Після того, як Президент Віктор Янукович підписав закон «Про судовий збір», чинної останні вісім років пропорційної 10-відсоткової шкали збору від розміру позову про відшкодування моральної шкоди більше не буде.
Сплативши трохи менше як три тисячі гривень збору, позивач отримає право висувати мільйонні позови проти газет та інших ЗМІ, які йому не подобаються. У цьому впевнений секретар парламентського комітету з питань свободи слова Юрій Стець.
«Говорити, що «ні», що підписаний Президентом закон жодним чином не вплине на журналістів… Подібні речі будуть! І це, на жаль, використовуватимуть політики. Єдина боротьба журналістів проти таких речей, які стосуються журналістської професії, – це винятково об’єднання. Коли, не дай Боже, до когось буде такий позов, решта журналістів просто має забути про ту людину, яка це зробила», – стверджує Юрій Стець.
Зі свого боку, один із ініціаторів законопроекту «Про судовий збір», інший народний депутат Володимир Пилипенко запевнив, що мільйонні позови ЗМІ не загрожують. За його словами, цей закон зовсім не стосується сум претензій, які можуть висувати до ЗМІ.
«Справа в тому, що закон стосується винятково правильного справляння судового збору. Я вважаю, що на заваді цих усіх мільйонних позовів стоятиме суд. І суд розбиратиметься, чи обґрунтований позов? А якщо хтось захоче, будемо так говорити, збагатитися за рахунок журналістів, за рахунок ЗМІ, то суди припинятимуть такі випадки», – переконує Володимир Пилипенко.
Дотеперішній закон захищав пресу від чиновників
Вісім років в Україні діяла норма, за якою при відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди на суму понад 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (170 тисяч гривень) позивач оплачував десяту частину розміру позову.У результаті претензії на невиправдано високу суму подавати остерігалися, констатують медіа-експерти.
А от до 2003 року чиновники використовували судові позови для закриття ЗМІ, насамперед газет. Наприклад, наприкінці 1990-х років газету «Всеукраїнські відомості» закрили після позову до цього видання. Суд постановив, що газета має виплатити 3,5 мільйони гривень футбольному клубові «Динамо» (Київ) за публікацію, ніби клуб збирається продати одного зі своїх найкращих футболістів одній із закордонних команд.
«Всеукраїнські відомості» вважали близькою до звільненого з посади прем’єра Павла Лазаренка. Тоді була глибока політична конфронтація між ним і тодішнім головою держави Леонідом Кучмою.
Зауваження медіафахівців не врахували
Інститут медіа-права вніс через народного депутата Андрія Шевченка пропозиції встановити, що з позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною претензії понад 300 розмірів мінімальної зарплати (понад 85 тисяч гривень) варто було б сплатити збір у розмірі 10%. Такі пропозиції відхилили.
Проігнорували і заяву громадських організацій (Інституту медіа-права, Інституту масової інформації, «Телекритики», Громадянської служби «Свідомо», Київської незалежної медіа-профспілки, Академії української преси) щодо цього законопроекту.
Підписаний Президентом Януковичем закон «Про судовий збір» набуде чинності 1 листопада цього року.
Сплативши трохи менше як три тисячі гривень збору, позивач отримає право висувати мільйонні позови проти газет та інших ЗМІ, які йому не подобаються. У цьому впевнений секретар парламентського комітету з питань свободи слова Юрій Стець.
«Говорити, що «ні», що підписаний Президентом закон жодним чином не вплине на журналістів… Подібні речі будуть! І це, на жаль, використовуватимуть політики. Єдина боротьба журналістів проти таких речей, які стосуються журналістської професії, – це винятково об’єднання. Коли, не дай Боже, до когось буде такий позов, решта журналістів просто має забути про ту людину, яка це зробила», – стверджує Юрій Стець.
Зі свого боку, один із ініціаторів законопроекту «Про судовий збір», інший народний депутат Володимир Пилипенко запевнив, що мільйонні позови ЗМІ не загрожують. За його словами, цей закон зовсім не стосується сум претензій, які можуть висувати до ЗМІ.
«Справа в тому, що закон стосується винятково правильного справляння судового збору. Я вважаю, що на заваді цих усіх мільйонних позовів стоятиме суд. І суд розбиратиметься, чи обґрунтований позов? А якщо хтось захоче, будемо так говорити, збагатитися за рахунок журналістів, за рахунок ЗМІ, то суди припинятимуть такі випадки», – переконує Володимир Пилипенко.
Дотеперішній закон захищав пресу від чиновників
Вісім років в Україні діяла норма, за якою при відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди на суму понад 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (170 тисяч гривень) позивач оплачував десяту частину розміру позову.У результаті претензії на невиправдано високу суму подавати остерігалися, констатують медіа-експерти.
А от до 2003 року чиновники використовували судові позови для закриття ЗМІ, насамперед газет. Наприклад, наприкінці 1990-х років газету «Всеукраїнські відомості» закрили після позову до цього видання. Суд постановив, що газета має виплатити 3,5 мільйони гривень футбольному клубові «Динамо» (Київ) за публікацію, ніби клуб збирається продати одного зі своїх найкращих футболістів одній із закордонних команд.
«Всеукраїнські відомості» вважали близькою до звільненого з посади прем’єра Павла Лазаренка. Тоді була глибока політична конфронтація між ним і тодішнім головою держави Леонідом Кучмою.
Зауваження медіафахівців не врахували
Інститут медіа-права вніс через народного депутата Андрія Шевченка пропозиції встановити, що з позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною претензії понад 300 розмірів мінімальної зарплати (понад 85 тисяч гривень) варто було б сплатити збір у розмірі 10%. Такі пропозиції відхилили.
Проігнорували і заяву громадських організацій (Інституту медіа-права, Інституту масової інформації, «Телекритики», Громадянської служби «Свідомо», Київської незалежної медіа-профспілки, Академії української преси) щодо цього законопроекту.
Підписаний Президентом Януковичем закон «Про судовий збір» набуде чинності 1 листопада цього року.
