З 1 січня 2012 року припиняє свою дію мораторій на продаж земель, тоді ж набуде чинності Закон «Про державний земельний кадастр». Крім того, до нового року мають ухвалити Закон «Про ринок земель», сподівається заступник голови Держземагентства України Микола Калюжний. «Якщо він буде ухвалений до 1 січня 2012 року, а я думаю, що він буде ухвалений, то з 1 січня 2012 року в нас уже підуть нормальні земельні торги», – сказав він.
Закон «Про ринок земель» має окреслити чіткі правила гри на аграрному ринку України і запобігти корупції, каже Микола Калюжний. За його словами, альтернативи земельній реформі немає, оскільки після скасування мораторію на продаж земель Україна щорічно буде отримувати від 3 до 5 мільярдів гривень прибутку в державний бюджет. Крім того, чиновник сподівається, що земельна реформа матиме позитивні соціальні наслідки.
«Соціальні наслідки позначаться, але не відразу. По-перше, в законі буде прописано, що сільські й селищні ради будуть отримувати близько 350 тисяч гривень на розвиток населеного пункту. Крім того, ми чекаємо, що збільшиться кількість фермерських господарств. На сьогодні в Україні зареєстровано більше 40 тисяч фермерських господарств, на жаль, їх кількість зменшується, але їх буде більше. Не відразу, через рік-два будуть люди займатися традиційними видами сільського господарства – це, зокрема, фермерство, скотарство, сади, чого немає зараз», – зазначив Микола Калюжний.
Дрібний фермерам буде складно!
Проте фермери вважають, що не час Україні знімати мораторій на продаж земель. Вони вказують на економічну кризу та відсутність достатньої законодавчої бази. Про це розповів президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Львівщини Ярослав Кардаш.
«Ми свої претензії висловили нашій владі. Міністр нібито пообіцяв, що врахують. Не знаю, як воно буде розвиватися далі, бо втішного нічого немає, на сьогоднішній день все робиться, щоб воно було запущено в дію. Фермер буде змушений викуповувати землю всупереч тому, щоб гроші, які він буде мати, вкладати повністю в землю. Це для нас буде вкрай важко, тому що беручи кредити, ми будемо змушені заставляти землю. А заставивши землю розуміємо, що, як правило, це буде потім втрата нами землі. Це для нас є дуже велика загроза», – наголосив Ярослав Кардаш.
Після земельної реформи дрібному фермеру з невеликими площами землі буде складно вижити в ринкових умовах. В результаті маленьким підприємцям доведеться об’єднуватися у кооперативи, говорить академік Національної академії наук України Олександр Іващенко.
«Земельна реформа повинна передбачати не тільки зміни відносин і власність на землю. Ми повинні забезпечити збереження національного використання землі. А це можливо лише тоді, коли практично будуть працювати нормально економічні механізми, законодавче забезпечення і функціонування аграрного сектору економіки. Всього цього сьогодні немає: ні паритету цін, ні системи кооперації нормальної на селі, ні пріоритетності заняття аграрним бізнесом у плані доступності кредитів, обладнання», – наголосив Олександр Іващенко.
«Як нам зробити, щоб вони усі це почули?»
Колишній голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель зауважила в ефірі Радіо Свобода, що при проведенні будь-якої реформи, потрібно запитати думку людей. І якщо підтримки немає – треба шукати компроміс.
«Зараз вони хочуть провести продаж землі. Ви знаєте, що ніхто не знає, що вони хочуть зробити. Знають тільки фермери. А біда – розплачуватися будемо усі ми! Скажіть, як нам зробити, щоб вони усі це почули? І якщо всі не відчують, що це біда не фермера Василя (та, у мене немає землі, то хай у нього заберуть), це біда України! Бо це, як бабуся на смерть відкладала, так і земля України і газові наші системи – це є «на смерть» країни, тобто недоторканний запас, – говорить Олександра Кужель. – І все, що зараз терміново робиться щодо ринку землі, то це буде, як от із приватизацією підприємств».
Інвесторові потрібні гарантії
Земельна реформа може стати «каменем спотикання» у вкладанні інвестицій у сільське господарство, говорить президент Асоціації виробників молока України Андрій Дикун. На відміну від свинарства і птахівництва у скотарстві – земля потрібна як повітря. Оскільки, щоб прогодувати одну корову необхідно мати приблизно гектар землі – і вирощувати на ній кукурудзу на силос та багаторічні трави на сінаж. Тобто на ферму із тисячі голів стада – треба мати приблизно тисячу гектарів землі. А купити траву на базарі чи привезти з-за кордону не можна, оскільки вона сьогодні не продається.
