Зовнішня реклама у тому вигляді, якою вона є зараз, відвертає увагу водіїв. І це несе загрозу і для пішоходів, і для самих автомобілістів. Такою є думка народного депутата від Комуністичної партії України Петра Симоненка, ініціатора законопроекту «щодо розташування засобів зовнішньої реклами».
«Зрозуміло, що реклама відволікає увагу водіїв. Це додаткові загрози як для пішоходів, так і для водіїв, які рухаються в напрямку чи назустріч. Слід прибрати рекламу вздовж доріг і віднести мінімум за 100 метрів, якщо там треба комусь ставити рекламу. Ось і скажіть, де в Європі є отака шалена реклама, як у нас на дорогах? Зовсім з розуму посходили вже. Кажемо, що в Європу рухаємося, а такий безлад у власній державі, – говорить Петро Симоненко. – Якщо хтось кишені набиває цією рекламою, то ми не повинні втрачати людей, через те, що відволікається увага водія. Для чого він сів за кермо, щоб дивитися на рекламу чи дивитися на дорогу?»
Зовнішня реклама відвертає увагу водіїв?
Будучи політичним опонентом комуніста Симоненка, народний депутат від БЮТ Андрій Шкіль, як і він, виступає за регулювання реклами уздовж автодоріг. Андрій Шкіль теж ініціював законопроект стосовно цього. І він теж посилається на міжнародний досвід, зокрема, Польщі.
«Тому що там ця реклама не для водіїв, а для пасажирів. А у нас намагаються відволікати увагу саме водіїв. Для водіїв не має бути ніякої реклами. Погляд водія не має відволікатися від дороги, коли від сидить за кермом. Має бути більше місця від дороги, рекламний щит розвернутий не у очі водієві, а в очі пасажирові, бо пасажир дивиться в бік, а водій дивиться прямо», – зазначив Андрій Шкіль.
Майже всі ініціативи народних депутатів щодо регулювання реклами уздовж автошляхів є,скоріше, елементом популізму. І це помітно, враховуючи неточності, помилки у законопроектах стосовно обмеження розміщення реклами. Про це говорить заступник голови Координаційної ради, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами України Роман Паламарчук. Він спростовує основний аргумент ініціаторів обмежень щодо встановлення білбордів, розтяжок, банерів тощо уздовж автошляхів – а саме, що, нібито, ця реклама збільшує аварійність.
«Очевидно, і є дослідження, наприклад, які доводять, що основною причиною аварійності є поганий стан доріг, погане освітлення доріг – у цьому напрямку потрібно працювати людям, які відповідальні за стан доріг в Україні. Просто виносять якийсь законопроект: давайте обмежимо, давайте заборонимо. Існують законопроекти, відповідно до яких пропонується перенести рекламоносії на 5-50 метрів від доріг, але немає жодного пояснення, чому саме 5, а не 7 метрів або чому 50, а не 100. Не може бути відрегульована будь-яка сфера підприємництва чи якісь галузеві питання без того, щоб це не було певним чином або економічно, або експертно обґрунтовано», – зауважив Роман Паламарчук.
Киянка Олена практично щодня за кермом. Затори, брак чемності декого з інших водіїв, погані погодні умови, неякісні дороги – все це, за її словами, впливає на дорожній рух. А вплив рекламних щитів якщо і є, то в останню чергу.
«Реклама мені не заважає. Іноді, коли стоїш у пробках, то цікаво подивитися якісь надписи веселі. В принципі, так щоб їхати і відволікатися на це, то ні, тому що зазвичай я, наприклад, слухаю музику, і це мене може більше відволікати, ніж реклама», – пояснила Олена.
Постраждає не лише рекламний бізнес, а й держава в цілому
Як кажуть в Асоціації зовнішньої реклами України, рекламісти самі не зацікавлені в тому, щоб понаставляти тих же білбордів уздовж автодоріг якомога більше і якомога ближче. Навіть із комерційної точки зору більша кількість не означає кращий ефект. Заступник голови Координаційної ради, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами України Роман Паламарчук також стверджує, що у разі різкого обмеження зовнішньої реклами, постраждає не лише цей бізнес, а й держава в цілому.
«В цілому втрати операторів, які автоматично перенесуться на втрати місцевих бюджетів, тому що оператори зовнішньої реклами платять гроші до місцевих бюджетів за розміщення рекламоносіїв або на території міста, або на території сільрад, можуть скласти вже в перші місяці десятки мільйонів гривень.Київ щорічно отримує в середньому 120-140 мільйонів гривень за те, що оператори на комунальному майні розміщують рекламу. Це тільки зовнішня реклама. Клієнту оренда одного білборду формату 3 на 6 коштує приблизно 3-3,5 тисяч гривень у місяць. За останні 3 роки середня ціна одного білборду впала десь у півтора раза», – поінформував Роман Паламарчук.
