Європейська дослідницька організація спільно з Київським міжнародним інститутом досліджень вкотре проаналізували стан корупції в Україні. У ньому йдеться про зловживання державним службовим становищем з метою отримання особистої вигоди. За даними опитування, 80% українців вважають, що рівень корупції в Україні за останні 2 роки не зменшився. Разом з тим прояви хабарництва спостерігаються дедалі в більшій кількості сфер суспільного життя, кажуть дослідники.
60% опитаних зізналися, що були втягнуті в корупційні стосунки з посадовцями. Добровільно хабарі давали лише 10% із них. Практично кожен четвертий контакт із чиновником закінчується вимаганням хабара, розповіла Світлана Горна, керівник експертної ради Європейської дослідницької асоціації.
«Це, як завжди, Державна автоінспекція. На жаль, нічого ми не можемо подіяти з нашою ДАІ. Це отримання різних дозволів в органах влади. Це контакти з міліцією. Це контакти з податковими службами. І, нарешті, це реєстрація або приватизація об’єктів нерухомості. Звичайно, така ж ситуація із землею. Тобто, всі ті сфери, де громадяни мають з держслужбовцями контакти, що стосується їхньої власності, їхнїх власних інтересів, там вимагання зросло», – зауважила Світлана Горна.
«Влада всіх рівнів має невелике бажання боротися з корупцією»
Третина дорослого населення демонструє готовність відстоювати свої права перед чиновниками, констатує заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Вікторія Захожа. «Частка людей, які не готові виправдовувати корупцію навіть у тих випадках, коли вона їм вигідна, зросла з 37% до 41% у порівнянні з 2009 роком. Тут існує чітка залежність між віком. Чим старша людина, тим менш вона схильна виправдовувати корупцію. Проте навіть серед молоді частка тих, хто не хоче вже приймати корупцію, принаймні, декларує це, вона зростає», – зауважила соціолог.
Згідно з результатами досліджень, більшість українців вважають, що відповідальними за боротьбу з корупцією в країні є вищі органи влади. Зокрема, Президент та Верховна рада, повідомила Світлана Горна.
«Дуже цікавим є те, що самі про себе громадяни думають, як про відповідальних теж. Вони поставили себе на 5-ту позицію після міліції, прокуратури, Прем’єр-міністра, Верховної ради та Президента, – каже Світлана Горна. – Тобто, громадяни вважають, що вони відповідальні за боротьбу з корупцією навіть більше, ніж судова система. Це ми зафіксували в 2011 році», – сказала Світлана Горна.
Проте, зауважила фахівець, більшість опитаних переконані, що «влада всіх рівнів має невелике бажання боротися з корупцією».
Президент Янукович: «Я оголосив війну корупції, і це не просто гасло»
Президент України Віктор Янукович, виступаючи з нагоди 20-ї річниці Незалежності пообіцяв безкомпромісно боротися з корупцією. «Визнаю, що і в нинішній владі рівень корупції залишається критично високим. Я оголосив війну корупції, і це не просто гасло. У цій війні не буде своїх і чужих. І хто ще не зрозумів, відчує це, як кажуть, на власній шкірі. Найближчим часом», – сказав Віктор Янукович.
У свою чергу економіст, колишній віце-прем'єр-міністр України Володимир Лановий погоджується, що вирішення питання корупції залежить від перших осіб держави. І це світова практика, додає він.
«Це, звичайно, залежить від перших осіб держави, тому що є досвід, інструменти і атмосфера потрібна. Пам’ятаємо, що Тетчер сказала: мені треба 10-12 чемних людей, і ми поборемо і корупцію, і поставимо економіку. Так скрізь відбувалося. Це йде від першої особи. Проте зараз в Україні рівень корупції став масштабним. Він уже не виглядає, як дрібне хабарництво на різних рівнях влади, а як величезні сприяння конкретному бізнесу за рахунок державного бюджету. Це дозволяє новий закон про державні закупівлі, коли можна вирішувати без конкурсу, яка компанія буде підрядником державного замовлення. І ми спостерігаємо дуже активне поєднання високих урядових посад з великим бізнесом в одних особах. Це бізнесмени, які стали урядовцями», – зазначив Володимир Лановий.
Останні 20 років рівень корупції в Україні мав чітку динаміку до зростання, але зараз він стабілізувався, зауважує народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник. «Якщо ми говоримо, що корупція розквітає, як правило, в середовищі службовців, то тут потрібні наступні напрямки боротьби – це більш прозорі, чіткі закони, відбір, наприклад, щодо допуску до служби в силових структурах, щодо допуску до служби в органи місцевого самоврядування і державної служби, дерегуляція – це важливий напрямок. Тобто, потрібно, щоб чиновник якомога менше щось дозволяв. А якщо й дозволяв, то процедура дозволу повинна бути прозорою», – наголосив парламентар.
В Україні 1 липня цього року набув чинності закон «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до нього відповідальність за корупційні правопорушення нестимуть не лише державні службовці, а й громадяни, які вступатимуть із ними у зв’язки.
