Дискусії ініціювали міжнародна громадська організація «Українська європейська перспектива» та європейська християнська спілка «Четверта хвиля» за участі українських громад держав ЄС та СНД. Запрошені до участі у дискусіях представники уряду на слухання не з’явились. Міністерство закордонних справ послалось на сезон відпусток, а працівники Міністерства культури готуються до підготовки П’ятого всесвітнього форуму українців 19–21 серпня, повідомив Радіо Свобода один із організаторів слухань Олексій Толкачов.
Він закликав учасників дискусій обговорити ухвалену урядом України концепцію Державної програми співпраці з закордонними українцями, яку прийнято без обговорення з громадськістю. Тож європейські українські організації розробляють свої пропозиції, які винесуть на громадське обговорення, заявив Толкачов.
На його думку, урядова Концепція містить серйозні недоліки і відстає від вимог часу.
«Тільки зараз держава починає розуміти велике значення закордонних українців як чинника формування закордонного іміджу України. Але у програмі не зрозуміло, яким чином держава це буде реалізовувати. Часто говорять, що за кордоном живе близько 20 мільйонів українців, це величезна сила, і було б доцільно розуміти, що державна програма роботи з цією величезною кількістю людей повинна мати стратегічне, загальнонаціональне значення та ухвалюватись як мінімум на рівні закону», – вважає Олексій Толкачов.
Суворий закон – але аби був…
Досі в Україні відсутні закони, які захищають закордонних українців. Хоча це не лише громадяни інших держав українського походження, а й співвітчизники, які виїхали на тривалий час за кордон. Відсутня і робота з тими українцями – громадянами інших держав, які живуть на українських етнічних територіях сусідніх країн.
Лише за підтримки офіційного Києва може йтись про правовий захист закордонного українства, говорив на слуханнях керівник спілки «Четверта хвиля» Володимир Горобчик.
А Олесь Городецький – українець, що працює в Італії, – нагадав: після Другої світової війни одним із чинників економічного зростання на Апеннінському півострові стали інвестиції від італійської діаспори США. За нинішньої кризи гроші поляків, які працюють у країнах ЄС, підтримали економіку Польщі. Українські заробітчани щороку надсилають додому понад мільярд євро, підтримуючи економіку української держави.
Тим часом, за інформацією Конгресу національних громад України, в останні роки Словаччина, Польща, Угорщина збільшили фінансування потреб своїх діаспор за кордоном, а кремлівська програма «Русскій мір» охоплює цілу Європу: під гаслами «русского міра» в європейських столицях виступають відомі російські музиканти, оперні співаки, тощо. Більшість держав ЄС, як і Росія та Казахстан, на законодавчому рівні підтримують своїх співвітчизників за кордоном.
Бути українцем не почесно
Байдужість політиків і чиновників у Києві до потреб співвітчизників спричиняє, серед іншого, зменшення кількості осіб, які вважають себе українцями. Один із активістів українського національного руху в СНД Володимир Скрипник провів паралель із радянськими часами.
«За радянських часів можна було спитати людину, росіянина за паспортом, «Хто твій батько?» і отримати відповідь: «Українець!». У Росії дві третини українців записані росіянами. Я добре знаю, як живеться українцям у Казахстані: там українська громада отримує підтримку з держбюджету країни, як і інші національні меншини. Нещодавно я був запрошений на український фестиваль до Польщі: там також є державна та місцева підтримка нашої громади, а це здебільшого польські українці, які здавна мешкають на етнічних українських територіях», – розповів активіст.
Учасники слухань звернулись до влади з вимогою залучити українську закордонну спільноту та експертів із України до розробки законодавчих актів для правозахисту закордонного українства. Проекти відповідних документів громадськість запропонує делегатам Всесвітнього форуму українців.
Він закликав учасників дискусій обговорити ухвалену урядом України концепцію Державної програми співпраці з закордонними українцями, яку прийнято без обговорення з громадськістю. Тож європейські українські організації розробляють свої пропозиції, які винесуть на громадське обговорення, заявив Толкачов.
На його думку, урядова Концепція містить серйозні недоліки і відстає від вимог часу.
«Тільки зараз держава починає розуміти велике значення закордонних українців як чинника формування закордонного іміджу України. Але у програмі не зрозуміло, яким чином держава це буде реалізовувати. Часто говорять, що за кордоном живе близько 20 мільйонів українців, це величезна сила, і було б доцільно розуміти, що державна програма роботи з цією величезною кількістю людей повинна мати стратегічне, загальнонаціональне значення та ухвалюватись як мінімум на рівні закону», – вважає Олексій Толкачов.
Суворий закон – але аби був…
Досі в Україні відсутні закони, які захищають закордонних українців. Хоча це не лише громадяни інших держав українського походження, а й співвітчизники, які виїхали на тривалий час за кордон. Відсутня і робота з тими українцями – громадянами інших держав, які живуть на українських етнічних територіях сусідніх країн.
Лише за підтримки офіційного Києва може йтись про правовий захист закордонного українства, говорив на слуханнях керівник спілки «Четверта хвиля» Володимир Горобчик.
А Олесь Городецький – українець, що працює в Італії, – нагадав: після Другої світової війни одним із чинників економічного зростання на Апеннінському півострові стали інвестиції від італійської діаспори США. За нинішньої кризи гроші поляків, які працюють у країнах ЄС, підтримали економіку Польщі. Українські заробітчани щороку надсилають додому понад мільярд євро, підтримуючи економіку української держави.
Тим часом, за інформацією Конгресу національних громад України, в останні роки Словаччина, Польща, Угорщина збільшили фінансування потреб своїх діаспор за кордоном, а кремлівська програма «Русскій мір» охоплює цілу Європу: під гаслами «русского міра» в європейських столицях виступають відомі російські музиканти, оперні співаки, тощо. Більшість держав ЄС, як і Росія та Казахстан, на законодавчому рівні підтримують своїх співвітчизників за кордоном.
Бути українцем не почесно
Байдужість політиків і чиновників у Києві до потреб співвітчизників спричиняє, серед іншого, зменшення кількості осіб, які вважають себе українцями. Один із активістів українського національного руху в СНД Володимир Скрипник провів паралель із радянськими часами.
«За радянських часів можна було спитати людину, росіянина за паспортом, «Хто твій батько?» і отримати відповідь: «Українець!». У Росії дві третини українців записані росіянами. Я добре знаю, як живеться українцям у Казахстані: там українська громада отримує підтримку з держбюджету країни, як і інші національні меншини. Нещодавно я був запрошений на український фестиваль до Польщі: там також є державна та місцева підтримка нашої громади, а це здебільшого польські українці, які здавна мешкають на етнічних українських територіях», – розповів активіст.
Учасники слухань звернулись до влади з вимогою залучити українську закордонну спільноту та експертів із України до розробки законодавчих актів для правозахисту закордонного українства. Проекти відповідних документів громадськість запропонує делегатам Всесвітнього форуму українців.
