Щороку «Вовче лігво» відвідує 250 тисяч туристів. Головна ставка Гітлера займає понад дві сотні гектарів на якій розміщено 80 бункерів. Частина з цих потужних бетонних споруд добре збереглася. Тепер у цих приміщеннях – стенди з фотоматеріалами, які розповідають про історію цього пекельного місця.
Деякі бункери пристосовані для потреб туристів. Любителі екстремального відпочинку зупиняються в готелі, який у часи Гітлера був казармою для його охоронців. В іншому бункері, обладнаному під ресторан, можна пообідати.
Вабить незвичайна історія
Що ж приваблює сюди туристів? «Передусім – історія», – каже Лукаш Лєвчук, один із керівників цього незвичайного туристичного об’єкту. «Тут, у «Вовчому лігві», влада Третього Рейху ухвалювала рішення щодо цілого Східного фронту, тобто про операцію «Барбаросса» – про напад Третього Рейху на Радянський Союз, тут відбувалися головні військові наради, тут йшлося про створення концентраційних таборів», – пояснює він.
Туристів цікавить той факт, каже Лєвчук, що у «Вовчому лігві» відбувся замах на Гітлера. На місці невдалого замаху встановлено пам’ятний знак.
Екскурсовод Ян Островський додає, що «Вовче лігво» – це своєрідне місто, оточене трьома пущами. Воно лежить серед озер, неначе на острові. Цю неприступну фортецю гітлерівці спорудили перед нападом на СРСР. Гітлер сподівався провести тут три місяці – до зайняття німецькою армією Москви. Та його плани не збулися, війна затягувалася, тож «Вовче лігво» постійно розбудовували й вдосконалювали.
«Це ставка, яку Гітлер вважав найбільш безпечною, найбільш комфортною, оскільки вона розташована в лісі, у надійному сховку – між озерами та болотами, – розповідає Островський. – Саме у цій ставці Гітлер перебував найдовше – він провів тут 857 днів».
Не зруйнували і не жалкують
Як зазначає Ян Островський, відразу після війни напівзруйноване «Вовче лігво», як і інші ставки Гітлера, хотіли зрівняти з землею. Проте, це виявилося неможливим. «Ця ставка була настільки замінованою, що до неї неможливо було підійти. Сапери розміновували її впродовж десяти років, аж до 1955 року. Та з кожним роком бажання знищити це місце зменшувалося, тож «Вовче лігво» збереглося», – розповів екскурсовод.
Парадоксально, що «Вовче лігво», яке в роки війни принесло людству стільки страждань, сьогодні фактично годує навколишнє населення. Залишки головної ставки Гітлера – це справжній магніт для туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.
Деякі бункери пристосовані для потреб туристів. Любителі екстремального відпочинку зупиняються в готелі, який у часи Гітлера був казармою для його охоронців. В іншому бункері, обладнаному під ресторан, можна пообідати.
Вабить незвичайна історія
Що ж приваблює сюди туристів? «Передусім – історія», – каже Лукаш Лєвчук, один із керівників цього незвичайного туристичного об’єкту. «Тут, у «Вовчому лігві», влада Третього Рейху ухвалювала рішення щодо цілого Східного фронту, тобто про операцію «Барбаросса» – про напад Третього Рейху на Радянський Союз, тут відбувалися головні військові наради, тут йшлося про створення концентраційних таборів», – пояснює він.
Туристів цікавить той факт, каже Лєвчук, що у «Вовчому лігві» відбувся замах на Гітлера. На місці невдалого замаху встановлено пам’ятний знак.
Екскурсовод Ян Островський додає, що «Вовче лігво» – це своєрідне місто, оточене трьома пущами. Воно лежить серед озер, неначе на острові. Цю неприступну фортецю гітлерівці спорудили перед нападом на СРСР. Гітлер сподівався провести тут три місяці – до зайняття німецькою армією Москви. Та його плани не збулися, війна затягувалася, тож «Вовче лігво» постійно розбудовували й вдосконалювали.
«Це ставка, яку Гітлер вважав найбільш безпечною, найбільш комфортною, оскільки вона розташована в лісі, у надійному сховку – між озерами та болотами, – розповідає Островський. – Саме у цій ставці Гітлер перебував найдовше – він провів тут 857 днів».
Не зруйнували і не жалкують
Як зазначає Ян Островський, відразу після війни напівзруйноване «Вовче лігво», як і інші ставки Гітлера, хотіли зрівняти з землею. Проте, це виявилося неможливим. «Ця ставка була настільки замінованою, що до неї неможливо було підійти. Сапери розміновували її впродовж десяти років, аж до 1955 року. Та з кожним роком бажання знищити це місце зменшувалося, тож «Вовче лігво» збереглося», – розповів екскурсовод.
Парадоксально, що «Вовче лігво», яке в роки війни принесло людству стільки страждань, сьогодні фактично годує навколишнє населення. Залишки головної ставки Гітлера – це справжній магніт для туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.
