У 1995 році під час виру війни в Боснії і Герцеговині легко озброєному нідерландському миротворчому батальйонові було дано завдання захищати боснійське місто Сребреницю від нападу боснійських сербів. Та нападники на чолі з генералом Ратком Младичем залякали нідерландців і дали їм гарантії щодо безпеки босняків.
Бойовики Младича тоді розпочали найбільше масове вбивство людей у Європі з часів Другої світової війни. ООН, американський Конгрес та два міжнародні суди визнали це масове вбивство геноцидом.
У травні Младича заарештували, і сьогодні він постав перед Гаазьким трибуналом.
П’ятого липня апеляційний суд Нідерландів виніс вирок, що нідерландський батальйон не виконав свої обов’язки, не захистив місцеве населення, й тому уряд Нідерландів несе відповідальність за смерть трьох босняків, яких миротворці передали боснійським сербам. Згідно з цим рішенням, Нідерланди мають виплатити сім’ям загиблих компенсацію.
Юридичний та політичний прецедент
Адвокат Лісбет Зеґвелд представляє Хасана Нухановича, перекладача нідерландського батальйону, батько і молодший брат якого були вбиті в Сребрениці, та сім’ю Риза Мустафича, електрика, який тоді працював із миротворцями й також був вбитий боснійськими сербами. Ці три вбивства сталися в зоні, яку контролювали нідерландські миротворці, які й передали босняків у руки сербів.
Рішення апеляційного суду є історичним прецедентом, зазначає Лісбет Зеґвелд. «Це прецедент, тому що зазвичай вважається, що країни, які висилають миротворців, не відповідають за їхню провину, а відповідає ООН, – каже вона. – Якщо національна держава ретельно контролює такі факти, вона за це може бути притягнута до відповідальності».
Адвокат Аксел Гаґедорн, який представляє «матерів Сребрениці» в окремій справі проти нідерландського уряду, каже, що це рішення є не лише юридичним, а й також політичним прецедентом. Він сподівається, що саме це рішення змусить миротворців звертати більше уваги на права людини в рамках місій ООН. «Це попередження для ООН. Вони мовчать і втрачають свою достовірність», – зауважує він.
Директор міжнародної юридичної програми при правозахисній організації Human Rights Watch Ричард Дікер каже, що це рішення є історичним, оскільки воно покладає відповідальність за трагічні результати миротворчої місії ООН на державу, чиї солдати цю місію не змогли виконати. Крім того, ця справа також підкреслює, наскільки важливим є обов’язок миротворців, яких відсилають в гарячі точки захищати цивільне населення.
«Мені здається, що важливий наслідок цього рішення – те, що Миротворчий департамент ООН та країни, які шлють миротворців на місії, мусять розуміти, що коли вас посилають захищати цивільних – це серйозна відповідальність, і ви маєте цю відповідальність виконувати, навіть ризикуючи власним життям», – наголошує представник Human Rights Watch.
Чи оскаржать Нідерланди рішення суду?
Ані Дікер, ані Гаґедорн не думають, що це рішення негативно вплине на миротворчі операції в майбутньому. Навпаки, вони вважають, що воно спонукатиме ООН виконувати ці місії більш віддано та ретельно.
Нідерландський уряд поки що мовчить. Згідно з законом, уряд має 3 місяці для оскарження цього вироку в Верховному суді Нідерландів. Лісбет Зеґвелд не розуміє цю мовчанку. «Я вважаю, що це ганьба, ганьба і для цих миротворців, які несуть великий тягар, – каже вона. – Я їм не заздрю, бо вони теж є жертвами. Але я переконана, що їхні командувачі, міністерство оборони, наш уряд повинні були якось на це рішення відреагувати».
2002 року уряд Нідерландів доручив провести розслідування трагедії в Сребрениці. Державний Інститут військової документації зробив це, його висновки констатували, що уряд країни та її військове керівництво не мали змоги запобігти різанині в Сребрениці, а солдати нідерландського миротворчого батальйону були перелякані і поводилися нерішуче. Внаслідок таких нищівних висновків уряд прем’єр-міністра Віма Кока подав у відставку.
Український миротворець Сергій Коропцов відслужив 5 миротворчих місій ООН, дві з них у колишній Югославії. Він назвав боснійських сербів провокаторами, адже вони гарантували безпеку босняків, але всупереч своєму слову вбили тисячі. Однак він переконаний, що Нідерланди це рішення оскаржать.
«Я не хочу арифметичні дії зрівнювати чи якось класти це на одну площину з людським життям, – каже Коропцов. – Але все одно, якщо хтось звертається до суду, то вступає в правові стосунки з державою. І тому, якщо держава посилає своїх миротворців за кордон виконувати миротворчі місії, то все це регламентовано, щоб не було жодних відступів від правил поведінки і виконання своїх службових обов’язків. І тому мені здається, що це рішення буде оскаржене державою на сто відсотків».
Хоча рішення нідерландського суду стосується лише трьох загиблих босняків, воно все ж таки дає родичам інших загиблих в Сребрениці якусь крихту надії на справедливість. Воно не загрожує майбутнім миротворчим місіям, але все ж таки є певним попередженням для ООН – відданіше захищати тих, хто цього захисту так потребує.
