У 21-му столітті досі не усунено наслідків злочинної депортації сталінським режимом різних народів із Криму. Про це у своєму виступі перед послами різних країн світу, керівниками представництв Євросоюзу, ООН, ОБСЄ говорив президент Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров.
За його словами, українська влада самоусунулась від вирішення проблем, які стоять перед кримськими татарами та іншими народами України, які повертаються на Батьківщину (греками та болгарами). Про це, зазначає він, свідчить небажання українських законодавців ухвалити закон, який би відновив права репатріантів.
«У 2004 році був ухвалений закон про захист прав депортованих народів, але тодішній Президент України наклав на нього вето, – каже він. – Тож маємо доволі парадоксальну ситуацію: з одного боку, Україна визнала незаконність депортацій у часи СРСР і намагається розв’язати певні соціальні та освітні проблеми, що стоять перед репатріантами. З іншого – держава відмовляється ухвалювати закон, який би врегулював наявні проблеми, гарантував представлення депортованих народів у законодавчих та виконавчих органах влади та сприяв інтеграції репатріантів на історичній Батьківщині».
Голова Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемілєв закликав не зволікати з відновленням прав кримських татар – це може спричинити зникнення цього народу. З іншого боку, нинішня ситуація може призвести і до радикалізації настроїв у середовищі кримських татар, застерігає Джемілєв.
Тож кримські татари закликали міжнародне співтовариство посприяти у проведенні Форуму з питань відновлення прав кримськотатарського та інших депортованих народів, який варто провести під егідою міжнародних організацій, членом яких є Україна. Цю думку учасники нинішньої зустрічі підтримали, зазначивши, що захист прав національних меншин та репресованих злочинними режимами народів – важлива складова демократії в Україні.
Хто підтримає Форум?
Посол США в Україні Джон Теффт заявив: «Мій уряд має довгу, плідну історію у справі допомоги кримським татарам у період їхнього повернення на Батьківщину та облаштування в АРК. Свою підтримку репатріантам ми надаємо і під час роботи міжнародних конференцій з цієї проблематики, тож підтримаємо і проведення Форуму, який, як ми нині попередньо узгодили, відбудеться наступного року».
У розмові з журналістами голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра деталізував ідею Форуму.
«Дотримання прав національних меншин – один із принципів існування ЄС. А в даному випадку ми говоримо не просто про націю, а про жертв комуністичного режиму. Євросоюз підтримає Форум, який ініціюють кримські татари. Ми винесемо цю ідею на обговорення єврокомісара з національних проблем, який наступного тижня відвідає Україну. І, звичайно, проблему кримських татар наш представник обговорить із керівництвом України», – сказав Тейшейра.
Представники української влади нинішню зустріч лідера кримських татар із дипломатами не коментували.
А голова парламентського комітету з питань національних меншин Олег Зарубінський у розмові з Радіо Свобода зазначив: «Що стосується законопроекту, а ідеться про відновлення прав (народів), депортованих за національною ознакою, то наш комітет рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу. Тобто, ми просимо колег почати над цим документом роботу. А те, що цей законопроект досі не розглядався, є результатом дії не одного фактору, наприклад: все-таки, фокусування уваги цього документа на правах не так усіх депортованих, як звернення уваги на кримських татарах».
Щодо Форуму, то Олег Зарубінський пропонує провести його у форматі діалогу та в атмосфері взаємної поваги, залучивши до участі усі зацікавлені сторони, представників усіх депортованих народів, які повертаються в Україну.
За його словами, українська влада самоусунулась від вирішення проблем, які стоять перед кримськими татарами та іншими народами України, які повертаються на Батьківщину (греками та болгарами). Про це, зазначає він, свідчить небажання українських законодавців ухвалити закон, який би відновив права репатріантів.
«У 2004 році був ухвалений закон про захист прав депортованих народів, але тодішній Президент України наклав на нього вето, – каже він. – Тож маємо доволі парадоксальну ситуацію: з одного боку, Україна визнала незаконність депортацій у часи СРСР і намагається розв’язати певні соціальні та освітні проблеми, що стоять перед репатріантами. З іншого – держава відмовляється ухвалювати закон, який би врегулював наявні проблеми, гарантував представлення депортованих народів у законодавчих та виконавчих органах влади та сприяв інтеграції репатріантів на історичній Батьківщині».
Голова Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемілєв закликав не зволікати з відновленням прав кримських татар – це може спричинити зникнення цього народу. З іншого боку, нинішня ситуація може призвести і до радикалізації настроїв у середовищі кримських татар, застерігає Джемілєв.
Тож кримські татари закликали міжнародне співтовариство посприяти у проведенні Форуму з питань відновлення прав кримськотатарського та інших депортованих народів, який варто провести під егідою міжнародних організацій, членом яких є Україна. Цю думку учасники нинішньої зустрічі підтримали, зазначивши, що захист прав національних меншин та репресованих злочинними режимами народів – важлива складова демократії в Україні.
Хто підтримає Форум?
Посол США в Україні Джон Теффт заявив: «Мій уряд має довгу, плідну історію у справі допомоги кримським татарам у період їхнього повернення на Батьківщину та облаштування в АРК. Свою підтримку репатріантам ми надаємо і під час роботи міжнародних конференцій з цієї проблематики, тож підтримаємо і проведення Форуму, який, як ми нині попередньо узгодили, відбудеться наступного року».
У розмові з журналістами голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра деталізував ідею Форуму.
«Дотримання прав національних меншин – один із принципів існування ЄС. А в даному випадку ми говоримо не просто про націю, а про жертв комуністичного режиму. Євросоюз підтримає Форум, який ініціюють кримські татари. Ми винесемо цю ідею на обговорення єврокомісара з національних проблем, який наступного тижня відвідає Україну. І, звичайно, проблему кримських татар наш представник обговорить із керівництвом України», – сказав Тейшейра.
Представники української влади нинішню зустріч лідера кримських татар із дипломатами не коментували.
А голова парламентського комітету з питань національних меншин Олег Зарубінський у розмові з Радіо Свобода зазначив: «Що стосується законопроекту, а ідеться про відновлення прав (народів), депортованих за національною ознакою, то наш комітет рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу. Тобто, ми просимо колег почати над цим документом роботу. А те, що цей законопроект досі не розглядався, є результатом дії не одного фактору, наприклад: все-таки, фокусування уваги цього документа на правах не так усіх депортованих, як звернення уваги на кримських татарах».
Щодо Форуму, то Олег Зарубінський пропонує провести його у форматі діалогу та в атмосфері взаємної поваги, залучивши до участі усі зацікавлені сторони, представників усіх депортованих народів, які повертаються в Україну.
