Комітет із закордонних справ Європейського парламенту в середу ухвалив низку положень щодо нового підходу Європи до своєї політики сусідства.
Доповідач зі стосунків із країнами «Східного партнерства» Марек Сівець каже, що у доповіді, яку планують ухвалити на наступній сесії у Страсбурзі, окреслений більш диференційований підхід до кожної з 6 країн-учасниць цієї ініціативи.
Адже на шляху до європейських стандартів та інтеграції стартові позиції, скажімо, Молдови й Білорусі дуже відрізняються.
«Членство в ЄС» не знайшло підтримки
Хоча серед депутатів, що обговорювали нове бачення політики сусідства, були прихильники того, щоб включити до документа положення про можливість майбутнього членства східних держав у ЄС, компромісу з цього питання все ж не досягли.
Як каже Марек Сівець, такий компроміс відхилили з ініціативи Європейської народної партії (найбільшої політичної сили Європарламенту). «Тож, на жаль, ми говоримо тільки про європейську перспективу, що для багатьох не є достатнім визначенням», – додав він.
Євродепутат переконаний: чітка перспектива членства стала б потужним стимулом для наближення цих країн до блоку європейських держав та демократичних перетворень.
Тим часом інший депутат-доповідач з питань сусідства на півдні Європи Маріо Давід визнає, що нинішня доповідь Європарламенту вкотре «проґавила» можливість розділу політики сусідства на «східну», тобто щодо держав, які є частиною континенту й можуть колись стати частиною Євросоюзу, і «південну» – щодо сусідів Північної Африки, які не прагнуть членства, але хочуть добрих комерційних, культурних та дипломатичних стосунків зі співдружністю.
Йшлося, зокрема, й про перерозподіл фінансової підтримки сусідів на східних та південних кордонах ЄС. Маріо Давід у цьому питанні відстоює тезу: «більше грошей для півдня – менше проблем із імміграцією та більше майбутніх споживачів європейських продуктів та послуг у цих регіонах».
Цього ж дня у стінах Європарламенту в Брюсселі відбулося започаткування так званого «Форуму Україна – ЄС». Як пояснюють ініціатори цієї платформи, завдання форуму – поглибити діалог та співробітництво між сторонами у різноманітних галузях, від культури та проблем нацменшин і до енергетики та питань довкілля.
«Тільки Росія радітиме, якщо Україна розчарується в ЄС» – Кваснєвський
Колишній президент Польщі Олександр Квасневський – член консультативної ради форуму – наголошує: «Найкращим рецептом для процвітання Євросоюзу в майбутньому є внутрішня інтеграція та посилення ефективності європейських установ. Тим часом друга складова успіху ЄС – це якраз подальше розширення за рахунок України, східних країн та Балканських держав».
На першому засіданні форуму Квасневський дав декілька порад і українським, і європейським політикам.
«Європейський Союз повинен чинити тиск (на Україну) та визначити пріоритети. – каже він. – Вони відомі: реформа газового ринку, боротьба з інфляцією, скорочення витрат державних коштів, правова реформа, прийнятна регуляція підприємництва, подальша чесна приватизація, боротьба з корупцією та визначення сучасного законодавства у торгівлі. Остання порада – підтримка діалогу та консультацій із ЄС, бо найгіршим сценарієм було б відкинення України за Януковича до сірої європейської зони через слабкість, якою нині страждає Євросоюз».
«Тільки Росія буде радіти, якщо побачить розчарування українців у їхніх європейських сподіваннях», – додав колишній президент Польщі Олександр Квасневський.
У подальших цьогорічних планах «Форуму Україна – ЄС» є, зокрема, проведення круглого столу для українського та європейського бізнесу, політичних конференцій та виставок.
Доповідач зі стосунків із країнами «Східного партнерства» Марек Сівець каже, що у доповіді, яку планують ухвалити на наступній сесії у Страсбурзі, окреслений більш диференційований підхід до кожної з 6 країн-учасниць цієї ініціативи.
Адже на шляху до європейських стандартів та інтеграції стартові позиції, скажімо, Молдови й Білорусі дуже відрізняються.
«Членство в ЄС» не знайшло підтримки
Хоча серед депутатів, що обговорювали нове бачення політики сусідства, були прихильники того, щоб включити до документа положення про можливість майбутнього членства східних держав у ЄС, компромісу з цього питання все ж не досягли.
Як каже Марек Сівець, такий компроміс відхилили з ініціативи Європейської народної партії (найбільшої політичної сили Європарламенту). «Тож, на жаль, ми говоримо тільки про європейську перспективу, що для багатьох не є достатнім визначенням», – додав він.
Євродепутат переконаний: чітка перспектива членства стала б потужним стимулом для наближення цих країн до блоку європейських держав та демократичних перетворень.
Тим часом інший депутат-доповідач з питань сусідства на півдні Європи Маріо Давід визнає, що нинішня доповідь Європарламенту вкотре «проґавила» можливість розділу політики сусідства на «східну», тобто щодо держав, які є частиною континенту й можуть колись стати частиною Євросоюзу, і «південну» – щодо сусідів Північної Африки, які не прагнуть членства, але хочуть добрих комерційних, культурних та дипломатичних стосунків зі співдружністю.
Йшлося, зокрема, й про перерозподіл фінансової підтримки сусідів на східних та південних кордонах ЄС. Маріо Давід у цьому питанні відстоює тезу: «більше грошей для півдня – менше проблем із імміграцією та більше майбутніх споживачів європейських продуктів та послуг у цих регіонах».
Цього ж дня у стінах Європарламенту в Брюсселі відбулося започаткування так званого «Форуму Україна – ЄС». Як пояснюють ініціатори цієї платформи, завдання форуму – поглибити діалог та співробітництво між сторонами у різноманітних галузях, від культури та проблем нацменшин і до енергетики та питань довкілля.
«Тільки Росія радітиме, якщо Україна розчарується в ЄС» – Кваснєвський
Колишній президент Польщі Олександр Квасневський – член консультативної ради форуму – наголошує: «Найкращим рецептом для процвітання Євросоюзу в майбутньому є внутрішня інтеграція та посилення ефективності європейських установ. Тим часом друга складова успіху ЄС – це якраз подальше розширення за рахунок України, східних країн та Балканських держав».
На першому засіданні форуму Квасневський дав декілька порад і українським, і європейським політикам.
«Європейський Союз повинен чинити тиск (на Україну) та визначити пріоритети. – каже він. – Вони відомі: реформа газового ринку, боротьба з інфляцією, скорочення витрат державних коштів, правова реформа, прийнятна регуляція підприємництва, подальша чесна приватизація, боротьба з корупцією та визначення сучасного законодавства у торгівлі. Остання порада – підтримка діалогу та консультацій із ЄС, бо найгіршим сценарієм було б відкинення України за Януковича до сірої європейської зони через слабкість, якою нині страждає Євросоюз».
«Тільки Росія буде радіти, якщо побачить розчарування українців у їхніх європейських сподіваннях», – додав колишній президент Польщі Олександр Квасневський.
У подальших цьогорічних планах «Форуму Україна – ЄС» є, зокрема, проведення круглого столу для українського та європейського бізнесу, політичних конференцій та виставок.
