Майже 30 українських і польських старшокласників з опікунами за два тижні подолають 1100 кілометрів на роверах – так однаково називається велосипед в польській мові та на галицькому діалекті.
У проекті передбачене ознайомлення з історичними, архітектурними, культурними об’єктами Івано-Франківська, Галича, Стрия, Самбора, на польській стороні – Вохні, Кракова, Ченстохова. Основна ж ідея – попри різні мови і різні періоди в історії досягати взаєморозуміння. Про це говорили керівники української і польської груп Леся Зваричук та Ґжеґож Кеніґсберґ.
«Вчаться розуміти один одного і співпрацювати. Щоб діти один одного розуміли з півслова і навіть з помаху руки. Ми будемо шукати те, що нас об’єднує», – каже Леся Зваричук.
«Це власне таке призначення – не розділяти, а об’єднувати дітей. Кордони розділяють, а ми хочемо об’єднувати. Бо діти є діти, молодь є молодь, і ми покажемо, як можна заприятелювати», – такої ж думки Ґжеґож Кеніґсберґ.
Три роки просував ідею такого роверового рейду директор ліцею № 1 «Електрик» з міста Нова Суль Любуського воєводства Польщі Ґжеґож Кеніґсберґ. Він зізнається, що спершу чув здивування: чому таке поєднання – культура і велосипед. Про історію з велотуром львів’ян, яких не пропустили на кордоні два роки тому, знає і каже, що не треба було «робити політику навколо імені Степана Бандери».
Між дітьми кордонів немає
Івано-франківців представляють здебільшого вихованці клубів дозвілля дітей та юнацтва за місцем проживання. Завдяки мерії придбані велосипеди.
Перед далекою дорогою уже мали спільні тренування і велосипедні подорожі Івано-Франківськом та його околицями. За два тижні будуть також концерти, вивчення українських та польських пісень і танців, спортивні турніри, конкурс слів, які однаково звучать в українській і польській мовах. Подбали про медичний супровід і ДАІ.
Обласний центр Прикарпаття вже кілька років співпрацює з польським містом Нова Суль.
Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус наголошує: дуже важливо, щоб не лише керівники зустрічалися між собою, а й школярі, пересічні люди.
«Чим більше ми будемо пізнавати один одного, а особливо діти, тим меншими будуть бар’єри у спілкуванні і стиратимуться всі кордони. І буде дійсно одна спільнота», – вважає мер Віктор Анушкевичус.
Завершиться велосипедний маршрут у Новій Сулі 27 липня. А на жовтень тут запланований українсько-польсько-німецький музичний фестиваль, присвячений насильному переселенню народів після Другої світової війни.
А тим часом учасники велопробігу на «роверах» розповіли Радіо Свобода, чому зголосилися в цю нелегку мандрівку:
– На ровері їжджу багато років. Мені сподобалася ідея такої поїздки, тим більше в Польщу.
– Люблю екстрим, щось незвичайне, це завжди цікаво.
– Приїхав сюди, бо хотів пізнати українську культуру. Їжджу ровером аматорськи, і хотів переконатися, чи дам ради проїхати ті 1100 кілометрів. Сподіваюсь, що мені вдасться.
– Це є дружній обмін з Україною, де можна пізнати її мову, культуру і так далі.
– Найперше хотів би познайомитися з новими людьми з іншого краю, налагодити з ними контакти.
– Мої родичі з України, тож хотів пізнати історію своїх предків.
У проекті передбачене ознайомлення з історичними, архітектурними, культурними об’єктами Івано-Франківська, Галича, Стрия, Самбора, на польській стороні – Вохні, Кракова, Ченстохова. Основна ж ідея – попри різні мови і різні періоди в історії досягати взаєморозуміння. Про це говорили керівники української і польської груп Леся Зваричук та Ґжеґож Кеніґсберґ.
«Вчаться розуміти один одного і співпрацювати. Щоб діти один одного розуміли з півслова і навіть з помаху руки. Ми будемо шукати те, що нас об’єднує», – каже Леся Зваричук.
«Це власне таке призначення – не розділяти, а об’єднувати дітей. Кордони розділяють, а ми хочемо об’єднувати. Бо діти є діти, молодь є молодь, і ми покажемо, як можна заприятелювати», – такої ж думки Ґжеґож Кеніґсберґ.
Три роки просував ідею такого роверового рейду директор ліцею № 1 «Електрик» з міста Нова Суль Любуського воєводства Польщі Ґжеґож Кеніґсберґ. Він зізнається, що спершу чув здивування: чому таке поєднання – культура і велосипед. Про історію з велотуром львів’ян, яких не пропустили на кордоні два роки тому, знає і каже, що не треба було «робити політику навколо імені Степана Бандери».
Між дітьми кордонів немає
Івано-франківців представляють здебільшого вихованці клубів дозвілля дітей та юнацтва за місцем проживання. Завдяки мерії придбані велосипеди.
Перед далекою дорогою уже мали спільні тренування і велосипедні подорожі Івано-Франківськом та його околицями. За два тижні будуть також концерти, вивчення українських та польських пісень і танців, спортивні турніри, конкурс слів, які однаково звучать в українській і польській мовах. Подбали про медичний супровід і ДАІ.
Обласний центр Прикарпаття вже кілька років співпрацює з польським містом Нова Суль.
Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус наголошує: дуже важливо, щоб не лише керівники зустрічалися між собою, а й школярі, пересічні люди.
«Чим більше ми будемо пізнавати один одного, а особливо діти, тим меншими будуть бар’єри у спілкуванні і стиратимуться всі кордони. І буде дійсно одна спільнота», – вважає мер Віктор Анушкевичус.
Завершиться велосипедний маршрут у Новій Сулі 27 липня. А на жовтень тут запланований українсько-польсько-німецький музичний фестиваль, присвячений насильному переселенню народів після Другої світової війни.
А тим часом учасники велопробігу на «роверах» розповіли Радіо Свобода, чому зголосилися в цю нелегку мандрівку:
– На ровері їжджу багато років. Мені сподобалася ідея такої поїздки, тим більше в Польщу.
– Люблю екстрим, щось незвичайне, це завжди цікаво.
– Приїхав сюди, бо хотів пізнати українську культуру. Їжджу ровером аматорськи, і хотів переконатися, чи дам ради проїхати ті 1100 кілометрів. Сподіваюсь, що мені вдасться.
– Це є дружній обмін з Україною, де можна пізнати її мову, культуру і так далі.
– Найперше хотів би познайомитися з новими людьми з іншого краю, налагодити з ними контакти.
– Мої родичі з України, тож хотів пізнати історію своїх предків.