Тим часом Україна, за міжнародними рейтингами, входить до півсотні найкорумпованіших країн світу. За даними Transparency International, Україна за індексом сприйняття корупції посідає 134-е місце. Цей показник дорівнює таким країнам, як Зімбабве, Гондурас, Сьєрра-Ліоне, Бангладеш. Із пострадянських країн нижче нас у рейтингу тільки Росія.
60% опитаних зізналися, що були втягнуті в корупційні стосунки з посадовцями. Добровільно хабарі давали лише 10% із них. Практично кожен четвертий контакт із чиновником закінчується вимаганням хабара, розповіла Світлана Горна, керівник експертної ради Європейської дослідницької асоціації.
«Це, як завжди, Державна автоінспекція. На жаль, нічого ми не можемо подіяти з нашою ДАІ. Це отримання різних дозволів в органах влади. Це контакти з міліцією. Це контакти з податковими службами. І, нарешті, це реєстрація або приватизація об’єктів нерухомості. Звичайно, така ж ситуація із землею. Тобто, всі ті сфери, де громадяни мають з держслужбовцями контакти, що стосується їхньої власності, їхнїх власних інтересів, там вимагання зросло», – зауважила Світлана Горна.
«Влада всіх рівнів має невелике бажання боротися з корупцією»
Третина дорослого населення демонструє готовність відстоювати свої права перед чиновниками, констатує заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Вікторія Захожа. «Частка людей, які не готові виправдовувати корупцію навіть у тих випадках, коли вона їм вигідна, зросла з 37% до 41% у порівнянні з 2009 роком. Тут існує чітка залежність між віком. Чим старша людина, тим менш вона схильна виправдовувати корупцію. Проте навіть серед молоді частка тих, хто не хоче вже приймати корупцію, принаймні, декларує це, вона зростає», – зауважила соціолог.
Згідно з результатами досліджень, більшість українців вважають, що відповідальними за боротьбу з корупцією в країні є вищі органи влади. Зокрема, Президент та Верховна рада, повідомила Світлана Горна.
«Дуже цікавим є те, що самі про себе громадяни думають, як про відповідальних теж. Вони поставили себе на 5-ту позицію після міліції, прокуратури, Прем’єр-міністра, Верховної ради та Президента, – каже Світлана Горна. – Тобто, громадяни вважають, що вони відповідальні за боротьбу з корупцією навіть більше, ніж судова система. Це ми зафіксували в 2011 році», – сказала Світлана Горна.
Проте, зауважила фахівець, більшість опитаних переконані, що «влада всіх рівнів має невелике бажання боротися з корупцією».
Президент Янукович: «Я оголосив війну корупції, і це не просто гасло»
Президент України Віктор Янукович, виступаючи з нагоди 20-ї річниці Незалежності пообіцяв безкомпромісно боротися з корупцією. «Визнаю, що і в нинішній владі рівень корупції залишається критично високим. Я оголосив війну корупції, і це не просто гасло. У цій війні не буде своїх і чужих. І хто ще не зрозумів, відчує це, як кажуть, на власній шкірі. Найближчим часом», – сказав Віктор Янукович.
У свою чергу економіст, колишній віце-прем'єр-міністр України Володимир Лановий погоджується, що вирішення питання корупції залежить від перших осіб держави. І це світова практика, додає він.
«Це, звичайно, залежить від перших осіб держави, тому що є досвід, інструменти і атмосфера потрібна. Пам’ятаємо, що Тетчер сказала: мені треба 10-12 чемних людей, і ми поборемо і корупцію, і поставимо економіку. Так скрізь відбувалося. Це йде від першої особи. Проте зараз в Україні рівень корупції став масштабним. Він уже не виглядає, як дрібне хабарництво на різних рівнях влади, а як величезні сприяння конкретному бізнесу за рахунок державного бюджету. Це дозволяє новий закон про державні закупівлі, коли можна вирішувати без конкурсу, яка компанія буде підрядником державного замовлення. І ми спостерігаємо дуже активне поєднання високих урядових посад з великим бізнесом в одних особах. Це бізнесмени, які стали урядовцями», – зазначив Володимир Лановий.
Останні 20 років рівень корупції в Україні мав чітку динаміку до зростання, але зараз він стабілізувався, зауважує народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник. «Якщо ми говоримо, що корупція розквітає, як правило, в середовищі службовців, то тут потрібні наступні напрямки боротьби – це більш прозорі, чіткі закони, відбір, наприклад, щодо допуску до служби в силових структурах, щодо допуску до служби в органи місцевого самоврядування і державної служби, дерегуляція – це важливий напрямок. Тобто, потрібно, щоб чиновник якомога менше щось дозволяв. А якщо й дозволяв, то процедура дозволу повинна бути прозорою», – наголосив парламентар.
В Україні 1 липня цього року набув чинності закон «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до нього відповідальність за корупційні правопорушення нестимуть не лише державні службовці, а й громадяни, які вступатимуть із ними у зв’язки.
Тим часом Україна, за міжнародними рейтингами, входить до півсотні найкорумпованіших країн світу. За даними Transparency International, Україна за індексом сприйняття корупції посідає 134-е місце. Цей показник дорівнює таким країнам, як Зімбабве, Гондурас, Сьєрра-Ліоне, Бангладеш. Із пострадянських країн нижче нас у рейтингу тільки Росія.
