Європейський центральний банк у четвер намагався втихомирити напругженість навколо чергових жертв кризи єврозони, а саме Італії та Іспанії. Ці дві країни, економіки яких разом дають 30 відсотків ВВП зони євро, нині перебувають під постійним «обстрілом» фінансових ринків.
Але голові центрального банку зони євро Жанові-Клоду Тріше не вдалося їх заспокоїти навіть тоді, коли він оголосив, що його установа має намір скуповувати частину державних облігацій цих країн. Реакція бірж виявилася абсолютно протилежною до тієї, що очікували: на ринках стався такий стрімкий обвал, що цей четвер одразу назвали «чорним».
Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу зі свого боку звернувся до голів країн єврозони з закликом швидко ратифікувати і втілити зобов’язання щодо посилення, так би мовити, «фундаменту» євровалюти. Йдеться про так званий Європейський фонд фінансової стабільності, який покликаний обороняти євро від атак і лихої репутації серед інвесторів та має стати доступнішим.
Пошук причин напруженості триває
Оллі Рен, єврокомісар із питань економіки та валютної політики, перервав свою відпустку і прибув до Брюсселя. Італія та Іспанія, на його думку, не матимуть потреби у планах порятунку.
Називаючи напади ринків необґрунтованими, він все ж визнав і свою вину у розповсюдженні боргової кризи. Мовляв, Брюссель недостатньо інформував про деталі нещодавніх рішень, що мали б зміцнити підвалини єврозони.
«Домовленості саміту 21 липня – це важлива віха у владнанні з кризою державних боргів. Але ми мали труднощі у інформуванні ринків та громадян щодо цього рішення», – визнає він.
Але є й інші причини обвалу на ринках, що, на думку єврокомісара, мають неєвропейське походження.
«Деякі з причин напруженості на ринках пов’язані з розвитком подій поза єврозоною, – каже Оллі Рен. – На настрої інвесторів негативно вплинув поштовх, спровокований переговорами щодо боргового порогу в Сполучених Штатах».
Італії та Іспанії Європейського фонду допомоги не вистачить
Але основна причина недовіри до країн єврозони перебуває саме в Європі. Донині такі незначні країни-члени цього валютного об’єднання, як Греція, Португалія чи Ірландія, змогли отримати підтримку Європи та міжнародних фінансових установ для погашення своїх боргів. Тим часом, якщо допомоги попросять такі велетні, як Італія та Іспанія, то для них грошей не вистачить. Адже фонд допомоги, створений внаслідок «грецької кризи», складає 750 мільярдів євро, з яких доступні для використання тільки 440 мільярдів. Частину з них вже надали грекам, португальцям та ірландцям.
Водночас між лідерами євроустанов, а також головами держав та урядів деяких країн єврозони тривають телефонні консультації. З іншого боку, як сьогодні заявив єврокомісар Оллі Рен, Європейська комісія, Європейський центральний банк та Європейський фонд фінансової стабільності «день і ніч працюють, щоб втілити рішення, ухвалені на останньому саміті».
Але в тому, що це допоможе, не впевнений ніхто.
Але голові центрального банку зони євро Жанові-Клоду Тріше не вдалося їх заспокоїти навіть тоді, коли він оголосив, що його установа має намір скуповувати частину державних облігацій цих країн. Реакція бірж виявилася абсолютно протилежною до тієї, що очікували: на ринках стався такий стрімкий обвал, що цей четвер одразу назвали «чорним».
Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу зі свого боку звернувся до голів країн єврозони з закликом швидко ратифікувати і втілити зобов’язання щодо посилення, так би мовити, «фундаменту» євровалюти. Йдеться про так званий Європейський фонд фінансової стабільності, який покликаний обороняти євро від атак і лихої репутації серед інвесторів та має стати доступнішим.
Пошук причин напруженості триває
Оллі Рен, єврокомісар із питань економіки та валютної політики, перервав свою відпустку і прибув до Брюсселя. Італія та Іспанія, на його думку, не матимуть потреби у планах порятунку.
Називаючи напади ринків необґрунтованими, він все ж визнав і свою вину у розповсюдженні боргової кризи. Мовляв, Брюссель недостатньо інформував про деталі нещодавніх рішень, що мали б зміцнити підвалини єврозони.
«Домовленості саміту 21 липня – це важлива віха у владнанні з кризою державних боргів. Але ми мали труднощі у інформуванні ринків та громадян щодо цього рішення», – визнає він.
Але є й інші причини обвалу на ринках, що, на думку єврокомісара, мають неєвропейське походження.
«Деякі з причин напруженості на ринках пов’язані з розвитком подій поза єврозоною, – каже Оллі Рен. – На настрої інвесторів негативно вплинув поштовх, спровокований переговорами щодо боргового порогу в Сполучених Штатах».
Італії та Іспанії Європейського фонду допомоги не вистачить
Але основна причина недовіри до країн єврозони перебуває саме в Європі. Донині такі незначні країни-члени цього валютного об’єднання, як Греція, Португалія чи Ірландія, змогли отримати підтримку Європи та міжнародних фінансових установ для погашення своїх боргів. Тим часом, якщо допомоги попросять такі велетні, як Італія та Іспанія, то для них грошей не вистачить. Адже фонд допомоги, створений внаслідок «грецької кризи», складає 750 мільярдів євро, з яких доступні для використання тільки 440 мільярдів. Частину з них вже надали грекам, португальцям та ірландцям.
Водночас між лідерами євроустанов, а також головами держав та урядів деяких країн єврозони тривають телефонні консультації. З іншого боку, як сьогодні заявив єврокомісар Оллі Рен, Європейська комісія, Європейський центральний банк та Європейський фонд фінансової стабільності «день і ніч працюють, щоб втілити рішення, ухвалені на останньому саміті».
Але в тому, що це допоможе, не впевнений ніхто.
