Четвертий том завершить серію пастирських праць митрополита Андрея Шептицького. У попередніх трьох збірниках опубліковані всі декретові послання за довголітнє перебування Андрея Шептицького на престолі.
В останній том увійдуть документи, які раніше не публікувались. А це катехизм, написаний митрополитом Шептицьким з 1902 до 1904 років, духовні вправи – наука для священиків (два документи 1917 і 1932 років), повчання для монахинь та багато інших богословських праць Шептицького.
Найважливішим у четвертому томі пастирських послань, за визначенням єпископа УГКЦ, укладача збірника Михаїла Гринчишина, є праця митрополита Андрея Шептицького про єпископа Києво-Галицької митрополії Йосифа Велямина Рутського.
Митрополит Рутський розбудовував Святотроїцький монастир, дбав про розвиток чернецтва, реформував чин василіян УГКЦ, працював над реорганізацією Церкви і освітою за західними зразками.
Шептицький із великою пошаною ставився до митрополита Рутського
Предстоятель УГКЦ Йосиф Рутський – один із найвизначніших діячів церкви за всю її історію, але донині через недостатність архівних джерел його діяльність належно не висвітлена науковцями, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода владика Михаїл Гринчишин.
«Цей період в історії церкви ХVІІ–ХVIII століття недосліджений і неопрацьований. Берестейська Унія 1596 року була проголошена, але почались великі труднощі і проблеми, тривало напруження, і це завершилось тим, що у 1623 році замордували архиєпископа Святого Йосафата Кунцевича. Йосафат Кунцевич і Йосиф Рутський разом вчились, були ровесниками, багато працювали над реформуванням Церкви, рятували її та монастирі. Це був тяжкий і сумний період в історії Церкви. На жаль, про цей період історики мало пишуть. Митрополит Андрей Шептицький із великою пошаною і пієтизмом ставився до Рутського і написав велику працю про нього та його діяльність. Тому сподіваюсь, що цей життєпис стане важливим документом для науковців, щоб глибше досліджувати цей період в історії церкви. Праця Андрея Шептицького стане своєрідним відкриттям», – зазначив єпископ Михаїл Гринчишин.
Четвертий том пастирських послань побачить світ на початку наступного року. Наразі збирають архівні матеріали та опрацьовують їх.
Владика Михаїл Гринчишин зауважує, що спадщина митрополита Шептицького надзвичайно велика, і вже давно виникла необхідність створити у Львові при архиєпархії УГКЦ дослідницький інститут імені Андрея Шептицького. Бо сьогодні зацікавлення до постаті митрополита Шептицького зростає не лише в Україні, але й у світі, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода єпископ УГКЦ Михаїл Гринчишин.
В останній том увійдуть документи, які раніше не публікувались. А це катехизм, написаний митрополитом Шептицьким з 1902 до 1904 років, духовні вправи – наука для священиків (два документи 1917 і 1932 років), повчання для монахинь та багато інших богословських праць Шептицького.
Найважливішим у четвертому томі пастирських послань, за визначенням єпископа УГКЦ, укладача збірника Михаїла Гринчишина, є праця митрополита Андрея Шептицького про єпископа Києво-Галицької митрополії Йосифа Велямина Рутського.
Митрополит Рутський розбудовував Святотроїцький монастир, дбав про розвиток чернецтва, реформував чин василіян УГКЦ, працював над реорганізацією Церкви і освітою за західними зразками.
Шептицький із великою пошаною ставився до митрополита Рутського
Предстоятель УГКЦ Йосиф Рутський – один із найвизначніших діячів церкви за всю її історію, але донині через недостатність архівних джерел його діяльність належно не висвітлена науковцями, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода владика Михаїл Гринчишин.
«Цей період в історії церкви ХVІІ–ХVIII століття недосліджений і неопрацьований. Берестейська Унія 1596 року була проголошена, але почались великі труднощі і проблеми, тривало напруження, і це завершилось тим, що у 1623 році замордували архиєпископа Святого Йосафата Кунцевича. Йосафат Кунцевич і Йосиф Рутський разом вчились, були ровесниками, багато працювали над реформуванням Церкви, рятували її та монастирі. Це був тяжкий і сумний період в історії Церкви. На жаль, про цей період історики мало пишуть. Митрополит Андрей Шептицький із великою пошаною і пієтизмом ставився до Рутського і написав велику працю про нього та його діяльність. Тому сподіваюсь, що цей життєпис стане важливим документом для науковців, щоб глибше досліджувати цей період в історії церкви. Праця Андрея Шептицького стане своєрідним відкриттям», – зазначив єпископ Михаїл Гринчишин.
Четвертий том пастирських послань побачить світ на початку наступного року. Наразі збирають архівні матеріали та опрацьовують їх.
Владика Михаїл Гринчишин зауважує, що спадщина митрополита Шептицького надзвичайно велика, і вже давно виникла необхідність створити у Львові при архиєпархії УГКЦ дослідницький інститут імені Андрея Шептицького. Бо сьогодні зацікавлення до постаті митрополита Шептицького зростає не лише в Україні, але й у світі, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода єпископ УГКЦ Михаїл Гринчишин.
