції з таких питань, як дата вступу Хорватії, надання статусу країни-кандидата Сербії та початок вступних переговорів із Чорногорією.
Скажімо, Франція щойно заявила: у питанні про розширення слід брати до уваги такий аспект, як обмежену спроможність Європейського Союзу приймати до свого складу нові держави. З іншого боку, блок європейських держав виявив, що має величезні недоліки у своїй внутрішній політиці інтеграції.
Голова французького зовнішньополітичного відомства Ален Жюпе, тим часом, підтримує ідею надання сербам кандидатського статусу, бо Приштина та Белград щойно знову сіли за стіл переговорів. Однак, представники Німеччини дотримуються суворішої позиції, бо кандидатський статус Сербії, на їхню думку, можливий тільки у разі серйозних кроків у нормалізації стосунків із Косовом.
Доповідач Європейського парламенту з питань Сербії та Косова, представник фракції Зелених та «Вільного європейського альянсу» Ульріке Луначек зауважила, що «хотіла, б щоб Сербія отримала кандидатський статус, бо це було б добрим сигналом для інших країн регіону».
Переговори Белграда і Приштини майже безрезультатні
«Але я суворо застерігаю Раду Євросоюзу, лідерів європейських країн та урядів, що зустрінуться 9 грудня, взяти до уваги, чи між сербами та косовцями досягнуті домовленості щодо вільного руху, реєстру громадян, телекомунікацій, енергетики та регіонального співробітництва. Деякі (з цих домовленостей) ще можуть бути імплементовані до 9 грудня».
Ульріке Луначек нарікає на те, що, хоча делегації двох країн відновили переговори, досі не було досягнуто жодного результату, окрім визнання університетських дипломів.
«Нині все в руках Сербії, від якої залежить імплементація цих угод. Я надіюся, вони це зроблять, бо співробітництво, а не конфронтація є принципами Європейського Союзу. І це єдиний шлях, щоб гарантувати тривалий мир і стабільність регіону. Це також дуже важливо для Європейського Союзу», – зазначає парламентар.
Втома ЄС від розширення
Дипломати Данії, яка з нового року головуватиме у Раді ЄС, щойно зауважили, що переговори із Сербією про вступ до співдружності навряд чи розпочнуться наступного півріччя.
Характерно, що Франція, як і раніше, навідріз відмовляється від вступу Туреччини до Євросоюзу. Офіційний Париж також назвав поспішним можливий початок діалогу про вступ із Чорногорією. З огляду на ситуацію із верховенством права у цій державі, французьке Міністерство закордонних справ пропонує відкласти ці переговори ще на шість місяців.
А найближча до мети – Хорватія, яку вже навіть запросили на наступний саміт ЄС як спостерігача. За прогнозами політологів, ця країна стане 28-м членом співдружності європейських держав усередині 2013 року.
Дев’ятого грудня на саміті лідерів ЄС мають ухвалити низку рішень щодо «європейського майбутнього» країн Західних Балкан і Туреччини. З огляду на це, держави Євросоюзу вже сьогодні визначають свої позиції з таких питань, як дата вступу Хорватії, надання статусу країни-кандидата Сербії та початок вступних переговорів із Чорногорією.
Скажімо, Франція щойно заявила: у питанні про розширення слід брати до уваги такий аспект, як обмежену спроможність Європейського Союзу приймати до свого складу нові держави. З іншого боку, блок європейських держав виявив, що має величезні недоліки у своїй внутрішній політиці інтеграції.
Голова французького зовнішньополітичного відомства Ален Жюпе, тим часом, підтримує ідею надання сербам кандидатського статусу, бо Приштина та Белград щойно знову сіли за стіл переговорів. Однак, представники Німеччини дотримуються суворішої позиції, бо кандидатський статус Сербії, на їхню думку, можливий тільки у разі серйозних кроків у нормалізації стосунків із Косовом.
Доповідач Європейського парламенту з питань Сербії та Косова, представник фракції Зелених та «Вільного європейського альянсу» Ульріке Луначек зауважила, що «хотіла, б щоб Сербія отримала кандидатський статус, бо це було б добрим сигналом для інших країн регіону».
Переговори Белграда і Приштини майже безрезультатні
«Але я суворо застерігаю Раду Євросоюзу, лідерів європейських країн та урядів, що зустрінуться 9 грудня, взяти до уваги, чи між сербами та косовцями досягнуті домовленості щодо вільного руху, реєстру громадян, телекомунікацій, енергетики та регіонального співробітництва. Деякі (з цих домовленостей) ще можуть бути імплементовані до 9 грудня».
Ульріке Луначек нарікає на те, що, хоча делегації двох країн відновили переговори, досі не було досягнуто жодного результату, окрім визнання університетських дипломів.
«Нині все в руках Сербії, від якої залежить імплементація цих угод. Я надіюся, вони це зроблять, бо співробітництво, а не конфронтація є принципами Європейського Союзу. І це єдиний шлях, щоб гарантувати тривалий мир і стабільність регіону. Це також дуже важливо для Європейського Союзу», – зазначає парламентар.
Втома ЄС від розширення
Дипломати Данії, яка з нового року головуватиме у Раді ЄС, щойно зауважили, що переговори із Сербією про вступ до співдружності навряд чи розпочнуться наступного півріччя.
Характерно, що Франція, як і раніше, навідріз відмовляється від вступу Туреччини до Євросоюзу. Офіційний Париж також назвав поспішним можливий початок діалогу про вступ із Чорногорією. З огляду на ситуацію із верховенством права у цій державі, французьке Міністерство закордонних справ пропонує відкласти ці переговори ще на шість місяців.
А найближча до мети – Хорватія, яку вже навіть запросили на наступний саміт ЄС як спостерігача. За прогнозами політологів, ця країна стане 28-м членом співдружності європейських держав усередині 2013 року.
