Чотири канали білоруського телебачення транслювали у прямому ефірі, як президент Лукашенко їхав у кортежі на церемонію інавгурації порожніми мінськими проспектами, як він виходив із броньованого «Мерседесу» з позашлюбним сином Колєю, читав присягу та урочисту промову.
Голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, спікер верхньої палати парламенту Анатолій Рубінов та православний митрополит Філарет гаряче вітали Лукашенка з обранням та наголошували, що він виграв у «вільних виборах». Дві з половиною тисячі звезених із усієї Білорусі гостей церемонії слухали ці вітання стоячи.
Єдину фразу по-білоруськи на цій церемонії промовив сам Лукашенко – це була його присяга, яку він виголосив хриплим голосом. «Заступаючи на посаду президента Республіки Білорусь, урочисто клянуся вірно служити народові Білорусі, поважати та охороняти права і свободи людини», – промовив Лукашенко.
В інавгураційній промові Лукашенко вкотре заявив, що ліміт революцій для Білорусі вичерпано і попередив своїх ворогів за кордоном: не роздмухуйте пожежу в сусіда, а то вогонь може перекинутися і на ваш дім.
«Вірус кольорових революцій вражає тільки слабі країни, чий державний механізм вимотаний економічними та соціальними проблемами, а влада залишається у конфронтації з населенням. Жодні майдани та площі нашому суспільству не загрожують», – заявив Лукашенко.
Лукашенко в Палаці, опоненти – у в'язниці
Чотири опозиційні суперники Олександра Лукашенка на момент його інавгурації перебували у в’язниці КДБ, протягом трьох тижнів до них не пускають адвокатів, їм дозволили переслати до рідних лише по одному листу.
На знак протесту проти фальсифікації підсумків останніх виборів президента Білорусі та розгортання кампанії масових репресій, всі посли країн ЄС та США, акредитовані в Мінську, проігнорували помпезну процедуру інавгурації Олександра Лукашенка. Український посол у Мінську Роман Безсмертний теж на церемонію не пішов.
Колишній голова Верховної ради Білорусі Мечислав Гриб, який проводив першу інавгурацію Олександра Лукашенка у 1994 році, зазначає: «Сьогодні на мій погляд була інавгурація не президента, а якогось царя. Немає тої відкритості та скромності, яка була раніше і яка була кращою, ніж ця прикрашена та начепурена маніфестація».
На питання, скільки ще інавгурацій буде в Олександра Лукашенка, Мечислав Гриб не зміг відповісти: «Все в руках Божих», – сказав він.
Голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, спікер верхньої палати парламенту Анатолій Рубінов та православний митрополит Філарет гаряче вітали Лукашенка з обранням та наголошували, що він виграв у «вільних виборах». Дві з половиною тисячі звезених із усієї Білорусі гостей церемонії слухали ці вітання стоячи.
Єдину фразу по-білоруськи на цій церемонії промовив сам Лукашенко – це була його присяга, яку він виголосив хриплим голосом. «Заступаючи на посаду президента Республіки Білорусь, урочисто клянуся вірно служити народові Білорусі, поважати та охороняти права і свободи людини», – промовив Лукашенко.
В інавгураційній промові Лукашенко вкотре заявив, що ліміт революцій для Білорусі вичерпано і попередив своїх ворогів за кордоном: не роздмухуйте пожежу в сусіда, а то вогонь може перекинутися і на ваш дім.
«Вірус кольорових революцій вражає тільки слабі країни, чий державний механізм вимотаний економічними та соціальними проблемами, а влада залишається у конфронтації з населенням. Жодні майдани та площі нашому суспільству не загрожують», – заявив Лукашенко.
Лукашенко в Палаці, опоненти – у в'язниці
Чотири опозиційні суперники Олександра Лукашенка на момент його інавгурації перебували у в’язниці КДБ, протягом трьох тижнів до них не пускають адвокатів, їм дозволили переслати до рідних лише по одному листу.
На знак протесту проти фальсифікації підсумків останніх виборів президента Білорусі та розгортання кампанії масових репресій, всі посли країн ЄС та США, акредитовані в Мінську, проігнорували помпезну процедуру інавгурації Олександра Лукашенка. Український посол у Мінську Роман Безсмертний теж на церемонію не пішов.
Колишній голова Верховної ради Білорусі Мечислав Гриб, який проводив першу інавгурацію Олександра Лукашенка у 1994 році, зазначає: «Сьогодні на мій погляд була інавгурація не президента, а якогось царя. Немає тої відкритості та скромності, яка була раніше і яка була кращою, ніж ця прикрашена та начепурена маніфестація».
На питання, скільки ще інавгурацій буде в Олександра Лукашенка, Мечислав Гриб не зміг відповісти: «Все в руках Божих», – сказав він.
