Медіа-символом настання нової епохи в польсько-російських стосунках стало фото обіймів Володимира Путіна з Дональдом Туском на місці падіння літака. Тривалий час воно не сходило з головних шпальт польських газет і часописів. Водночас у польському суспільстві залунали голоси про необхідність переосмислення взаємин двох народів серед пересічних громадян.
Життя поклали, свободи не принесли
На знак примирення з росіянами польські інтелектуали ініціювали акцію «Запали свічку пам’яті». 200 відомих поляків поставили свої підписи під закликом до земляків прийти 9 травня на могили радянських солдатів й запалити свічки. Серед підписантів – нобелівська лауреатка Віслава Шимборська та кінорежисер Анджей Вайда, автор резонансного фільму «Катинь».
Поставила свій підпис під закликом і Ружа Тун – депутат Європейського парламенту партії «Громадянська платформа». Вона, як і багато інших поляків, була зворушена щирим співчуттям на адресу Польщі з боку пересічних росіян.
Закликаючи взяти участь в акції 9 травня, політик також передусім подумала про тих звичайних людей, які загинули на польській землі. Як каже Ружа Тун, вона ставить свічу за тих молодих людей, яких внаслідок чийогось політичного ідіотизму кинули в жах війни.
Славомир Новак, керівник штабу кандидата на президента Броніслава Коморовського, також вважає, що масштабні вшанування пам’яті радянських воїнів – це жест у бік звичайних росіян. Коментуючи акцію запалювання свічок, він, між іншим, говорив про те, що радянські солдати не принесли з собою свободи, бо й самі не були вільними.
У ці дні руку дружби росіянам простягнув і Ярослав Качинський, брат загиблого президента, кандидат на пост глави держави. У своєму зверненні до приятелів-росіян він, між іншим, говорив про те, що 9 травня на параді у Москві мав би бути Лех Качинський. «Він думав би про мільйони російських солдатів, які полягли у боротьбі з третім рейхом. Але думав би також про Катинь, про злочин, який 70 років тому так глибоко розділив наші народи», – сказано у зверненні.
«Ми не актори, ми – поляки!»
Смоленська катастрофа, з одного боку, зблизила два народи, з іншого – сіє зерна підозри щодо щирості російської влади. Нез’ясовані обставини трагедії для частини поляків – привід для недовіри російській стороні та для різкої критики на адресу теперішньої польської влади.
Саме у неділю, 9 травня, кілька тисяч невдоволених перебігом розслідування причин катастрофи провели несанкціонований мітинг під президентським палацом у Варшаві. Громадський рух «10 квітня» вимагає створення незалежної міжнародної комісії, що з’ясувала б причини аварії президентського літака. «Вимагаємо правди! Ми не актори, ми – поляки!» – скандували ті, що зібралися під президентським палацом.
Організатори акції протесту зачитали присутнім відкритий лист до прем’єр-міністра Дональда Туска. У листі, серед іншого, сказано, що висновки комісії за участі найкращих світових експертів мали б важливе значення для громадської думки і для історії.
Учасники руху звертають увагу на те, що чорні скриньки з Ту-154 дотепер залишаються в руках росіян, підкреслюючи, на їхню думку, тим самим другорядність польських слідчих у розслідуванні причин катастрофи. Також вони висловлюють побоювання, що справжні причини трагедії ніколи не будуть встановлені.
Оглядачі переконані, що гарячі емоції навколо млявого розслідування впливатимуть на перебіг виборів нового президента Польщі. І навряд чи на користь команди, яка в даний момент керує державою.
Життя поклали, свободи не принесли
На знак примирення з росіянами польські інтелектуали ініціювали акцію «Запали свічку пам’яті». 200 відомих поляків поставили свої підписи під закликом до земляків прийти 9 травня на могили радянських солдатів й запалити свічки. Серед підписантів – нобелівська лауреатка Віслава Шимборська та кінорежисер Анджей Вайда, автор резонансного фільму «Катинь».
Поставила свій підпис під закликом і Ружа Тун – депутат Європейського парламенту партії «Громадянська платформа». Вона, як і багато інших поляків, була зворушена щирим співчуттям на адресу Польщі з боку пересічних росіян.
Закликаючи взяти участь в акції 9 травня, політик також передусім подумала про тих звичайних людей, які загинули на польській землі. Як каже Ружа Тун, вона ставить свічу за тих молодих людей, яких внаслідок чийогось політичного ідіотизму кинули в жах війни.
Славомир Новак, керівник штабу кандидата на президента Броніслава Коморовського, також вважає, що масштабні вшанування пам’яті радянських воїнів – це жест у бік звичайних росіян. Коментуючи акцію запалювання свічок, він, між іншим, говорив про те, що радянські солдати не принесли з собою свободи, бо й самі не були вільними.
У ці дні руку дружби росіянам простягнув і Ярослав Качинський, брат загиблого президента, кандидат на пост глави держави. У своєму зверненні до приятелів-росіян він, між іншим, говорив про те, що 9 травня на параді у Москві мав би бути Лех Качинський. «Він думав би про мільйони російських солдатів, які полягли у боротьбі з третім рейхом. Але думав би також про Катинь, про злочин, який 70 років тому так глибоко розділив наші народи», – сказано у зверненні.
«Ми не актори, ми – поляки!»
Смоленська катастрофа, з одного боку, зблизила два народи, з іншого – сіє зерна підозри щодо щирості російської влади. Нез’ясовані обставини трагедії для частини поляків – привід для недовіри російській стороні та для різкої критики на адресу теперішньої польської влади.
Саме у неділю, 9 травня, кілька тисяч невдоволених перебігом розслідування причин катастрофи провели несанкціонований мітинг під президентським палацом у Варшаві. Громадський рух «10 квітня» вимагає створення незалежної міжнародної комісії, що з’ясувала б причини аварії президентського літака. «Вимагаємо правди! Ми не актори, ми – поляки!» – скандували ті, що зібралися під президентським палацом.
Організатори акції протесту зачитали присутнім відкритий лист до прем’єр-міністра Дональда Туска. У листі, серед іншого, сказано, що висновки комісії за участі найкращих світових експертів мали б важливе значення для громадської думки і для історії.
Учасники руху звертають увагу на те, що чорні скриньки з Ту-154 дотепер залишаються в руках росіян, підкреслюючи, на їхню думку, тим самим другорядність польських слідчих у розслідуванні причин катастрофи. Також вони висловлюють побоювання, що справжні причини трагедії ніколи не будуть встановлені.
Оглядачі переконані, що гарячі емоції навколо млявого розслідування впливатимуть на перебіг виборів нового президента Польщі. І навряд чи на користь команди, яка в даний момент керує державою.
