Згідно з ухваленою резолюцією щодо ситуації у Білорусі, має бути відновлена заборона на в’їзд до ЄС білоруських найвищих керівників, включно із президентом Олександром Лукашенком, а також усіх причетних до нинішніх репресій. Також європарламентарі закликають і до економічних санкцій, зокрема, до припинення фінансування режиму Білорусі за лінією Міжнародного валютного фонду.
Депутат від Польщі Яцек Протасевич каже, що треба принаймні морально підтримати ув’язнених, зокрема, декількох кандидатів на президентських виборах.
«З огляду на те, що резолюція – не лише політична заява парламенту, але й моральна підтримка тих, що перебувають за ґратами, – ми б хотіли додати до неї імена колишніх кандидатів на президентських виборах, утримуваних у в’язницях КДБ, – закликав внести поправку польський євродепутат. – Це Володимир Некляєв, Андрій Санников, Микола Статкевич та Олександр Міхалевич, а також ще два лідери опозиційних демократичних партій – Павло Севяринець, співголова білоруських християн-демократів, і Анатолій Лабедзка, лідер Об’єднаної громадянської партії».
«Резолюція сувора, але справедлива» – голова неурядової організації
Закликаючи до негайного звільнення ув’язнених, європейські парламентарі вимагають провести незалежне міжнародне розслідування подій у Білорусі під егідою ОБСЄ.
Директор брюссельського «Бюро за демократичну Білорусь» Ольга Стужинська вважає резолюцію суворою, але справедливою. «Я гадаю, що текст резолюції добре написаний, бо бере до уваги рекомендації та побажання представників білоруських громадських організацій та демократичних політичних партій, – каже вона. – Дуже приємно бачити, що позиція Європарламенту збігається із заявами місії ОБСЄ та інших міжнародних організацій».
Водночас незабаром білоруські неурядові організації, незалежні засоби масової інформації та студенти будуть отримувати посилену європейську допомогу.
Навіть при тому, що в арсеналі Євроарламенту немає багато можливостей діяти у сфері зовнішньої політики, він все ж відіграє важливу роль у залученні до демократичних процесів громадянського суспільства Білорусі. У резолюції, зокрема, є вимога збільшити кількісті білоруських студентів у Європейському гуманітарному університеті, що розташований у Вільнюсі, та обумовлена фінансова підтримка незалежних ЗМІ й демократично спрямованих неурядових організацій.
«Політика зближення ЄС та Білорусі зазнала краху» – резолюція
Європарламент визнав крах теперішньої політики зближення співдружності з цією державою. У європейських установах Брюсселя та Страсбурга усвідомлюють, що інших методів впливу на нинішню білоруську владу, окрім нових візових заборон, цілеспрямованих економічних санкцій та припинення двосторонніх контактів, немає. Але від цього не повинні страждати прості громадяни, яких ізолювати не можна.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон також заявила, що простим громадянам Білорусі мають бути полегшені процедури отримання віз.
«Я, зокрема, думаю про спрощення візового режиму. Хочу закликати консульства країн-членів у Мінську полегшити видачу віз як тимчасовий захід задля інтересів білоруських громадян», – зазначила координатор європейської дипломатії.
Резолюція також заявляє, що для того, щоб повернутися до нормальних відносин із Європою, білоруська влада повинна розробити «дорожню карту» демократичних реформ та провести нові – вільні та справедливі – вибори.
Європарламентарі також привітали рішення Варшави на початку цього тижня оголосити Олександра Лукашенка персоною нон-ґрата на польській території.
Білорусь погрожує «адекватними заходами»
Реакцією Мінська на ці обмеження були заяви міністерства закордонних справ та самого Олександра Лукашенка. Спочатку там висловили переконання, що «політика санкцій позбавлена перспективи». Заборону на в’їзд Лукашенка білоруські лідери називають «шляхом конфронтації».
«Білорусь буде вимушена у відповідь Варшаві вжити адекватних заходів», – зауважив голова білоруського зовнішньополітичного відомства Сергій Мартинов.
А сам Олександр Лукашенко у відповідь на резолюцію Європарламенту пригрозив відповісти Європі ще суворішими санкціями.