Кожна держава ЄС має свої правила
Білборди та іншу рекламу уздовж європейських автошляхів побачити можна. Хоча правила встановлення рекламних щитів мають свої особливості й усе залежить від держави, де ви перебуваєте, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у країнах ЄС. Якщо зовнішня реклама у країнах Скандинавії чи Бенілюксу чітко регламентована й перебуває у постійному полі зору правоохоронних служб, то цього не скажеш, наприклад, про Грецію або Чеську Республіку.
Нещодавно проблема рекламних щитів на дорогах Чехії стала предметом нарікань громадян та жвавих дискусій у владних структурах. Як виявилося, у Чехії білборди, особливо їх нові покоління із постійно змінюваними картинками, дуже відволікали водіїв і призводили до численних аварій. Міністерство транспорту цієї країни, з огляду на це, зобов’язалося заборонити такий вид реклами. Почали з того, що ввели правило не розміщувати зовнішньої реклами на нових автошляхах, тобто, тих, яким менше восьми років. Далі міністерство має намір не видавати дозволів на рекламу, після закінчення терміну контрактів, що діють нині.
Тим часом, у Греції проблема має інші риси: йдеться про велику кількість нелегальної реклами вздовж автомобільних доріг. Нещодавно підрахували, що по всій країні встановлено без офіційних дозволів понад 150 тисяч рекламних щитів.
Попри існування закону про заборону великих рекламних панно на дорогах, їхня кількість постійно зростає. Згідно із даними агенства «Євростат», Греція посідає друге місце у ЄС за кількістю автомобільних аварій. Саме з рекламою, яка привертає увагу автомобілістів, пов’язують велику частину цієї жахливої статистики: щороку 1600 смертей при загальній кількості населення – 11 мільйонів громадян.
Що стосується Західної Європи, то у більшості держав такий вид реклами дуже обмежений, щити встановлені на чималій відстані від проїжджої частини. Виняток становлять білборди державних служб, де містяться різного роду нагадування про безпеку руху, сумна статистика аварій чи емоційні фото, щоб примусити водіїв замислитися над наслідками швидкої їзди. Або ж настанови, скажімо, зберігати автошляхи чистими.
Законодавство України забороняє зовнішню рекламу вздовж автошляхів тютюну та алкоголю (з минулого року її не можна рекламувати), хоча пиво поки що під заборону не потрапляє. Зовнішня реклама ліків дозволена, однак її можна побачити рідко. Фармацевти дійшли висновку під час своїх досліджень, що ефективніша для них реклама по телевізору.
Тим часом, Асоціація зовнішньої реклами України планує просити парламентаріїв об’єднати усі законопроекти, в тій частині, яка стосується зовнішньої реклами, в один комплексний документ. І перед тим, як виносити його на голосування, узгодити усі суперечності в профільних комітетах парламенту.
«Зрозуміло, що реклама відволікає увагу водіїв. Це додаткові загрози як для пішоходів, так і для водіїв, які рухаються в напрямку чи назустріч. Слід прибрати рекламу вздовж доріг і віднести мінімум за 100 метрів, якщо там треба комусь ставити рекламу. Ось і скажіть, де в Європі є отака шалена реклама, як у нас на дорогах? Зовсім з розуму посходили вже. Кажемо, що в Європу рухаємося, а такий безлад у власній державі, – говорить Петро Симоненко. – Якщо хтось кишені набиває цією рекламою, то ми не повинні втрачати людей, через те, що відволікається увага водія. Для чого він сів за кермо, щоб дивитися на рекламу чи дивитися на дорогу?»
Зовнішня реклама відвертає увагу водіїв?
Будучи політичним опонентом комуніста Симоненка, народний депутат від БЮТ Андрій Шкіль, як і він, виступає за регулювання реклами уздовж автодоріг. Андрій Шкіль теж ініціював законопроект стосовно цього. І він теж посилається на міжнародний досвід, зокрема, Польщі.
«Тому що там ця реклама не для водіїв, а для пасажирів. А у нас намагаються відволікати увагу саме водіїв. Для водіїв не має бути ніякої реклами. Погляд водія не має відволікатися від дороги, коли від сидить за кермом. Має бути більше місця від дороги, рекламний щит розвернутий не у очі водієві, а в очі пасажирові, бо пасажир дивиться в бік, а водій дивиться прямо», – зазначив Андрій Шкіль.
Майже всі ініціативи народних депутатів щодо регулювання реклами уздовж автошляхів є,скоріше, елементом популізму. І це помітно, враховуючи неточності, помилки у законопроектах стосовно обмеження розміщення реклами. Про це говорить заступник голови Координаційної ради, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами України Роман Паламарчук. Він спростовує основний аргумент ініціаторів обмежень щодо встановлення білбордів, розтяжок, банерів тощо уздовж автошляхів – а саме, що, нібито, ця реклама збільшує аварійність.
