Останній саміт ЄС, здавалося б, не залишив грецькій борговій кризі ніяких шансів. Другий унікальний план допомоги цій країні мав остаточно покласти край побоюванням про майбутнє єдиної європейської валюти. Та, як виявилося, основна проблема зони євро вирішена не була, тож ринки продовжували сумніватися у спроможності деяких країн єврозони справно і вчасно повертати борги.
Іспанія та Італія стали наступними жертвами світових бірж, які їм рекордно збільшили суми процентів по облігаціях. Реакція офіційного Брюсселя на напруження на ринках дуже стримана. Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей заявив, що «здивований» такою поведінкою інвесторів, бо, за його словами, для цього немає реальних підстав.
Єврокомісія також заявляє, що хвилювання щодо спроможності італійців та іспанців впоратися зі своїми борговими зобов’язаннями марні.
«Щодо цього немає ніяких дискусій, – заявляє речниця цієї євроустанови Кароліна Коттова. – Ми зберігаємо повну довіру, що зобов’язання, взяті на себе європейськими урядами, включно з італійським та іспанським, будуть виконані».
«Напруження ринків необґрунтоване» – Баррозу
Тим часом, неабиякі побоювання щодо поширення на інші країни цієї, так би мовити, «єврохвороби грецького походження» у Брюсселі існують.
Недарма між головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу та іспанським прем’єр-міністром Хосе Луісом Сапатеро у вівторок увечері відбулася телефонна розмова. Наступного дня Мануель Баррозу офіційно заявив, що з огляду на економічні та бюджетні показники Італії та Іспанії, напруження на ринках щодо цих країн необґрунтоване.
Голова виконавчого органу Євросоюзу, водночас, закликав країни-члени співдружності терміново і без зволікань впроваджувати заходи зі зміцнення національних економік.
У середу зранку в Люксембурзі відбулася інша, цього разу персональна зустріч італійського міністра фінансів Джуліо Тремонті та голови Єврогрупи, тобто, клубу міністрів фінансів країн єврозони, Жан-Клодом Юнкером. Ішлося, насамперед про значно вищі відсоткові ставки кредитів, які італійцям тепер доведеться сплачувати закордонним позичальникам.
Чому Італія та Іспанія – ідеальні мішені?
Тим часом, занепокоєння, як пояснюють експерти, доволі логічне, адже мова йде про великі держави європейського грошового союзу. Італія вважається третьою – після Німеччини та Франції – найпотужнішою економікою Європи. Але велетенський зовнішній борг, сповільнення промислового росту та слабкий рейтинг уряду Сильвіо Берлусконі перетворили цю державу на ідеальну мішень для світових ринків.
Така ж ситуація й у іспанців, де економіка перебуває у рецесії після нещодавньої кризи, а безробіття вдвічі переважає середньоєвропейські показники.
Три основні світові рейтингові агентства щойно також значно понизили оцінки ще однієї країни єврозони – Кіпру, який переживає суттєві економічні складнощі. Тим часом, у Єврокомісії висловлюють переконання, що ця країна сама владнає свої проблеми. З огляду на те, що її уряд визначив шляхи відновлення економіки та фінансової системи, питання про план допомоги Кіпру наразі не стоїть, зауважують представники Єврокомісії.
Іспанія та Італія стали наступними жертвами світових бірж, які їм рекордно збільшили суми процентів по облігаціях. Реакція офіційного Брюсселя на напруження на ринках дуже стримана. Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей заявив, що «здивований» такою поведінкою інвесторів, бо, за його словами, для цього немає реальних підстав.
Єврокомісія також заявляє, що хвилювання щодо спроможності італійців та іспанців впоратися зі своїми борговими зобов’язаннями марні.
«Щодо цього немає ніяких дискусій, – заявляє речниця цієї євроустанови Кароліна Коттова. – Ми зберігаємо повну довіру, що зобов’язання, взяті на себе європейськими урядами, включно з італійським та іспанським, будуть виконані».
«Напруження ринків необґрунтоване» – Баррозу
Тим часом, неабиякі побоювання щодо поширення на інші країни цієї, так би мовити, «єврохвороби грецького походження» у Брюсселі існують.
Недарма між головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу та іспанським прем’єр-міністром Хосе Луісом Сапатеро у вівторок увечері відбулася телефонна розмова. Наступного дня Мануель Баррозу офіційно заявив, що з огляду на економічні та бюджетні показники Італії та Іспанії, напруження на ринках щодо цих країн необґрунтоване.
Голова виконавчого органу Євросоюзу, водночас, закликав країни-члени співдружності терміново і без зволікань впроваджувати заходи зі зміцнення національних економік.
У середу зранку в Люксембурзі відбулася інша, цього разу персональна зустріч італійського міністра фінансів Джуліо Тремонті та голови Єврогрупи, тобто, клубу міністрів фінансів країн єврозони, Жан-Клодом Юнкером. Ішлося, насамперед про значно вищі відсоткові ставки кредитів, які італійцям тепер доведеться сплачувати закордонним позичальникам.
Чому Італія та Іспанія – ідеальні мішені?
Тим часом, занепокоєння, як пояснюють експерти, доволі логічне, адже мова йде про великі держави європейського грошового союзу. Італія вважається третьою – після Німеччини та Франції – найпотужнішою економікою Європи. Але велетенський зовнішній борг, сповільнення промислового росту та слабкий рейтинг уряду Сильвіо Берлусконі перетворили цю державу на ідеальну мішень для світових ринків.
Така ж ситуація й у іспанців, де економіка перебуває у рецесії після нещодавньої кризи, а безробіття вдвічі переважає середньоєвропейські показники.
Три основні світові рейтингові агентства щойно також значно понизили оцінки ще однієї країни єврозони – Кіпру, який переживає суттєві економічні складнощі. Тим часом, у Єврокомісії висловлюють переконання, що ця країна сама владнає свої проблеми. З огляду на те, що її уряд визначив шляхи відновлення економіки та фінансової системи, питання про план допомоги Кіпру наразі не стоїть, зауважують представники Єврокомісії.
