Сотні прихильників ас-Садра прийшли до святині Імама Алі в Ан-Наджафі, щоб співати «Так, так із Моктадою». Чимало соратників прийшли до його будинку, який був під щільною охороною.
Шиїти в Багдаді кажуть, що повернення ас-Садра «принесе щастя для всіх жителів Іраку і уряду аль-Малікі». Вони також висловлюють переконання, що повернення їхнього лідера допоможе подолати розкол в суспільстві і досягнути злагоди в державі. Хоча суніти в Іраку дивляться на це насторожено.
Моктада ас-Садр, родом із шиїтської релігійної родини, яка вже дала Іракові кількох великих діячів шиїтського ісламу, зібрав свого часу довкола себе антиамериканські сили відразу ж після скинення Саддама Хусейна та був на чолі двох повстань у 2004 році проти американців. Його «Армія Магді» була розгромлена аль-Малікі у 2008 році. Американці й до сьогодні ставляться до ас-Садра з підозрою.
Не випадково повернення Моктади ас-Садра з Ірану збіглося з візитом до Багдада виконувача обов’язків міністра закордонних справ Ірану Алі Акбара Салегі, який наголосив, що Тегеран прагне до зміцнення двосторонніх зв’язків з Іраком.
За словами керівника МЗС Ірану, одним із принципів його країни є «невтручання у внутрішні справи інших держав». «Якщо ви розглянете зовнішню політику Ірану за останні 30 років, то ви переконаєтеся, що Іран ніколи не втручався у внутрішні справи країн, особливо – сусідів. Ми й надалі стоятимемо на цьому», – зазначив Алі Акбар Салегі.
У свою чергу офіційний Багдад пообіцяв Салегі припинити на своїй території діяльність опозиційної іранській владі організації «Моджагедін-е Халк».
Нурі аль-Малікі не лише амністував керівників радикального руху Моктади ас-Садра, але й повернув їх до складу уряду, виділивши для садристів вісім міністерств. Очікується, що після трирічного вимушеного перебування в іранському шиїтському Кумі ас-Садр також повернеться до активного політичного життя в Іраку.
Моктада ас-Садр тепер вже не боїться американців, війська котрих вже майже виведені з країни. Хоча є експерти, котрі не виключають опору численних противників ас-Садра в Іраку, котрі намагатимуться протестувати проти його участі в політичному житті країни. Це може викликати протистояння різних сил в Іраку.
Шиїти в Багдаді кажуть, що повернення ас-Садра «принесе щастя для всіх жителів Іраку і уряду аль-Малікі». Вони також висловлюють переконання, що повернення їхнього лідера допоможе подолати розкол в суспільстві і досягнути злагоди в державі. Хоча суніти в Іраку дивляться на це насторожено.
Моктада ас-Садр, родом із шиїтської релігійної родини, яка вже дала Іракові кількох великих діячів шиїтського ісламу, зібрав свого часу довкола себе антиамериканські сили відразу ж після скинення Саддама Хусейна та був на чолі двох повстань у 2004 році проти американців. Його «Армія Магді» була розгромлена аль-Малікі у 2008 році. Американці й до сьогодні ставляться до ас-Садра з підозрою.
Не випадково повернення Моктади ас-Садра з Ірану збіглося з візитом до Багдада виконувача обов’язків міністра закордонних справ Ірану Алі Акбара Салегі, який наголосив, що Тегеран прагне до зміцнення двосторонніх зв’язків з Іраком.
За словами керівника МЗС Ірану, одним із принципів його країни є «невтручання у внутрішні справи інших держав». «Якщо ви розглянете зовнішню політику Ірану за останні 30 років, то ви переконаєтеся, що Іран ніколи не втручався у внутрішні справи країн, особливо – сусідів. Ми й надалі стоятимемо на цьому», – зазначив Алі Акбар Салегі.
У свою чергу офіційний Багдад пообіцяв Салегі припинити на своїй території діяльність опозиційної іранській владі організації «Моджагедін-е Халк».
Нурі аль-Малікі не лише амністував керівників радикального руху Моктади ас-Садра, але й повернув їх до складу уряду, виділивши для садристів вісім міністерств. Очікується, що після трирічного вимушеного перебування в іранському шиїтському Кумі ас-Садр також повернеться до активного політичного життя в Іраку.
Моктада ас-Садр тепер вже не боїться американців, війська котрих вже майже виведені з країни. Хоча є експерти, котрі не виключають опору численних противників ас-Садра в Іраку, котрі намагатимуться протестувати проти його участі в політичному житті країни. Це може викликати протистояння різних сил в Іраку.