Бойовики Младича тоді розпочали найбільше масове вбивство людей у Європі з часів Другої світової війни. ООН, американський Конгрес та два міжнародні суди визнали це масове вбивство геноцидом.
У травні Младича заарештували, і сьогодні він постав перед Гаазьким трибуналом.
П’ятого липня апеляційний суд Нідерландів виніс вирок, що нідерландський батальйон не виконав свої обов’язки, не захистив місцеве населення, й тому уряд Нідерландів несе відповідальність за смерть трьох босняків, яких миротворці передали боснійським сербам. Згідно з цим рішенням, Нідерланди мають виплатити сім’ям загиблих компенсацію.
Юридичний та політичний прецедент
Адвокат Лісбет Зеґвелд представляє Хасана Нухановича, перекладача нідерландського батальйону, батько і молодший брат якого були вбиті в Сребрениці, та сім’ю Риза Мустафича, електрика, який тоді працював із миротворцями й також був вбитий боснійськими сербами. Ці три вбивства сталися в зоні, яку контролювали нідерландські миротворці, які й передали босняків у руки сербів.
Рішення апеляційного суду є історичним прецедентом, зазначає Лісбет Зеґвелд. «Це прецедент, тому що зазвичай вважається, що країни, які висилають миротворців, не відповідають за їхню провину, а відповідає ООН, – каже вона. – Якщо національна держава ретельно контролює такі факти, вона за це може бути притягнута до відповідальності».
Адвокат Аксел Гаґедорн, який представляє «матерів Сребрениці» в окремій справі проти нідерландського уряду, каже, що це рішення є не лише юридичним, а й також політичним прецедентом. Він сподівається, що саме це рішення змусить миротворців звертати більше уваги на права людини в рамках місій ООН. «Це попередження для ООН. Вони мовчать і втрачають свою достовірність», – зауважує він.
Директор міжнародної юридичної програми при правозахисній організації Human Rights Watch Ричард Дікер каже, що це рішення є історичним, оскільки воно покладає відповідальність за трагічні результати миротворчої місії ООН на державу, чиї солдати цю місію не змогли виконати. Крім того, ця справа також підкреслює, наскільки важливим є обов’язок миротворців, яких відсилають в гарячі точки захищати цивільне населення.
«Мені здається, що важливий наслідок цього рішення – те, що Миротворчий департамент ООН та країни, які шлють миротворців на місії, мусять розуміти, що коли вас посилають захищати цивільних – це серйозна відповідальність, і ви маєте цю відповідальність виконувати, навіть ризикуючи власним життям», – наголошує представник Human Rights Watch.
Чи оскаржать Нідерланди рішення суду?
Ані Дікер, ані Гаґедорн не думають, що це рішення негативно вплине на миротворчі операції в майбутньому. Навпаки, вони вважають, що воно спонукатиме ООН виконувати ці місії більш віддано та ретельно.
Нідерландський уряд поки що мовчить. Згідно з законом, уряд має 3 місяці для оскарження цього вироку в Верховному суді Нідерландів. Лісбет Зеґвелд не розуміє цю мовчанку. «Я вважаю, що це ганьба, ганьба і для цих миротворців, які несуть великий тягар, – каже вона. – Я їм не заздрю, бо вони теж є жертвами. Але я переконана, що їхні командувачі, міністерство оборони, наш уряд повинні були якось на це рішення відреагувати».
2002 року уряд Нідерландів доручив провести розслідування трагедії в Сребрениці. Державний Інститут військової документації зробив це, його висновки констатували, що уряд країни та її військове керівництво не мали змоги запобігти різанині в Сребрениці, а солдати нідерландського миротворчого батальйону були перелякані і поводилися нерішуче. Внаслідок таких нищівних висновків уряд прем’єр-міністра Віма Кока подав у відставку.
Український миротворець Сергій Коропцов відслужив 5 миротворчих місій ООН, дві з них у колишній Югославії. Він назвав боснійських сербів провокаторами, адже вони гарантували безпеку босняків, але всупереч своєму слову вбили тисячі. Однак він переконаний, що Нідерланди це рішення оскаржать.
«Я не хочу арифметичні дії зрівнювати чи якось класти це на одну площину з людським життям, – каже Коропцов. – Але все одно, якщо хтось звертається до суду, то вступає в правові стосунки з державою. І тому, якщо держава посилає своїх миротворців за кордон виконувати миротворчі місії, то все це регламентовано, щоб не було жодних відступів від правил поведінки і виконання своїх службових обов’язків. І тому мені здається, що це рішення буде оскаржене державою на сто відсотків».
Хоча рішення нідерландського суду стосується лише трьох загиблих босняків, воно все ж таки дає родичам інших загиблих в Сребрениці якусь крихту надії на справедливість. Воно не загрожує майбутнім миротворчим місіям, але все ж таки є певним попередженням для ООН – відданіше захищати тих, хто цього захисту так потребує.
