Відповідно до 300-сторінкового звіту польської урядової комісії, основних причин аварії Ту-154 було кілька. Літак, стверджують польські експерти, знизився нижче від мінімально допустимої висоти у мить, коли приземлявся на дуже великий швидкості. Через негоду пілоти не бачили землі, а процедуру заходу на друге коло розпочали надто пізно.
За висловом голови урядової комісії Єжи Міллера, у висновках польських експертів – гірка правда про недбалість служб, відповідальних за організацію польоту.
Як заявляють польські експерти, екіпаж президентського літака не мав належної підготовки для таких відповідальних польотів.
Складові трагедії: недосвідченість, поспіх, перевтома…
В авіаполку, що здійснював спеціальні завдання, зокрема перевезення керівників держави, не дотримувалися загальноприйнятих в авіації правил. Пілоти були перевантажені роботою, їх погано готували до виняткових ситуацій у небі.
Підполковник Роберт Бенедикт, один із членів урядової комісії, так охарактеризував підготовку спеціального авіаполку: «Навчання пілотів проводилося поспіхом, за невідповідної погоди і
невідповідно до навчальної програми. Саме тому досвідчені пілоти залишали полк, натомість на службу приходили льотчики з невеличким досвідом – відразу після авіаційної школи».
За свідченням членів комісії, у день фатального польоту президентського літака його екіпаж прибув до свого полку з півгодинним запізненням. Внаслідок цього підготовка до польоту відбувалася поспіхом і була неякісною.
Крім того, як встановила комісія, серед членів екіпажу тільки його командир знав російську мову на відповідному рівні, а це ускладнювало спілкування з російськомовними диспетчерами зі смоленського аеродрому.
Фатальне російське «якось воно буде»?
Окремо польська комісія звернула увагу на недбальство російської сторони. Мовляв, всупереч запевненням росіян, що смоленське летовище готове до прийняття спеціальних авіарейсів, правда виявилася інакшою.
У день катастрофи, стверджують польські експерти, 30 відсотків освітлювальних ламп на смоленському аеродромі не діяли. Крім того, частину освітлювальних пристроїв затінювали дерева й кущі, що оточували аеродром. Комісія представила фотографії, на яких видно, що ці густі хащі росіяни повирубували одразу після катастрофи 10 квітня.
Польська сторона наголошує й на тому, що російські диспетчери подавали польським пілотам неточну інформацію про висоту, на якій перебував літак.
Голова польської комісії Єжи Міллер каже, що в день катастрофи забракло бездоганної співпраці двох партнерів – екіпажу літака та смоленського аеродрому. «Тут такої співпраці не було, – переконаний Міллер, – можна навіть сказати, що заспокійливі команди керівника зони посадки «Ви на глісаді, ви на курсі» збили пілотів з пантелику, вони думали: «Ми не зробили помилки, ми залишаємося на лінії посадки, ми далі на курсі».
Це не звіт, вважає польська опозиція
Хоча урядовий звіт про причини смоленської катастрофи викликає неабияке зацікавлення польського суспільства, польська опозиція твердить, що не збирається його оцінювати.
Адам Гофман, речник найбільшої опозиційної партії «Право і справедливість», заявив: «Ми не оцінюємо звіт комісії Міллера, тому що вважаємо, що звіту нам не представили. Це було опрацювання, а не звіт. Без доказів, без решток літака, без чорних скриньок, без розслідування, без винних. Це не звіт. Звіт іще потрібно написати».
У свою чергу Антоній Мацеревич, голова ще однієї комісії з розслідування смоленської катастрофи, створеної польськими опозиціонерами, вважає, що урядовий звіт безпідставно покладає провину за авіакатастрофу на поляків. Крім того, Мацеревич висловлює сумніви у правильності тези урядової комісії про те, що літак аж до моменту зіткнення із землею був технічно справним.
Міністр оборони подав у відставку якраз до звіту
Невдовзі після оприлюднення звіту комісії, очолюваної Єжи Міллером, голова польського уряду Дональд Туск оголосив про відставку міністра національної оборони Польщі Боґдана Кліха.
За словами Туска, Кліх подав у відставку ще напередодні оприлюднення звіту, та прем’єр не хотів оголошувати цієї новини, щоб не давати підстав для політичних спекуляцій.
