У 40 родинах білоруських політв’язнів зітхнули з полегшенням та чекають, чи можна вже тішитися та готувати святкову вечерю.
Офіційно не називають, кого відпустив із тюрем Олександр Лукашенко. Його прес-служба лише повідомила, що рішення про помилування ухвалено «на підставі прохань осіб, з урахуванням того, що вони осмислили протиправний характер своїх дій, визнали провину і щиро розкаялися».
Неофіційно стало відомо про те, що у список потрапили особи, які не є лідерами опозиції, зокрема, засуджений до 3 років ув’язнення науковець Дмитро Дрозд із Мінська.
Його мати Зоя Дрозд чекає на повернення сина сьогодні-завтра. «Це така радісна новина, що я просто не вірю в цю казку. Лише коли я його обійму – тоді я переконаюся, що це правда, – каже вона. – Бо знаєте, який біль був у серці, коли він там був, коли йому було погано, тоді мені було в сто разів гірше».
Зоя Дрозд каже, що її сина в тюрмі довго вмовляли підписати листа на ім’я президента з проханням про помилування. Той вагався, і погодився на це після останнього побачення з мамою.
«Він на мене як подивився, яка я приїхала замучена, що я на 10 кілограм схудла, і, мабуть, все підписав, тільки щоб мене не добивати. Я як труп ходячий стала, він просто злякався, як мене побачив», – розповідає Зоя Дрозд.
Родичі інших політв’язнів також мають інформацію про те, що від їхніх близьких у тюрмах вимагали визнати вину та написати прохання на ім’я президента. Але більшість відмовляється це зробити, бо вважає, що ніякого криміналу у їхніх діях не було, що вони вийшли на майдан із політичним протестом і не хочуть офіційно відмовлятися від своїх переконань.
ЄС і США продовжують закликати Мінськ звільнити всіх політв’язнів
Із грудня минулого року ЄС та США багато разів закликали і продовжують закликати Мінськ звільнити всіх політв’язнів, зупинити репресії. Захід запровадив проти офіційного Мінська візові та економічні санкції.
А в четвер Міністерство фінансів США запровадило нову заборону для американських фірм та громадян на контракти із 4 потужними білоруськими державними компаніями нафтохімічного комплексу. Офіційно оголошено, що це відповідь США на утримання в білоруських тюрмах опонентів влади та переслідування опозиції, журналістів, правозахисників.
На думку економістів, ці санкції не будуть фатальними для білоруської економіки, тому що вона мало інтегрована з економікою США. Але такі рішення відлякують потенційних інвесторів з інших країн, які конче потрібні Білорусі в умовах економічної кризи.
Саме санкції та міжнародний тиск і принесли перші плоди – визволення з тюрем 9 засуджених активістів за протести, наголошує мінський політолог, батько одного з політв’язнів Олександр Класковський.
«Білоруська влада цинічна та жорстока, і коли вона йде на поступки, то вона це робить під тиском важливих прагматичних чинників, – каже він. – Зараз їй треба рятувати економіку, рятувати систему і знову будувати мости на Захід для отримання грошей, кредитів, інвестицій».
Олександр Класковський висловив переконання, що офіційний Мінськ продовжить спроби торгувати політв’язнями і врешті випустить усіх, у тому числі і трьох засуджених кандидатів на посаду президента. Прецедент уже був, коли 2008 року Лукашенко відпустив на волю опозиційного лідера Олександра Козуліна, кандидата на президента на виборах 2006 року, навіть без формального прохання останнього про помилування.
Офіційно не називають, кого відпустив із тюрем Олександр Лукашенко. Його прес-служба лише повідомила, що рішення про помилування ухвалено «на підставі прохань осіб, з урахуванням того, що вони осмислили протиправний характер своїх дій, визнали провину і щиро розкаялися».
Неофіційно стало відомо про те, що у список потрапили особи, які не є лідерами опозиції, зокрема, засуджений до 3 років ув’язнення науковець Дмитро Дрозд із Мінська.
Його мати Зоя Дрозд чекає на повернення сина сьогодні-завтра. «Це така радісна новина, що я просто не вірю в цю казку. Лише коли я його обійму – тоді я переконаюся, що це правда, – каже вона. – Бо знаєте, який біль був у серці, коли він там був, коли йому було погано, тоді мені було в сто разів гірше».
Зоя Дрозд каже, що її сина в тюрмі довго вмовляли підписати листа на ім’я президента з проханням про помилування. Той вагався, і погодився на це після останнього побачення з мамою.
«Він на мене як подивився, яка я приїхала замучена, що я на 10 кілограм схудла, і, мабуть, все підписав, тільки щоб мене не добивати. Я як труп ходячий стала, він просто злякався, як мене побачив», – розповідає Зоя Дрозд.
Родичі інших політв’язнів також мають інформацію про те, що від їхніх близьких у тюрмах вимагали визнати вину та написати прохання на ім’я президента. Але більшість відмовляється це зробити, бо вважає, що ніякого криміналу у їхніх діях не було, що вони вийшли на майдан із політичним протестом і не хочуть офіційно відмовлятися від своїх переконань.
ЄС і США продовжують закликати Мінськ звільнити всіх політв’язнів
Із грудня минулого року ЄС та США багато разів закликали і продовжують закликати Мінськ звільнити всіх політв’язнів, зупинити репресії. Захід запровадив проти офіційного Мінська візові та економічні санкції.
А в четвер Міністерство фінансів США запровадило нову заборону для американських фірм та громадян на контракти із 4 потужними білоруськими державними компаніями нафтохімічного комплексу. Офіційно оголошено, що це відповідь США на утримання в білоруських тюрмах опонентів влади та переслідування опозиції, журналістів, правозахисників.
На думку економістів, ці санкції не будуть фатальними для білоруської економіки, тому що вона мало інтегрована з економікою США. Але такі рішення відлякують потенційних інвесторів з інших країн, які конче потрібні Білорусі в умовах економічної кризи.
Саме санкції та міжнародний тиск і принесли перші плоди – визволення з тюрем 9 засуджених активістів за протести, наголошує мінський політолог, батько одного з політв’язнів Олександр Класковський.
«Білоруська влада цинічна та жорстока, і коли вона йде на поступки, то вона це робить під тиском важливих прагматичних чинників, – каже він. – Зараз їй треба рятувати економіку, рятувати систему і знову будувати мости на Захід для отримання грошей, кредитів, інвестицій».
Олександр Класковський висловив переконання, що офіційний Мінськ продовжить спроби торгувати політв’язнями і врешті випустить усіх, у тому числі і трьох засуджених кандидатів на посаду президента. Прецедент уже був, коли 2008 року Лукашенко відпустив на волю опозиційного лідера Олександра Козуліна, кандидата на президента на виборах 2006 року, навіть без формального прохання останнього про помилування.
