– Пане Зелінський, ось уже рік як сталася смоленська катастрофа. Чому дотепер так мало відомо про її причини?
– Справді минає рік, а ми далі не маємо відповідей на головні питання. Річ у тім, що причини катастрофи фактично розслідує Росія, це в російських руках уся доказова база. На думку польської парламентської групи, офіційний звіт Росії про причини катастрофи не відповідає дійсності. Я маю на увазі звіт, підготовлений Міждержавним авіакомітетом на чолі з Тетяною Анодіною. Польща не має можливостей перевірити цей звіт у зв’язку з тим, що доказова база в Росії. Помилкою польської сторони було рішення про те, що розслідування вестиме Росія, тож тепер поляки залежать від того, що захоче сказати Москва. Російський звіт, який звинувачує в катастрофі поляків, який кривдить родини загиблих, пішов у світ. Та це односторонній документ, він перекладає провину за катастрофу на польську сторону, в ньому не взяті до уваги ті причини катастрофи, за які відповідає сторона російська. Наприклад, не говориться про помилки обслуговуючого персоналу на вежі контролю польотів на смоленському летовищі. Дотепер немає відповіді на запитання, чому в день катастрофи, коли була сильна негода, це летовище не закрили для літаків. Надалі не зрозуміло, чому обслуговуючий персонал смоленського летовища твердив, що літак із польським президентом на борту є на правильному курсі посадки, хоч він не був на правильному курсі, внаслідок чого розбився. У цій справі багато таємниць, багато нез’ясованих питань. Якби польський уряд відразу глибше проаналізував справу, то не віддав би її в руки росіян. Не треба було погоджуватися на розслідування катастрофи згідно з положеннями Чиказької конвенції, адже вона передбачає, що авіакатастрофу розслідує та країна, на території якої літак розбився. Якби причини аварії розслідували, опираючись на польсько-російський договір 1993 року про розслідування катастроф військових літаків, то розслідування справи було б спільним. Тоді обидві сторони мали б однаковий доступ до доказової бази. На жаль, склалося інакше. Все залежить від Росії, а поляки надалі не мають доступу до головних речових доказів, зокрема таких, як розбитий літак і чорні скриньки. Характерно, що за такої ситуації диспетчери польотів зі смоленського аеропорту «Сєвєрний» змінювали свої покази. У зв’язку з цим є так багато запитань і так багато сумнівів, що ми все ще далеко від з’ясування причин цієї катастрофи.
– Які гіпотези причин катастрофи бере до уваги польська парламентська група, що вивчає обстави цієї трагедії?
– Поки не завершиться слідство з ретельним вивченням всіх доказів, доти не можна виключити жодної причини, жодної гіпотези. Для нас незрозуміле твердження польської військової прокуратури про те, що не вистачає доказів, щоб брати до уваги одну з імовірних причин – замах. Поки розслідування справи не завершене, доти нічого не можна ані підтвердити, ані виключити. Тому, на думку членів парламентської групи, всі гіпотези надалі повинні бути предметом глибокого аналізу для прокуратури та для комісії, що вивчає причини авіакатастрофи.
– Що за таких обставин потрібно зробити, щоб інтенсифікувати процес розслідування смоленської трагедії?
– Ми намагаємося надати розслідуванню цієї справи міжнародний характер, тобто працюємо над тим, щоб створити міжнародну комісію, котра займатиметься вивченням обставин аварії літака. На нашу думку, сьогодні це єдина можливість для з’ясування всіх обставин катастрофи.
Учасники акції протесту вимагають об’єктивного розслідування авіакатастрофи під Смоленськом, Варшава, 10 квітня 2011 року
– Справді минає рік, а ми далі не маємо відповідей на головні питання. Річ у тім, що причини катастрофи фактично розслідує Росія, це в російських руках уся доказова база. На думку польської парламентської групи, офіційний звіт Росії про причини катастрофи не відповідає дійсності. Я маю на увазі звіт, підготовлений Міждержавним авіакомітетом на чолі з Тетяною Анодіною. Польща не має можливостей перевірити цей звіт у зв’язку з тим, що доказова база в Росії. Помилкою польської сторони було рішення про те, що розслідування вестиме Росія, тож тепер поляки залежать від того, що захоче сказати Москва. Російський звіт, який звинувачує в катастрофі поляків, який кривдить родини загиблих, пішов у світ. Та це односторонній документ, він перекладає провину за катастрофу на польську сторону, в ньому не взяті до уваги ті причини катастрофи, за які відповідає сторона російська. Наприклад, не говориться про помилки обслуговуючого персоналу на вежі контролю польотів на смоленському летовищі. Дотепер немає відповіді на запитання, чому в день катастрофи, коли була сильна негода, це летовище не закрили для літаків. Надалі не зрозуміло, чому обслуговуючий персонал смоленського летовища твердив, що літак із польським президентом на борту є на правильному курсі посадки, хоч він не був на правильному курсі, внаслідок чого розбився. У цій справі багато таємниць, багато нез’ясованих питань. Якби польський уряд відразу глибше проаналізував справу, то не віддав би її в руки росіян. Не треба було погоджуватися на розслідування катастрофи згідно з положеннями Чиказької конвенції, адже вона передбачає, що авіакатастрофу розслідує та країна, на території якої літак розбився. Якби причини аварії розслідували, опираючись на польсько-російський договір 1993 року про розслідування катастроф військових літаків, то розслідування справи було б спільним. Тоді обидві сторони мали б однаковий доступ до доказової бази. На жаль, склалося інакше. Все залежить від Росії, а поляки надалі не мають доступу до головних речових доказів, зокрема таких, як розбитий літак і чорні скриньки. Характерно, що за такої ситуації диспетчери польотів зі смоленського аеропорту «Сєвєрний» змінювали свої покази. У зв’язку з цим є так багато запитань і так багато сумнівів, що ми все ще далеко від з’ясування причин цієї катастрофи.
– Які гіпотези причин катастрофи бере до уваги польська парламентська група, що вивчає обстави цієї трагедії?
– Поки не завершиться слідство з ретельним вивченням всіх доказів, доти не можна виключити жодної причини, жодної гіпотези. Для нас незрозуміле твердження польської військової прокуратури про те, що не вистачає доказів, щоб брати до уваги одну з імовірних причин – замах. Поки розслідування справи не завершене, доти нічого не можна ані підтвердити, ані виключити. Тому, на думку членів парламентської групи, всі гіпотези надалі повинні бути предметом глибокого аналізу для прокуратури та для комісії, що вивчає причини авіакатастрофи.
– Що за таких обставин потрібно зробити, щоб інтенсифікувати процес розслідування смоленської трагедії?
– Ми намагаємося надати розслідуванню цієї справи міжнародний характер, тобто працюємо над тим, щоб створити міжнародну комісію, котра займатиметься вивченням обставин аварії літака. На нашу думку, сьогодні це єдина можливість для з’ясування всіх обставин катастрофи.