«Мораторій з нового року на землю мають зняти. Як взяти цю землю, можна її буде купити, не можна її буде купити? Тобто інвестувати сьогодні 10 мільйонів доларів і прокинутися 1 січня 2012 року і думати: цікаво, а я завтра зможу виростити корми для своїх тварин? Бізнес прибутковий, але будь-якому інвесторові потрібні гарантії. Якби скажімо, гарантували землю під одну голову, цю умову ввели, то на сьогодні молочне скотарство розвивалося б великими темпами, тому що сьогодні в цьому є проблема», – сказав Андрій Дикун.
«Контролем буде займатися конкретно держава»
Серед ризиків земельної реформи науковці називають масове скуповування земель промисловцями, а також відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану. Усі ризики можна зменшити при використанні державою всіх важелів впливу, застосуванні експертної грошової оцінки землі та активної роботи антимонопольного комітету, кажуть фахівці. У свою чергу заступник голови Держземагентства України Микола Калюжний переконує, що держава зробить усе можливе, щоб проконтролювати ринок землі.
«Держава буде регулювати, щоб не було в нас спекуляцій з земельними ділянками, щоб не було зміни цільового призначення – те, що зараз відбувається неконтрольовано. Держава буде боротися з надмірною концентрацією земель, щоб ця земля не потрапляла в руки тим, кому не належить. Наразі в проекті закону «Про ринок земель» прописано: в одні руки продавати до 2,1 тисяч гектарів. Цю норму зменшать до 300 гектарів у одні руки. У тому числі держава буде регулювати процеси передачі землі в оренду та продаж землі з державної власності в приватну. Цим буде займатися конкретно держава», – зауважив Микола Калюжний.
Напередодні Президент України Віктор Янукович підкреслив, що земельну реформу в Україні слід провести невідкладно. «Ми будемо радитися з людьми. Я навіть не виключаю, що ми будемо проводити слухання із земельного питання», – сказав він.
Загалом Україна має 42 мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення. Наразі вартість одного гектара експерти оцінюють приблизно у 18 тисяч гривень. Фахівці не радять поспішати з продажем паїв, оскільки ціна на землю буде рости. За прогнозами аналітиків, гектар коштуватиме щонайменше удвічі дорожче.
Закон «Про ринок земель» має окреслити чіткі правила гри на аграрному ринку України і запобігти корупції, каже Микола Калюжний. За його словами, альтернативи земельній реформі немає, оскільки після скасування мораторію на продаж земель Україна щорічно буде отримувати від 3 до 5 мільярдів гривень прибутку в державний бюджет. Крім того, чиновник сподівається, що земельна реформа матиме позитивні соціальні наслідки.
«Соціальні наслідки позначаться, але не відразу. По-перше, в законі буде прописано, що сільські й селищні ради будуть отримувати близько 350 тисяч гривень на розвиток населеного пункту. Крім того, ми чекаємо, що збільшиться кількість фермерських господарств. На сьогодні в Україні зареєстровано більше 40 тисяч фермерських господарств, на жаль, їх кількість зменшується, але їх буде більше. Не відразу, через рік-два будуть люди займатися традиційними видами сільського господарства – це, зокрема, фермерство, скотарство, сади, чого немає зараз», – зазначив Микола Калюжний.
Дрібний фермерам буде складно!
Проте фермери вважають, що не час Україні знімати мораторій на продаж земель. Вони вказують на економічну кризу та відсутність достатньої законодавчої бази. Про це розповів президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Львівщини Ярослав Кардаш.
«Ми свої претензії висловили нашій владі. Міністр нібито пообіцяв, що врахують. Не знаю, як воно буде розвиватися далі, бо втішного нічого немає, на сьогоднішній день все робиться, щоб воно було запущено в дію. Фермер буде змушений викуповувати землю всупереч тому, щоб гроші, які він буде мати, вкладати повністю в землю. Це для нас буде вкрай важко, тому що беручи кредити, ми будемо змушені заставляти землю. А заставивши землю розуміємо, що, як правило, це буде потім втрата нами землі. Це для нас є дуже велика загроза», – наголосив Ярослав Кардаш.
