Зокрема, нижня палата парламенту Білорусі внесла поправку до закону про масові заходи, що забороняє організовані через інтернет демонстрації. Законодавець Анатолій Ґлаз, голова комітету з прав людини, національних стосунків і ЗМІ, оголосив на прес-конференції у Мінську у середу, що «до поправок віднесено організацію несанкціонованих зібрань громадян із допомогою соціальних мереж в інтернеті».
Цю суперечливу поправку було розглянуто на закритому засіданні нижньої палати парламенту. Старий закон про масові заходи містив заборони на «будь-яку форму активності чи бездіяльності, організованої для висловлювання суспільних позицій». Депутат Ґлаз сказав журналістам, що посилання на «бездіяльність» було усунуто у новій редакції закону.
Новий проект закону є реакцією на ріст протестів у Білорусі
Поправки до згаданого закону про масові заходи в Білорусі з’явилися у відповідь на хвилю народних протестів, де демонстранти висловлювали своє невдоволення владою оплесками рук чи ж посилали сигнали тривоги за допомогою мобільних телефонів у наперед визначений час. Протести в Білорусі були викликані незгодою маніпуляціями влади на минулорічних президентських виборах, коли знову був обраний Олександр Лукашенко. Придушення виступів громадян республіки відбувається на фоні наростання економічних труднощів в Білорусі.
Оновлений закон забороняє будь-які акції протесту, не санкціоновані владою, і забороняє організацію таких протестів через інтернет та оголошення про них до санкціонування владою. Людям, котрі раніше були звинувачені у організації незаконних демонстрацій, заборонено тривалий час брати участь у їхній організації знову.
Новий закон розширив перелік місць, заборонених для демонстрацій, включно з радіусом у 100 метрів довкола освітніх установ. Опозиція Білорусі вважає, що для влади, яка боїться навіть «бездіяльності» власного народу, «дні існування, вірогідно, вже пораховані».
Поліція в Мінську попереджає навіть учасників невинних, неофіційних акцій щодо пропаганди здорового способу життя, що вони можуть бути заарештовані за «активність». Новий закон може вступити в дію вже 21 жовтня, після ухвалення у верхній палаті парламенту Білорусі.
Цю суперечливу поправку було розглянуто на закритому засіданні нижньої палати парламенту. Старий закон про масові заходи містив заборони на «будь-яку форму активності чи бездіяльності, організованої для висловлювання суспільних позицій». Депутат Ґлаз сказав журналістам, що посилання на «бездіяльність» було усунуто у новій редакції закону.
Новий проект закону є реакцією на ріст протестів у Білорусі
Поправки до згаданого закону про масові заходи в Білорусі з’явилися у відповідь на хвилю народних протестів, де демонстранти висловлювали своє невдоволення владою оплесками рук чи ж посилали сигнали тривоги за допомогою мобільних телефонів у наперед визначений час. Протести в Білорусі були викликані незгодою маніпуляціями влади на минулорічних президентських виборах, коли знову був обраний Олександр Лукашенко. Придушення виступів громадян республіки відбувається на фоні наростання економічних труднощів в Білорусі.
Оновлений закон забороняє будь-які акції протесту, не санкціоновані владою, і забороняє організацію таких протестів через інтернет та оголошення про них до санкціонування владою. Людям, котрі раніше були звинувачені у організації незаконних демонстрацій, заборонено тривалий час брати участь у їхній організації знову.
Новий закон розширив перелік місць, заборонених для демонстрацій, включно з радіусом у 100 метрів довкола освітніх установ. Опозиція Білорусі вважає, що для влади, яка боїться навіть «бездіяльності» власного народу, «дні існування, вірогідно, вже пораховані».
Поліція в Мінську попереджає навіть учасників невинних, неофіційних акцій щодо пропаганди здорового способу життя, що вони можуть бути заарештовані за «активність». Новий закон може вступити в дію вже 21 жовтня, після ухвалення у верхній палаті парламенту Білорусі.
