Білоруський парламент дав свою відповідь гострій економічній та фінансовій кризі, яку переживає країна, спалаху інфляції та масовому збіднінню населення. На першому ж засіданні осінньої сесії Палати представників відразу в двох читаннях, за закритими від преси дверима були ухвалені зміни й доповнення до чинного закону, який регулює проведення мітингів, демонстрацій, пікетів та інших масових заходів.
Білоруси вже давно не мають можливості вільно зібратися й висловити свою думку, українська практика для білорусів уявляється чимось фантастичним. Але останні зміни остаточно призведуть до повернення в Білорусі сумнозвісної радянської формули: більше трьох не збиратися.
Проект змін до чинного закону «Про масові заходи» внесло Міністерство внутрішніх справ Білорусі після того, як цим літом у Мінську та десятках інших міст люди на заклики із соціальних мереж масово збиралися на майданах і мовчали або аплодували. Спочатку міліція не знала, що робити з такими громадянами, бо формально вони жодного закону не порушували, пізніше влада перейшла на брутальний розгін таких демонстрацій бійцями спецпідрозділів у цивільному. Тепер же депутати вирішили законодавчо «врегулювати» репресії проти мовчазних протестів, організованих через інтернет.
Заступник голови комісії з прав людини Палати представників Анатолій Глаз зазначає: «Туди віднесено організацію несанкціонованих зборів громадян, у тому числі й за допомогою соціальних мереж інтернету. Доповнено також статтю 8 положенням, яке передбачає, що до отримання дозволу на проведення масових заходів його організатор не має права оголошувати, в тому числі і через глобальну мережу інтернет, про дату, місце і час його проведення. Внесення таких змін дозволить у ці статті віднести різного роду флеш-моби й подібні акції до пікетування».
«Зроблено все так, щоб про масові акції вже не можна було й згадувати»
Білоруський правозахисник Гарі Погоняйло каже, що головне в поправках те, що акції протесту прирівняли до пікетування, і тому на їх проведення треба буде отримувати дозвіл влади.
«Одним словом, зроблено все так, щоб про ніякі масові акції вже не можна було й згадувати. І щоб про них забути. Це просто драконівський закон, який повністю позбавляє наших громадян права на свободу мирних акцій і зборів», – наголошує правозахисник.
Законопроект ще має бути ухвалений верхньої палатою парламенту Білорусі і підписаний президентом. Несподіванок тут, явно, не буде: парламент у Білорусі вважають кишеньковим, у ньому немає жодного опозиціонера.
Білоруська влада тепер настільки боїться масового протесту, що часом доходить до маразму – днями мінська міліція розігнала групову пробіжку парком прибічників здорового способу життя.
Однак все це не означає, що протести вдасться зупинити взагалі, вважає опозиційний політик Олександр Добровольський.
«Проблема не в тому, що хтось там придумав провести акцію, а в тому, що суспільство дуже невдоволене, – каже він. – І тут треба зрозуміти, що якщо влада, яка претендує на відображення інтересів народу, боїться навіть організованої «бездіяльності людей», то цій владі, певно, мало залишилося».
На 8 жовтня незалежні профспілки та опозиція у 30 містах Білорусі організовують місцеві зібрання населення з економічними вимогами до влади. Організатори тут керуються положеннями іншого закону: «Про республіканські та місцеві зібрання»,– який не передбачає потреби дозволу влади. Міліція знову не знає, що робити, щоб зупинити протест. Можливо, влада знову вдасться до змін законодавства. Тим часом рейтинг президента Лукашенка впав до рекордно низької позначки: за даними незалежного інституту НІСЕПІ, у вересні цього року за нього проголосували б лише 25 відсотків виборців, чинному президентові не довіряє 62 відсотки опитаних білорусів, стільки ж вважає його винним у економічній кризі.
Білоруси вже давно не мають можливості вільно зібратися й висловити свою думку, українська практика для білорусів уявляється чимось фантастичним. Але останні зміни остаточно призведуть до повернення в Білорусі сумнозвісної радянської формули: більше трьох не збиратися.
Проект змін до чинного закону «Про масові заходи» внесло Міністерство внутрішніх справ Білорусі після того, як цим літом у Мінську та десятках інших міст люди на заклики із соціальних мереж масово збиралися на майданах і мовчали або аплодували. Спочатку міліція не знала, що робити з такими громадянами, бо формально вони жодного закону не порушували, пізніше влада перейшла на брутальний розгін таких демонстрацій бійцями спецпідрозділів у цивільному. Тепер же депутати вирішили законодавчо «врегулювати» репресії проти мовчазних протестів, організованих через інтернет.
Заступник голови комісії з прав людини Палати представників Анатолій Глаз зазначає: «Туди віднесено організацію несанкціонованих зборів громадян, у тому числі й за допомогою соціальних мереж інтернету. Доповнено також статтю 8 положенням, яке передбачає, що до отримання дозволу на проведення масових заходів його організатор не має права оголошувати, в тому числі і через глобальну мережу інтернет, про дату, місце і час його проведення. Внесення таких змін дозволить у ці статті віднести різного роду флеш-моби й подібні акції до пікетування».
«Зроблено все так, щоб про масові акції вже не можна було й згадувати»
Білоруський правозахисник Гарі Погоняйло каже, що головне в поправках те, що акції протесту прирівняли до пікетування, і тому на їх проведення треба буде отримувати дозвіл влади.
«Одним словом, зроблено все так, щоб про ніякі масові акції вже не можна було й згадувати. І щоб про них забути. Це просто драконівський закон, який повністю позбавляє наших громадян права на свободу мирних акцій і зборів», – наголошує правозахисник.
Законопроект ще має бути ухвалений верхньої палатою парламенту Білорусі і підписаний президентом. Несподіванок тут, явно, не буде: парламент у Білорусі вважають кишеньковим, у ньому немає жодного опозиціонера.
Білоруська влада тепер настільки боїться масового протесту, що часом доходить до маразму – днями мінська міліція розігнала групову пробіжку парком прибічників здорового способу життя.
Однак все це не означає, що протести вдасться зупинити взагалі, вважає опозиційний політик Олександр Добровольський.
«Проблема не в тому, що хтось там придумав провести акцію, а в тому, що суспільство дуже невдоволене, – каже він. – І тут треба зрозуміти, що якщо влада, яка претендує на відображення інтересів народу, боїться навіть організованої «бездіяльності людей», то цій владі, певно, мало залишилося».
На 8 жовтня незалежні профспілки та опозиція у 30 містах Білорусі організовують місцеві зібрання населення з економічними вимогами до влади. Організатори тут керуються положеннями іншого закону: «Про республіканські та місцеві зібрання»,– який не передбачає потреби дозволу влади. Міліція знову не знає, що робити, щоб зупинити протест. Можливо, влада знову вдасться до змін законодавства. Тим часом рейтинг президента Лукашенка впав до рекордно низької позначки: за даними незалежного інституту НІСЕПІ, у вересні цього року за нього проголосували б лише 25 відсотків виборців, чинному президентові не довіряє 62 відсотки опитаних білорусів, стільки ж вважає його винним у економічній кризі.
