Сьогодні історія знову повторюється: грецька економіка на межі краху, тож потребує ще одного фінансового вливання іззовні. Це в час, коли лише трохи більше за рік минуло відтоді, як після тривалих дискусій єврозона домовилася надати Греції грошову допомогу на суму 110 мільярдів євро.
Якраз про це йшлося на неофіційній зустрічі міністрів фінансів всієї співдружності, що у вівторок відбулася у Брюсселі. Вони намагаються дійти згоди щодо нового кредиту в розмірі від 90 до 120 мільярдів євро.
Приватний сектор – вирішальна ланка порятунку греків
Думки щодо припинення нової хвилі грецької кризи дуже різняться. Одні закликають швидко рятувати Грецію і не допускати її до дефолту, що неминуче вплинуло б на всю єврозону. Інші наполягають на тому, щоб не виділяти грекам нових грошових пакетів, бо це означало б, що таке ж право матимуть і інші слабкі держави єдиного монетарного простору, такі, як Ірландія, Іспанія чи Португалія.
Тим часом, Європейський центральний банк постійно виступає проти пропозицій реструктуризації боргів Греції. Так само, як і проти ідеї німців залучити до сплати грецьких боргів приватний сектор.
Деякі міністри фінансів, зокрема представник Бельгії Дідьє Рейндерс, каже, що залучення приватного сектору до вирішення грецької кризи – це було б пристойне рішення, але воно має відбуватися без тиску.
«Ми підемо на допомогу Греції за участі приватного сектору, – пояснює він. – Але це має бути добровільним, тож нам слід переконати банки, пенсійні фонди, страхові компанії долучитися або просто залишатися присутніми у фінансуванні Греції. Якщо це буде добровільно, то я вірю, що це дасть можливість просуватися далі».
Бельгійський міністр додає: нам слід узгодити до наступного саміту суму грошової підтримки, а греки повинні надати чіткі гарантії, що всі умови програми заощаджень державних коштів та зменшення бюджетного дефіциту вони виконають.
«Продаж Греції світовому капіталу»
Тим часом населення цієї країни не погоджується з тим, що податки й ціни ростуть, а оплата праці, пенсії та соціальні виплати чимдалі скорочуються. Виступи греків проти своєї влади, яка всіма силами намагається впроваджувати фінансово-бюджетні заощадження, стали звичайним явищем. Демонстранти, які завтра мають намір знову вийти на вулиці на загальнодержавний страйк, називають нинішні процеси «продажем держави світовому капіталу».
Прем’єр-міністр Йоргос Папандреу не має наміру послаблювати в країні режим суворого заощадження. Він порівнює його із «лікувальним курсом, який має оздоровити економіку, хоча й вимагає від громадян самовідданості та дисципліни».
У будь-якому разі фінансові чільники згодом сподіваються поставити крапку у розбіжностях між Європейським центральним банком та Німеччиною. А остаточне рішення щодо долі грецької економіки буде ухвалене наступного тижня на зустрічах міністрів фінансів єврозони та 23–24 червня на європейському саміті.
Якраз про це йшлося на неофіційній зустрічі міністрів фінансів всієї співдружності, що у вівторок відбулася у Брюсселі. Вони намагаються дійти згоди щодо нового кредиту в розмірі від 90 до 120 мільярдів євро.
Приватний сектор – вирішальна ланка порятунку греків
Думки щодо припинення нової хвилі грецької кризи дуже різняться. Одні закликають швидко рятувати Грецію і не допускати її до дефолту, що неминуче вплинуло б на всю єврозону. Інші наполягають на тому, щоб не виділяти грекам нових грошових пакетів, бо це означало б, що таке ж право матимуть і інші слабкі держави єдиного монетарного простору, такі, як Ірландія, Іспанія чи Португалія.
Тим часом, Європейський центральний банк постійно виступає проти пропозицій реструктуризації боргів Греції. Так само, як і проти ідеї німців залучити до сплати грецьких боргів приватний сектор.
Деякі міністри фінансів, зокрема представник Бельгії Дідьє Рейндерс, каже, що залучення приватного сектору до вирішення грецької кризи – це було б пристойне рішення, але воно має відбуватися без тиску.
«Ми підемо на допомогу Греції за участі приватного сектору, – пояснює він. – Але це має бути добровільним, тож нам слід переконати банки, пенсійні фонди, страхові компанії долучитися або просто залишатися присутніми у фінансуванні Греції. Якщо це буде добровільно, то я вірю, що це дасть можливість просуватися далі».
Бельгійський міністр додає: нам слід узгодити до наступного саміту суму грошової підтримки, а греки повинні надати чіткі гарантії, що всі умови програми заощаджень державних коштів та зменшення бюджетного дефіциту вони виконають.
«Продаж Греції світовому капіталу»
Тим часом населення цієї країни не погоджується з тим, що податки й ціни ростуть, а оплата праці, пенсії та соціальні виплати чимдалі скорочуються. Виступи греків проти своєї влади, яка всіма силами намагається впроваджувати фінансово-бюджетні заощадження, стали звичайним явищем. Демонстранти, які завтра мають намір знову вийти на вулиці на загальнодержавний страйк, називають нинішні процеси «продажем держави світовому капіталу».
Прем’єр-міністр Йоргос Папандреу не має наміру послаблювати в країні режим суворого заощадження. Він порівнює його із «лікувальним курсом, який має оздоровити економіку, хоча й вимагає від громадян самовідданості та дисципліни».
У будь-якому разі фінансові чільники згодом сподіваються поставити крапку у розбіжностях між Європейським центральним банком та Німеччиною. А остаточне рішення щодо долі грецької економіки буде ухвалене наступного тижня на зустрічах міністрів фінансів єврозони та 23–24 червня на європейському саміті.
