Акцію почали із виконання неофіційного білоруського гімну «Могутній Боже» на слова Наталії Арсеньєвої, який багато хто у Білорусі вважає національним гімном. Співали лише четверо. Саме стільки прийшло на акцію громадян Білорусі, які з різних причин живуть в Україні.
А потім лунали виступи. Голова руху Солідарності «Разам» В'ячеслав Сівчик засудив політику нинішнього очільника Білорусі – Олександра Лукашенка і вплив на Білорусь Росії.
«Білорусією керує московський бруд і луб’янківське сміття. У нас замість нормального національного гімну – гімн БРСР, замість нормального червоно-білого стягу – червоне онуччя. Тому в нас замість дня 27 липня (Дня незалежності) – 3 липня (День входу радянських військ в 44-у році у Мінськ)», – сказав В'ячеслав Сівчик.
Один із учасників акції, молодий білоруський режисер Максим Буйницький від 2007 року живе у Києві. Через те, що у Мінську він брав участь у акціях протесту проти пануючого режиму, його відрахували з числа студентів, і Максим був змушений переїхати в Україну, щоб продовжити навчання. Сьогодні молодий режисер серед тих, хто прийшов на акцію. Він каже, що вважає місце її проведення – біля пам’ятника письменнику Короткевичу – символічним.
«Володимир Короткевич – це великий білоруський письменник, родоначальник білоруського національного відродження другої половини двадцятого століття. У зв'язку з останніми подіями в Білорусії він набуває особливого значення. Ми вважаємо, якщо б сьогодні Володимир був живий, він брав би участь в акції разом з нами», – розповів Максим Буйницький.
5 хвилин оплесків і пісня «Моя країна»
Серед стягів, що їх тримали учасники акції, майоріли також прапори партії «Свобода», українських націоналістів і партії БЮТ, і лише три – білоруських біло-червоних.
Промови українських активістів на акції солідарності з річницею державного суверенітету Білорусі не оминула тема дня – приїзду в Україну очільника Російської православної церкви.
«Цей патріарх розповідає про єдину силу, що об'єднує Росію, Україну і Білорусь, але це не їхня сила, а наша», – сказав громадський активіст.
Після довгих промов – 5 хвилин оплесків на підтримку тих, хто не боїться в Білорусі виходити на акції протесту, і пісня «Моя країна» у виконанні білоруського барда Андрія. Прізвище він просив не говорити. Його виступ не залишився поза увагою співробітників білоруського посольства – вони фіксували на відеокамеру все, що відбувалося під час акції.
А потім лунали виступи. Голова руху Солідарності «Разам» В'ячеслав Сівчик засудив політику нинішнього очільника Білорусі – Олександра Лукашенка і вплив на Білорусь Росії.
«Білорусією керує московський бруд і луб’янківське сміття. У нас замість нормального національного гімну – гімн БРСР, замість нормального червоно-білого стягу – червоне онуччя. Тому в нас замість дня 27 липня (Дня незалежності) – 3 липня (День входу радянських військ в 44-у році у Мінськ)», – сказав В'ячеслав Сівчик.
Один із учасників акції, молодий білоруський режисер Максим Буйницький від 2007 року живе у Києві. Через те, що у Мінську він брав участь у акціях протесту проти пануючого режиму, його відрахували з числа студентів, і Максим був змушений переїхати в Україну, щоб продовжити навчання. Сьогодні молодий режисер серед тих, хто прийшов на акцію. Він каже, що вважає місце її проведення – біля пам’ятника письменнику Короткевичу – символічним.
«Володимир Короткевич – це великий білоруський письменник, родоначальник білоруського національного відродження другої половини двадцятого століття. У зв'язку з останніми подіями в Білорусії він набуває особливого значення. Ми вважаємо, якщо б сьогодні Володимир був живий, він брав би участь в акції разом з нами», – розповів Максим Буйницький.
5 хвилин оплесків і пісня «Моя країна»
Серед стягів, що їх тримали учасники акції, майоріли також прапори партії «Свобода», українських націоналістів і партії БЮТ, і лише три – білоруських біло-червоних.
Промови українських активістів на акції солідарності з річницею державного суверенітету Білорусі не оминула тема дня – приїзду в Україну очільника Російської православної церкви.
«Цей патріарх розповідає про єдину силу, що об'єднує Росію, Україну і Білорусь, але це не їхня сила, а наша», – сказав громадський активіст.
Після довгих промов – 5 хвилин оплесків на підтримку тих, хто не боїться в Білорусі виходити на акції протесту, і пісня «Моя країна» у виконанні білоруського барда Андрія. Прізвище він просив не говорити. Його виступ не залишився поза увагою співробітників білоруського посольства – вони фіксували на відеокамеру все, що відбувалося під час акції.