Голова Європарламенту Єжи Бузек зауважив, що нинішня резолюція – ще один послідовний крок на підтримку білоруського суспільства. «Тепер ми чекаємо засідання Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, що відбудеться 31 січня і де буде ухвалене остаточне рішення щодо цілеспрямованих санкцій та допомоги білоруському суспільству», – зазначив Єжи Бузек.
Депутат від Польщі Яцек Протасевич каже, що треба принаймні морально підтримати ув’язнених, зокрема, декількох кандидатів на президентських виборах.
«З огляду на те, що резолюція – не лише політична заява парламенту, але й моральна підтримка тих, що перебувають за ґратами, – ми б хотіли додати до неї імена колишніх кандидатів на президентських виборах, утримуваних у в’язницях КДБ, – закликав внести поправку польський євродепутат. – Це Володимир Некляєв, Андрій Санников, Микола Статкевич та Олександр Міхалевич, а також ще два лідери опозиційних демократичних партій – Павло Севяринець, співголова білоруських християн-демократів, і Анатолій Лабедзка, лідер Об’єднаної громадянської партії».
«Резолюція сувора, але справедлива» – голова неурядової організації
Закликаючи до негайного звільнення ув’язнених, європейські парламентарі вимагають провести незалежне міжнародне розслідування подій у Білорусі під егідою ОБСЄ.
Директор брюссельського «Бюро за демократичну Білорусь» Ольга Стужинська вважає резолюцію суворою, але справедливою. «Я гадаю, що текст резолюції добре написаний, бо бере до уваги рекомендації та побажання представників білоруських громадських організацій та демократичних політичних партій, – каже вона. – Дуже приємно бачити, що позиція Європарламенту збігається із заявами місії ОБСЄ та інших міжнародних організацій».
Водночас незабаром білоруські неурядові організації, незалежні засоби масової інформації та студенти будуть отримувати посилену європейську допомогу.
Навіть при тому, що в арсеналі Євроарламенту немає багато можливостей діяти у сфері зовнішньої політики, він все ж відіграє важливу роль у залученні до демократичних процесів громадянського суспільства Білорусі. У резолюції, зокрема, є вимога збільшити кількісті білоруських студентів у Європейському гуманітарному університеті, що розташований у Вільнюсі, та обумовлена фінансова підтримка незалежних ЗМІ й демократично спрямованих неурядових організацій.
«Політика зближення ЄС та Білорусі зазнала краху» – резолюція
Європарламент визнав крах теперішньої політики зближення співдружності з цією державою. У європейських установах Брюсселя та Страсбурга усвідомлюють, що інших методів впливу на нинішню білоруську владу, окрім нових візових заборон, цілеспрямованих економічних санкцій та припинення двосторонніх контактів, немає. Але від цього не повинні страждати прості громадяни, яких ізолювати не можна.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон також заявила, що простим громадянам Білорусі мають бути полегшені процедури отримання віз.
«Я, зокрема, думаю про спрощення візового режиму. Хочу закликати консульства країн-членів у Мінську полегшити видачу віз як тимчасовий захід задля інтересів білоруських громадян», – зазначила координатор європейської дипломатії.
Резолюція також заявляє, що для того, щоб повернутися до нормальних відносин із Європою, білоруська влада повинна розробити «дорожню карту» демократичних реформ та провести нові – вільні та справедливі – вибори.
Європарламентарі також привітали рішення Варшави на початку цього тижня оголосити Олександра Лукашенка персоною нон-ґрата на польській території.
Білорусь погрожує «адекватними заходами»
Реакцією Мінська на ці обмеження були заяви міністерства закордонних справ та самого Олександра Лукашенка. Спочатку там висловили переконання, що «політика санкцій позбавлена перспективи». Заборону на в’їзд Лукашенка білоруські лідери називають «шляхом конфронтації».
«Білорусь буде вимушена у відповідь Варшаві вжити адекватних заходів», – зауважив голова білоруського зовнішньополітичного відомства Сергій Мартинов.
А сам Олександр Лукашенко у відповідь на резолюцію Європарламенту пригрозив відповісти Європі ще суворішими санкціями.
Голова Європарламенту Єжи Бузек зауважив, що нинішня резолюція – ще один послідовний крок на підтримку білоруського суспільства. «Тепер ми чекаємо засідання Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, що відбудеться 31 січня і де буде ухвалене остаточне рішення щодо цілеспрямованих санкцій та допомоги білоруському суспільству», – зазначив Єжи Бузек.
