До участі у слуханнях організатори, Національний інститут стратегічних досліджень та Міжнародний фонд «Відродження», запросили експертів із неурядового сектору та з державних інституцій.
Нині в Україні існують серйозні проблеми, пов’язані з порушеннями політичних прав і свобод українців, звуженням незалежного інформаційного простору, реформами судової системи та виборчого законодавства. Чинна влада нехтує пропозиціями опозиції та незалежних аналітичних і дослідницьких центрів, досвідом демократичних перетворень західних сусідок України, а діалог на рівні «влада – громада» часто є не чим іншим, як імітацією співробітництва, вважають експерти.
Як зазначив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв, у державі наявні інтелектуальна криза у владних інституціях, проблеми у стосунках між владою та опозицією і пасивність суспільства.
«Громадські практики ще не дуже розвинені у самому суспільстві. Запит, який формує суспільство, досить консервативний, обмежений. Тож, можливо, роль громадських організацій має полягати не лише у тому, щоб стимулювати владу до розвитку, до подальших демократичних перетворень, але й щоб іти у народ, пропонувати практики, надзвичайно корисні для самоорганізації знизу», – каже політолог.
ЗМІ: тиск влади і байдужість суспільства
Організувати суспільство задля захисту своїх прав і свобод – одне із завдань ЗМІ. Але в Україні спостерігається тиск на інформаційне поле з боку влади та дотичних до неї власників українських мас-медіа.
Про це говорили керівник проекту «Телекритика» Наталя Лігачова та журналіст Сергій Рахманін, який також наголосив на чотирьох проблемах українських засобів інформації.
«Перша проблема українського медіапростору полягає у відсутності чітких, прозорих правил гри. Друга проблема полягає у відсутності відповідної культури вітчизняної журналістики. Третя проблема безпосередньо пов’язана з другою – це доволі низький фаховий рівень освіти журналістів. І четверта проблема – це певний розпач, певний розбрат у суспільстві, який призвів до того, що відсутні як попит, так і пропозиція на свободу слова!» – заявив журналіст.
Резервація чи євроінтеграція?
Київський політолог Ігор Жданов вважає, що чинна влада не здатна реформувати країну за європейськими та американськими стандартами.
«Попередня влада не змогли провести до кінця демократичні реформи, тому і почався «відкат». Тому що нинішня влада не дуже розуміється на демократичних процедурах і генетично не сприймає відкритість, прозорість і так далі. Завдання громадян полягає в самоорганізації, щоб створити для влади такі умови, коли вона буде змушена грати за демократичними правилами», – каже фахівець.
Учасники нинішніх слухань розробили рекомендації для чинної влади, які передано до Адміністрації Президента та уряду України. Серед них – пропозиція закрити усі політично вмотивовані кримінальні справи, переглянути запропонований президентською командою виборчий законопроект і переробити його відповідно до європейських демократичних стандартів; залучити незалежних українських та західних фахівців до розробки Закону «Про громадське мовлення» та Виборчого кодексу тощо.
Чи почує влада громадські пропозиції, чи прірва між владою та громадою зросте, стане зрозумілим ближче до парламентських виборів 2012 року, вважають експерти.
Нині в Україні існують серйозні проблеми, пов’язані з порушеннями політичних прав і свобод українців, звуженням незалежного інформаційного простору, реформами судової системи та виборчого законодавства. Чинна влада нехтує пропозиціями опозиції та незалежних аналітичних і дослідницьких центрів, досвідом демократичних перетворень західних сусідок України, а діалог на рівні «влада – громада» часто є не чим іншим, як імітацією співробітництва, вважають експерти.
Як зазначив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв, у державі наявні інтелектуальна криза у владних інституціях, проблеми у стосунках між владою та опозицією і пасивність суспільства.
«Громадські практики ще не дуже розвинені у самому суспільстві. Запит, який формує суспільство, досить консервативний, обмежений. Тож, можливо, роль громадських організацій має полягати не лише у тому, щоб стимулювати владу до розвитку, до подальших демократичних перетворень, але й щоб іти у народ, пропонувати практики, надзвичайно корисні для самоорганізації знизу», – каже політолог.
ЗМІ: тиск влади і байдужість суспільства
Організувати суспільство задля захисту своїх прав і свобод – одне із завдань ЗМІ. Але в Україні спостерігається тиск на інформаційне поле з боку влади та дотичних до неї власників українських мас-медіа.
Про це говорили керівник проекту «Телекритика» Наталя Лігачова та журналіст Сергій Рахманін, який також наголосив на чотирьох проблемах українських засобів інформації.
«Перша проблема українського медіапростору полягає у відсутності чітких, прозорих правил гри. Друга проблема полягає у відсутності відповідної культури вітчизняної журналістики. Третя проблема безпосередньо пов’язана з другою – це доволі низький фаховий рівень освіти журналістів. І четверта проблема – це певний розпач, певний розбрат у суспільстві, який призвів до того, що відсутні як попит, так і пропозиція на свободу слова!» – заявив журналіст.
Резервація чи євроінтеграція?
Київський політолог Ігор Жданов вважає, що чинна влада не здатна реформувати країну за європейськими та американськими стандартами.
«Попередня влада не змогли провести до кінця демократичні реформи, тому і почався «відкат». Тому що нинішня влада не дуже розуміється на демократичних процедурах і генетично не сприймає відкритість, прозорість і так далі. Завдання громадян полягає в самоорганізації, щоб створити для влади такі умови, коли вона буде змушена грати за демократичними правилами», – каже фахівець.
Учасники нинішніх слухань розробили рекомендації для чинної влади, які передано до Адміністрації Президента та уряду України. Серед них – пропозиція закрити усі політично вмотивовані кримінальні справи, переглянути запропонований президентською командою виборчий законопроект і переробити його відповідно до європейських демократичних стандартів; залучити незалежних українських та західних фахівців до розробки Закону «Про громадське мовлення» та Виборчого кодексу тощо.
Чи почує влада громадські пропозиції, чи прірва між владою та громадою зросте, стане зрозумілим ближче до парламентських виборів 2012 року, вважають експерти.