«Очевидно, і є дослідження, наприклад, які доводять, що основною причиною аварійності є поганий стан доріг, погане освітлення доріг – у цьому напрямку потрібно працювати людям, які відповідальні за стан доріг в Україні. Просто виносять якийсь законопроект: давайте обмежимо, давайте заборонимо. Існують законопроекти, відповідно до яких пропонується перенести рекламоносії на 5-50 метрів від доріг, але немає жодного пояснення, чому саме 5, а не 7 метрів або чому 50, а не 100. Не може бути відрегульована будь-яка сфера підприємництва чи якісь галузеві питання без того, щоб це не було певним чином або економічно, або експертно обґрунтовано», – зауважив Роман Паламарчук.
Киянка Олена практично щодня за кермом. Затори, брак чемності декого з інших водіїв, погані погодні умови, неякісні дороги – все це, за її словами, впливає на дорожній рух. А вплив рекламних щитів якщо і є, то в останню чергу.
«Реклама мені не заважає. Іноді, коли стоїш у пробках, то цікаво подивитися якісь надписи веселі. В принципі, так щоб їхати і відволікатися на це, то ні, тому що зазвичай я, наприклад, слухаю музику, і це мене може більше відволікати, ніж реклама», – пояснила Олена.
Постраждає не лише рекламний бізнес, а й держава в цілому
Як кажуть в Асоціації зовнішньої реклами України, рекламісти самі не зацікавлені в тому, щоб понаставляти тих же білбордів уздовж автодоріг якомога більше і якомога ближче. Навіть із комерційної точки зору більша кількість не означає кращий ефект. Заступник голови Координаційної ради, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами України Роман Паламарчук також стверджує, що у разі різкого обмеження зовнішньої реклами, постраждає не лише цей бізнес, а й держава в цілому.
«В цілому втрати операторів, які автоматично перенесуться на втрати місцевих бюджетів, тому що оператори зовнішньої реклами платять гроші до місцевих бюджетів за розміщення рекламоносіїв або на території міста, або на території сільрад, можуть скласти вже в перші місяці десятки мільйонів гривень.Київ щорічно отримує в середньому 120-140 мільйонів гривень за те, що оператори на комунальному майні розміщують рекламу. Це тільки зовнішня реклама. Клієнту оренда одного білборду формату 3 на 6 коштує приблизно 3-3,5 тисяч гривень у місяць. За останні 3 роки середня ціна одного білборду впала десь у півтора раза», – поінформував Роман Паламарчук.
Кожна держава ЄС має свої правила
Білборди та іншу рекламу уздовж європейських автошляхів побачити можна. Хоча правила встановлення рекламних щитів мають свої особливості й усе залежить від держави, де ви перебуваєте, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у країнах ЄС. Якщо зовнішня реклама у країнах Скандинавії чи Бенілюксу чітко регламентована й перебуває у постійному полі зору правоохоронних служб, то цього не скажеш, наприклад, про Грецію або Чеську Республіку.
Нещодавно проблема рекламних щитів на дорогах Чехії стала предметом нарікань громадян та жвавих дискусій у владних структурах. Як виявилося, у Чехії білборди, особливо їх нові покоління із постійно змінюваними картинками, дуже відволікали водіїв і призводили до численних аварій. Міністерство транспорту цієї країни, з огляду на це, зобов’язалося заборонити такий вид реклами. Почали з того, що ввели правило не розміщувати зовнішньої реклами на нових автошляхах, тобто, тих, яким менше восьми років. Далі міністерство має намір не видавати дозволів на рекламу, після закінчення терміну контрактів, що діють нині.
Тим часом, у Греції проблема має інші риси: йдеться про велику кількість нелегальної реклами вздовж автомобільних доріг. Нещодавно підрахували, що по всій країні встановлено без офіційних дозволів понад 150 тисяч рекламних щитів.
Попри існування закону про заборону великих рекламних панно на дорогах, їхня кількість постійно зростає. Згідно із даними агенства «Євростат», Греція посідає друге місце у ЄС за кількістю автомобільних аварій. Саме з рекламою, яка привертає увагу автомобілістів, пов’язують велику частину цієї жахливої статистики: щороку 1600 смертей при загальній кількості населення – 11 мільйонів громадян.
Що стосується Західної Європи, то у більшості держав такий вид реклами дуже обмежений, щити встановлені на чималій відстані від проїжджої частини. Виняток становлять білборди державних служб, де містяться різного роду нагадування про безпеку руху, сумна статистика аварій чи емоційні фото, щоб примусити водіїв замислитися над наслідками швидкої їзди. Або ж настанови, скажімо, зберігати автошляхи чистими.
Законодавство України забороняє зовнішню рекламу вздовж автошляхів тютюну та алкоголю (з минулого року її не можна рекламувати), хоча пиво поки що під заборону не потрапляє. Зовнішня реклама ліків дозволена, однак її можна побачити рідко. Фармацевти дійшли висновку під час своїх досліджень, що ефективніша для них реклама по телевізору.
Тим часом, Асоціація зовнішньої реклами України планує просити парламентаріїв об’єднати усі законопроекти, в тій частині, яка стосується зовнішньої реклами, в один комплексний документ. І перед тим, як виносити його на голосування, узгодити усі суперечності в профільних комітетах парламенту.
