Сільськогосподарські землі в Україні, окрім держави, купуватимуть лише її громадяни, причому не більше як 2 тисячі 100 гектарів в одні руки. Таке право дадуть лише тим, хто має досвід сільськогосподарського виробництва або профільну освіту.
За перепродаж землі упродовж перших п’яти років стягуватимуть високе мито, а право оренди на ріллю можна буде використовувати як заставу в банку.
Ці та інші засади земельної реформи містять урядові законопроекти, останній з яких, «Про ринок землі в Україні», 20 червня Кабмін передав до парламенту.
Земельна реформа означатиме відродження села – Присяжнюк
Українська земельна реформа, яка передбачає скасування мораторію на продаж аграрних земель, поєднує досвід різних європейських держав і має суттєво поліпшити стан сільського господарства та соціальну сферу села, запевнив журналістів міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.
«Реформа стимулюватиме всі типи агропідприємств: і великотоварні виробництва, і фермерів. Адже без цього ми не збережемо село, і буде годі чекати розвитку економіки загалом. Нині врожаї в нас у рази нижчі, ніж у Європі, саме через відсутність обігових коштів. Завершення земельної реформи дасть змогу вирішити цю проблему», – каже урядовець.
Міністр наголошує, що іноземці не зможуть купувати українські сільські угіддя, і вони не зможуть входити до майна підприємств з іноземним капіталом. Також земля не зможе бути заставою, якщо фермер захоче брати кредит за кордоном. Натомість, за словами Миколи Присяжнюка, виробник зможе, як у країнах ЄС, отримувати позики під заставу свого права на оренду землі.
Фермери сподіваються на розвиток. Аналітики інвесторів не чекають
Значна частина фермерів підтримує ті положення земельної реформи, які мають стимулювати невеликі та середні агропідприємства. Однак ефективність цих кроків покаже лише зростання прибутків фермерів, вважає заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Стрижак.
«Великі холдинги створюють великі клопоти. Вони більш рентабельні, використовують новіші технології. Але в них є один недолік: вони не дбають ні про що, крім свого прибутку. Громадські організації зійшлися на тому, що в основі галузі мають бути фермерські господарства, засновані на особистій праці, та їхня кооперація. Зараз із цим погоджуються і в уряді – бо немає іншого виходу», – каже він.
Земельна реформа у тому вигляді, в якому пропонує її український уряд, не сприятиме інвестиціям у аграрний сектор, а матиме зовсім інші результати, прогнозує аналітик консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.
«Про інвестиції не йдеться. Юридичні особи не будуть допущені до ринку землі, на фізичних осіб та фермерів накладуть великі обмеження. Ми говорили з банкірами – вони не готові надавати селянам кошти під заставу права оренди. Така реформа найбільше вигідна державним структурам, які, зокрема, отримають переважне право на купівлю-продаж землі», – вважає експерт.
У Мінагропроді розраховують, що законодавча база для земельної реформи буде сформована до кінця року, і з 1 січня 2012 року в аграрному секторі почне діяти вільний ринок землі.
За перепродаж землі упродовж перших п’яти років стягуватимуть високе мито, а право оренди на ріллю можна буде використовувати як заставу в банку.
Ці та інші засади земельної реформи містять урядові законопроекти, останній з яких, «Про ринок землі в Україні», 20 червня Кабмін передав до парламенту.
Земельна реформа означатиме відродження села – Присяжнюк
Українська земельна реформа, яка передбачає скасування мораторію на продаж аграрних земель, поєднує досвід різних європейських держав і має суттєво поліпшити стан сільського господарства та соціальну сферу села, запевнив журналістів міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.
«Реформа стимулюватиме всі типи агропідприємств: і великотоварні виробництва, і фермерів. Адже без цього ми не збережемо село, і буде годі чекати розвитку економіки загалом. Нині врожаї в нас у рази нижчі, ніж у Європі, саме через відсутність обігових коштів. Завершення земельної реформи дасть змогу вирішити цю проблему», – каже урядовець.
Міністр наголошує, що іноземці не зможуть купувати українські сільські угіддя, і вони не зможуть входити до майна підприємств з іноземним капіталом. Також земля не зможе бути заставою, якщо фермер захоче брати кредит за кордоном. Натомість, за словами Миколи Присяжнюка, виробник зможе, як у країнах ЄС, отримувати позики під заставу свого права на оренду землі.
Фермери сподіваються на розвиток. Аналітики інвесторів не чекають
Значна частина фермерів підтримує ті положення земельної реформи, які мають стимулювати невеликі та середні агропідприємства. Однак ефективність цих кроків покаже лише зростання прибутків фермерів, вважає заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Стрижак.
«Великі холдинги створюють великі клопоти. Вони більш рентабельні, використовують новіші технології. Але в них є один недолік: вони не дбають ні про що, крім свого прибутку. Громадські організації зійшлися на тому, що в основі галузі мають бути фермерські господарства, засновані на особистій праці, та їхня кооперація. Зараз із цим погоджуються і в уряді – бо немає іншого виходу», – каже він.
Земельна реформа у тому вигляді, в якому пропонує її український уряд, не сприятиме інвестиціям у аграрний сектор, а матиме зовсім інші результати, прогнозує аналітик консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.
«Про інвестиції не йдеться. Юридичні особи не будуть допущені до ринку землі, на фізичних осіб та фермерів накладуть великі обмеження. Ми говорили з банкірами – вони не готові надавати селянам кошти під заставу права оренди. Така реформа найбільше вигідна державним структурам, які, зокрема, отримають переважне право на купівлю-продаж землі», – вважає експерт.
У Мінагропроді розраховують, що законодавча база для земельної реформи буде сформована до кінця року, і з 1 січня 2012 року в аграрному секторі почне діяти вільний ринок землі.
