Попри незначні досягнення у взаємному співробітництві між Євросоюзом та шістьма країнами «Східного партнерства», ця ініціатива протягом останнього року помітно втратила увагу європейської політичної еліти.
Хоча на зустрічі представників ЄС та міністрів держав-партнерів про це вголос не говорили, кожен розуміє, що для успіху програма потребує додаткових коштів.
«Представники з обох сторін (ЄС та країн «Східного партнерства») вітають пройдений шлях, але вони ще й зауважують, що в часи суворої економії всім необхідно докласти зусиль, щоб віднайти додаткові фінансові ресурси, що могли б доповнити бюджет Євросоюзу, розрахований на «Східне партнерство», – зауважила в інтерв’ю «Радіо Свобода» речниця Верховного представника ЄС з питань закордонної політики Майя Косянчич.
600 мільйонів євро замало – експерти
У березні минулого року європейська співдружність визначила, що виділить на польсько-шведську ідею співробітництва зі східними сусідами 600 мільйонів євро. Кошти, яких, як вважають експерти, далеко не вистачить на програми, розраховані на посилення демократії, економічну інтеграцію, енергетичну безпеку та активізацію міжлюдських контактів.
Тим часом, на думку європейських дипломатів, саме наступний рік повинен стати вирішальним для програми «Східного партнерства».
Під час угорського головування в ЄС, яке розпочнеться через декілька тижнів, має відбутися у травні саміт, присвячений цій ініціативі. Водночас, особливий поштовх очікують у другій половині наступного року, коли Радою Євросоюзу керуватиме співзасновник «Східного партнерства» – Польща.
Тим часом, Йоанна Скочек, представниця польського МЗС та голова департаменту, що займається підготовкою головування в ЄС, зазначає, що
«багато чого залежить від намірів та рішучості представників іншої сторони (тобто, країн-учасниць)».
«Успіх також залежатиме від розвитку політичної ситуації у цих державах, – каже вона. – Побачимо, але я щодо цього доволі оптимістична. Поляки повністю захоплені ідеєю подальшої відкритості Європи щодо східних сусідів, особливо України. До того ж, це і нам допомагає залишатися адвокатами українських інтересів, а також інтересів інших східних партнерів».
Що стосується України, яку представляв у Брюсселі міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, то вона дотримується принципової позиції, вважаючи «Східне партнерство» тільки допоміжним інструментом поглиблення відносин між Києвом та блоком європейських держав.
Євроустанови-оптимісти
Водночас, незважаючи на критику Європи у, так би мовити, узагальненому підході до східних сусідів, представники євроустанов залишаються схильні до оптимізму.
«Ця ініціатива, як би її не сприймали, все ще доволі нова, – говорить Майя Косянчич, – але вона має великий потенціал і всі міністри сьогодні це визнали та висловили бажання продовжувати цю роботу. Гадаю, що ми тепер на правильному шляху, аби максимально збільшити всі вигоди, які має ця ініціатива».
Хоча на зустрічі представників ЄС та міністрів держав-партнерів про це вголос не говорили, кожен розуміє, що для успіху програма потребує додаткових коштів.
«Представники з обох сторін (ЄС та країн «Східного партнерства») вітають пройдений шлях, але вони ще й зауважують, що в часи суворої економії всім необхідно докласти зусиль, щоб віднайти додаткові фінансові ресурси, що могли б доповнити бюджет Євросоюзу, розрахований на «Східне партнерство», – зауважила в інтерв’ю «Радіо Свобода» речниця Верховного представника ЄС з питань закордонної політики Майя Косянчич.
600 мільйонів євро замало – експерти
У березні минулого року європейська співдружність визначила, що виділить на польсько-шведську ідею співробітництва зі східними сусідами 600 мільйонів євро. Кошти, яких, як вважають експерти, далеко не вистачить на програми, розраховані на посилення демократії, економічну інтеграцію, енергетичну безпеку та активізацію міжлюдських контактів.
Тим часом, на думку європейських дипломатів, саме наступний рік повинен стати вирішальним для програми «Східного партнерства».
Під час угорського головування в ЄС, яке розпочнеться через декілька тижнів, має відбутися у травні саміт, присвячений цій ініціативі. Водночас, особливий поштовх очікують у другій половині наступного року, коли Радою Євросоюзу керуватиме співзасновник «Східного партнерства» – Польща.
Тим часом, Йоанна Скочек, представниця польського МЗС та голова департаменту, що займається підготовкою головування в ЄС, зазначає, що
«багато чого залежить від намірів та рішучості представників іншої сторони (тобто, країн-учасниць)».
«Успіх також залежатиме від розвитку політичної ситуації у цих державах, – каже вона. – Побачимо, але я щодо цього доволі оптимістична. Поляки повністю захоплені ідеєю подальшої відкритості Європи щодо східних сусідів, особливо України. До того ж, це і нам допомагає залишатися адвокатами українських інтересів, а також інтересів інших східних партнерів».
Що стосується України, яку представляв у Брюсселі міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, то вона дотримується принципової позиції, вважаючи «Східне партнерство» тільки допоміжним інструментом поглиблення відносин між Києвом та блоком європейських держав.
Євроустанови-оптимісти
Водночас, незважаючи на критику Європи у, так би мовити, узагальненому підході до східних сусідів, представники євроустанов залишаються схильні до оптимізму.
«Ця ініціатива, як би її не сприймали, все ще доволі нова, – говорить Майя Косянчич, – але вона має великий потенціал і всі міністри сьогодні це визнали та висловили бажання продовжувати цю роботу. Гадаю, що ми тепер на правильному шляху, аби максимально збільшити всі вигоди, які має ця ініціатива».