Після земельної реформи дрібному фермеру з невеликими площами землі буде складно вижити в ринкових умовах. В результаті маленьким підприємцям доведеться об’єднуватися у кооперативи, говорить академік Національної академії наук України Олександр Іващенко.
«Земельна реформа повинна передбачати не тільки зміни відносин і власність на землю. Ми повинні забезпечити збереження національного використання землі. А це можливо лише тоді, коли практично будуть працювати нормально економічні механізми, законодавче забезпечення і функціонування аграрного сектору економіки. Всього цього сьогодні немає: ні паритету цін, ні системи кооперації нормальної на селі, ні пріоритетності заняття аграрним бізнесом у плані доступності кредитів, обладнання», – наголосив Олександр Іващенко.
«Як нам зробити, щоб вони усі це почули?»
Колишній голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель зауважила в ефірі Радіо Свобода, що при проведенні будь-якої реформи, потрібно запитати думку людей. І якщо підтримки немає – треба шукати компроміс.
«Зараз вони хочуть провести продаж землі. Ви знаєте, що ніхто не знає, що вони хочуть зробити. Знають тільки фермери. А біда – розплачуватися будемо усі ми! Скажіть, як нам зробити, щоб вони усі це почули? І якщо всі не відчують, що це біда не фермера Василя (та, у мене немає землі, то хай у нього заберуть), це біда України! Бо це, як бабуся на смерть відкладала, так і земля України і газові наші системи – це є «на смерть» країни, тобто недоторканний запас, – говорить Олександра Кужель. – І все, що зараз терміново робиться щодо ринку землі, то це буде, як от із приватизацією підприємств».
Інвесторові потрібні гарантії
Земельна реформа може стати «каменем спотикання» у вкладанні інвестицій у сільське господарство, говорить президент Асоціації виробників молока України Андрій Дикун. На відміну від свинарства і птахівництва у скотарстві – земля потрібна як повітря. Оскільки, щоб прогодувати одну корову необхідно мати приблизно гектар землі – і вирощувати на ній кукурудзу на силос та багаторічні трави на сінаж. Тобто на ферму із тисячі голів стада – треба мати приблизно тисячу гектарів землі. А купити траву на базарі чи привезти з-за кордону не можна, оскільки вона сьогодні не продається.
«Мораторій з нового року на землю мають зняти. Як взяти цю землю, можна її буде купити, не можна її буде купити? Тобто інвестувати сьогодні 10 мільйонів доларів і прокинутися 1 січня 2012 року і думати: цікаво, а я завтра зможу виростити корми для своїх тварин? Бізнес прибутковий, але будь-якому інвесторові потрібні гарантії. Якби скажімо, гарантували землю під одну голову, цю умову ввели, то на сьогодні молочне скотарство розвивалося б великими темпами, тому що сьогодні в цьому є проблема», – сказав Андрій Дикун.
«Контролем буде займатися конкретно держава»
Серед ризиків земельної реформи науковці називають масове скуповування земель промисловцями, а також відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану. Усі ризики можна зменшити при використанні державою всіх важелів впливу, застосуванні експертної грошової оцінки землі та активної роботи антимонопольного комітету, кажуть фахівці. У свою чергу заступник голови Держземагентства України Микола Калюжний переконує, що держава зробить усе можливе, щоб проконтролювати ринок землі.
«Держава буде регулювати, щоб не було в нас спекуляцій з земельними ділянками, щоб не було зміни цільового призначення – те, що зараз відбувається неконтрольовано. Держава буде боротися з надмірною концентрацією земель, щоб ця земля не потрапляла в руки тим, кому не належить. Наразі в проекті закону «Про ринок земель» прописано: в одні руки продавати до 2,1 тисяч гектарів. Цю норму зменшать до 300 гектарів у одні руки. У тому числі держава буде регулювати процеси передачі землі в оренду та продаж землі з державної власності в приватну. Цим буде займатися конкретно держава», – зауважив Микола Калюжний.
Напередодні Президент України Віктор Янукович підкреслив, що земельну реформу в Україні слід провести невідкладно. «Ми будемо радитися з людьми. Я навіть не виключаю, що ми будемо проводити слухання із земельного питання», – сказав він.
Загалом Україна має 42 мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення. Наразі вартість одного гектара експерти оцінюють приблизно у 18 тисяч гривень. Фахівці не радять поспішати з продажем паїв, оскільки ціна на землю буде рости. За прогнозами аналітиків, гектар коштуватиме щонайменше удвічі дорожче.
