У вівторок вранці співробітники КДБ в Мінську знову прийшли з обшуком додому до Дарії Косак, дружини заарештованого Олександра Отрощенкова, прес-секретаря одного із колишніх кандидатів на президента Білорусі, лідера кампанії «Європейська Білорусь» Андрія Саннікова. Крім Саннікова ще три колишні кандидати на головну посаду в Білорусі сидять за ґратами – їх та їхніх соратників звинувачують в організації масових заворушень. У понеділок увечері оперативники в Мінську затримали на три дні ще й Івана Куликова, який зареєстрував ініціативну групу в ЦВК, але не зібрав необхідної кількості підписів, щоб балотуватися.
Білоруські чекісти зупиняють і нові спроби громадської непокори. У понеділок міліція в Бресті затримала трьох активістів – Івана Стасюка, Юрія Бакуру та Вікторію Гришанову. Їх відвели до Ленінського райвідділу внутрішніх справ за те, що вони зібралися перед місцевою обласною адміністрацією і розповсюджували там брошури, які висловлюють солідарність із затриманими білоруськими опозиціонерами.
Масові затримання та обшуки тривають у Білорусі вже цілий місяць, після того, як опозиція поставила під сумнів чесність президентських виборів.
Акція солідарності з заарештованими опозиціонерами
У першу чергу конфіскують носії інформації
Спершу за ґрати потрапили шість сотень людей, більшість із яких відпустили. Відтоді порушили близько 30 карних справ. Правоохоронці аналізують відеозаписи з масових мітингів після виборів і дані компаній мобільного зв’язку, які також можуть відстежити місцеперебування людей за інформацією з їхніх телефонів.
«Це як у старому анекдоті, коли міліціонеру доручать спіймати зайця, то він зловить 10, а 9 відпустить, так от приблизно за таким алгоритмом і працюють білоруські правоохоронні органи», – зауважує оглядач білоруської редакції Радіо Свобода Юрій Дракахруст.
Він звертає увагу на те, що під час обшуків та арештів конфісковують у першу чергу носії інформації: комп’ютери, флешки. «Я думаю, що білоруські правоохоронні органи, чи вірніше ті, хто ними керує, виходять із того – хтозна, як там буде з кримінальними справами, але повну інформацію про тих, хто не зовсім задоволений владою, вони отримають. А інформація ніколи не зашкодить», – зазначає Юрій Дракахруст.
Інавгурація може відбутися 21 січня
Тим часом у Мінську готуються до інавгурації Олександра Лукашенка. За Конституцією Білорусі обраний президент має скласти присягу протягом двох місяців після виборів, тобто до 19 лютого. Попередня дата призначена на цю п’ятницю, повідомив Радіо Свобода секретар Центральної виборчої комісії Білорусі Микола Лазвік.
«Вже ведеться попередня розробка сценарію інавгурації. Обговорюється дата 21 січня. Це робоча дата, яка поки не узгоджена керівником держави, але напрацювання є і, скоріше за все, ця дата і буде основною», – зауважив білоруський урядовець.
Деякі політичні оглядачі в Мінську вважають, що Лукашенко поспішає, щоб легітимізувати свою сумнівну перемогу.
Міжнародна ізоляція Мінська зростає
Західні уряди закликали білоруську владу звільнити опозиціонерів і готуються до відновлення санкцій проти вищих керівників держави. Європейський Союз має остаточно визначитися 31 січня, але вже цього тижня польські дипломатичні джерела повідомили про заборону в’їзду низці білоруських чиновників. Подробиць списку персон нон-ґрата польські дипломати наразі не оприлюднюють.
Мюнхенська конференція з проблем безпеки у вівторок також відкликала своє запрошення на лютневе зібрання до міністерства закордонних справ Білорусі. Організатор престижних щорічних зборів із проблем міжнародної безпеки назвав цей крок своїм «маленьким внеском» у те, що за нинішніх обставин не можна мати відносини з білоруською владою як раніше.
Білоруські чекісти зупиняють і нові спроби громадської непокори. У понеділок міліція в Бресті затримала трьох активістів – Івана Стасюка, Юрія Бакуру та Вікторію Гришанову. Їх відвели до Ленінського райвідділу внутрішніх справ за те, що вони зібралися перед місцевою обласною адміністрацією і розповсюджували там брошури, які висловлюють солідарність із затриманими білоруськими опозиціонерами.
Масові затримання та обшуки тривають у Білорусі вже цілий місяць, після того, як опозиція поставила під сумнів чесність президентських виборів.
У першу чергу конфіскують носії інформації
Спершу за ґрати потрапили шість сотень людей, більшість із яких відпустили. Відтоді порушили близько 30 карних справ. Правоохоронці аналізують відеозаписи з масових мітингів після виборів і дані компаній мобільного зв’язку, які також можуть відстежити місцеперебування людей за інформацією з їхніх телефонів.
«Це як у старому анекдоті, коли міліціонеру доручать спіймати зайця, то він зловить 10, а 9 відпустить, так от приблизно за таким алгоритмом і працюють білоруські правоохоронні органи», – зауважує оглядач білоруської редакції Радіо Свобода Юрій Дракахруст.
Він звертає увагу на те, що під час обшуків та арештів конфісковують у першу чергу носії інформації: комп’ютери, флешки. «Я думаю, що білоруські правоохоронні органи, чи вірніше ті, хто ними керує, виходять із того – хтозна, як там буде з кримінальними справами, але повну інформацію про тих, хто не зовсім задоволений владою, вони отримають. А інформація ніколи не зашкодить», – зазначає Юрій Дракахруст.
Інавгурація може відбутися 21 січня
Тим часом у Мінську готуються до інавгурації Олександра Лукашенка. За Конституцією Білорусі обраний президент має скласти присягу протягом двох місяців після виборів, тобто до 19 лютого. Попередня дата призначена на цю п’ятницю, повідомив Радіо Свобода секретар Центральної виборчої комісії Білорусі Микола Лазвік.
«Вже ведеться попередня розробка сценарію інавгурації. Обговорюється дата 21 січня. Це робоча дата, яка поки не узгоджена керівником держави, але напрацювання є і, скоріше за все, ця дата і буде основною», – зауважив білоруський урядовець.
Деякі політичні оглядачі в Мінську вважають, що Лукашенко поспішає, щоб легітимізувати свою сумнівну перемогу.
Міжнародна ізоляція Мінська зростає
Західні уряди закликали білоруську владу звільнити опозиціонерів і готуються до відновлення санкцій проти вищих керівників держави. Європейський Союз має остаточно визначитися 31 січня, але вже цього тижня польські дипломатичні джерела повідомили про заборону в’їзду низці білоруських чиновників. Подробиць списку персон нон-ґрата польські дипломати наразі не оприлюднюють.
Мюнхенська конференція з проблем безпеки у вівторок також відкликала своє запрошення на лютневе зібрання до міністерства закордонних справ Білорусі. Організатор престижних щорічних зборів із проблем міжнародної безпеки назвав цей крок своїм «маленьким внеском» у те, що за нинішніх обставин не можна мати відносини з білоруською владою як раніше.