Коментуючи відставку міністра, лідер польської опозиції Ярослав Качинський сказав, що прем’єр Польщі не має мужності взяти відповідальність на себе, натомість перекладає її на плечі підлеглих.
За висловом голови урядової комісії Єжи Міллера, у висновках польських експертів – гірка правда про недбалість служб, відповідальних за організацію польоту.
Як заявляють польські експерти, екіпаж президентського літака не мав належної підготовки для таких відповідальних польотів.
Складові трагедії: недосвідченість, поспіх, перевтома…
В авіаполку, що здійснював спеціальні завдання, зокрема перевезення керівників держави, не дотримувалися загальноприйнятих в авіації правил. Пілоти були перевантажені роботою, їх погано готували до виняткових ситуацій у небі.
Підполковник Роберт Бенедикт, один із членів урядової комісії, так охарактеризував підготовку спеціального авіаполку: «Навчання пілотів проводилося поспіхом, за невідповідної погоди і
невідповідно до навчальної програми. Саме тому досвідчені пілоти залишали полк, натомість на службу приходили льотчики з невеличким досвідом – відразу після авіаційної школи».
За свідченням членів комісії, у день фатального польоту президентського літака його екіпаж прибув до свого полку з півгодинним запізненням. Внаслідок цього підготовка до польоту відбувалася поспіхом і була неякісною.
Крім того, як встановила комісія, серед членів екіпажу тільки його командир знав російську мову на відповідному рівні, а це ускладнювало спілкування з російськомовними диспетчерами зі смоленського аеродрому.
Фатальне російське «якось воно буде»?
Окремо польська комісія звернула увагу на недбальство російської сторони. Мовляв, всупереч запевненням росіян, що смоленське летовище готове до прийняття спеціальних авіарейсів, правда виявилася інакшою.
У день катастрофи, стверджують польські експерти, 30 відсотків освітлювальних ламп на смоленському аеродромі не діяли. Крім того, частину освітлювальних пристроїв затінювали дерева й кущі, що оточували аеродром. Комісія представила фотографії, на яких видно, що ці густі хащі росіяни повирубували одразу після катастрофи 10 квітня.
Польська сторона наголошує й на тому, що російські диспетчери подавали польським пілотам неточну інформацію про висоту, на якій перебував літак.
Голова польської комісії Єжи Міллер каже, що в день катастрофи забракло бездоганної співпраці двох партнерів – екіпажу літака та смоленського аеродрому. «Тут такої співпраці не було, – переконаний Міллер, – можна навіть сказати, що заспокійливі команди керівника зони посадки «Ви на глісаді, ви на курсі» збили пілотів з пантелику, вони думали: «Ми не зробили помилки, ми залишаємося на лінії посадки, ми далі на курсі».
Це не звіт, вважає польська опозиція
Хоча урядовий звіт про причини смоленської катастрофи викликає неабияке зацікавлення польського суспільства, польська опозиція твердить, що не збирається його оцінювати.
Адам Гофман, речник найбільшої опозиційної партії «Право і справедливість», заявив: «Ми не оцінюємо звіт комісії Міллера, тому що вважаємо, що звіту нам не представили. Це було опрацювання, а не звіт. Без доказів, без решток літака, без чорних скриньок, без розслідування, без винних. Це не звіт. Звіт іще потрібно написати».
У свою чергу Антоній Мацеревич, голова ще однієї комісії з розслідування смоленської катастрофи, створеної польськими опозиціонерами, вважає, що урядовий звіт безпідставно покладає провину за авіакатастрофу на поляків. Крім того, Мацеревич висловлює сумніви у правильності тези урядової комісії про те, що літак аж до моменту зіткнення із землею був технічно справним.
Міністр оборони подав у відставку якраз до звіту
Невдовзі після оприлюднення звіту комісії, очолюваної Єжи Міллером, голова польського уряду Дональд Туск оголосив про відставку міністра національної оборони Польщі Боґдана Кліха.
За словами Туска, Кліх подав у відставку ще напередодні оприлюднення звіту, та прем’єр не хотів оголошувати цієї новини, щоб не давати підстав для політичних спекуляцій.
Коментуючи відставку міністра, лідер польської опозиції Ярослав Качинський сказав, що прем’єр Польщі не має мужності взяти відповідальність на себе, натомість перекладає її на плечі підлеглих.