Першим поїздом Донецьк-Ворохта приїхали з Дніпропетровська на Прикарпаття Юля і Віктор. У гори вибралися вперше. Зауважують, що мало інформації про можливості тут відпочити. «В інтернеті намагалися знайти. Пробували дізнатися щось з історії міста Ворохта. Навіть з наголосом не могли визначитися, як правильно», – кажуть вони.
Викладач Вищої школи туризму і рекреації з Варшави Міхал Бухольц зазначає, що Україна втрачає чимало туристів через брак інформації. У Польщі, приміром, функціонує портал «Візит-Поланд», каже він. А щодо України – навів приклад зі власного досвіду, коли кілька разів пробував увійти на один із українських сайтів. Якщо одного дня прочитати «вибачте, сторінка не функціонує», то наступного те саме – відповідно, більшість людей перестане цікавитися цим взагалі. Туриста потрібно переконати, що саме тут, в Україні, йому запропонують те, що потрібно. І заохотити до цього. Порівнюючи з польським досвідом, дуже мало в цьому напрямку роблять самі громади, наголошує Міхал Бухольц.
«Розвиток туризму на певній території – це насамперед завдання і сфера інтересів органів самоврядування з цієї території, – каже він. – Тому хотілося б, щоб було запроваджено в Україні те, що ми маємо в Польщі, але ми теж це взяли із Заходу – щоб люди, котрі працюють у сфері туризму (представники готельного, ресторанного бізнесу, навіть таксисти) організувалися між собою».
Туриста треба заманити
Саме на взаємодію влади і органів місцевого самоврядування був спрямований проект зі створення концепції туристичної інформації, який виконували Регіональний фонд підтримки підприємництва по Івано-Франківській області спільно з Асоціацією «Центр європейської співпраці» з польського міста Дзержонюв. Сама концепція – це понад 200 сторінок тексту, де зібрані пропозиції громадськості, туристичних організацій.
«В основному, там представлений туристичний продукт і специфіка туризму у Карпатському регіоні, – говорить заступник директора регіонального фонду Уляна Бережницька. – Ми старалися охопити різні сфери. Розробили також веб-портал. Там розміщено перелік закладів проживання, ресторанів, пунктів туристичної інформації. Також ми трохи «схитрували», хотіли привабити туриста і на веб-порталі представили наші специфічні моменти: місцева кухня, народні традиції, обряди, народне вбрання».
Від концепції – до стратегії
Голова правління Асоціації «Центр європейської співпраці» з Польщі Маркіян Желяк наголошує, що основна мета проекту – підвищення доходів населення українських Карпат за рахунок туристів. А поінформований турист приїжджає частіше і залишається надовше. Розробку концепції системи інформування Маркіян Желяк називає першим кроком, наступним має стати стратегія.
«Стратегія відрізняється від концепції тим, що поза тим, що має бути, знаємо, за рахунок яких коштів ми це профінансуємо, в якому часі і хто персонально відповідає за які елементи. Це наступна ціль, яку ми ставимо: залучити фінансування для конкретних елементів туристичної інформації – знакування шляхів, пункти туристичної інформації, розвиток інтернет-порталу, який ми вже створили», – наголошує Маркіян Желяк.
Міжнародні організації обіцяють подальшу підтримку таких проектів. Між тим розроблена концепція буде запропонована органам влади трьох областей: Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької. Надалі планують поширити її на всю Україну.
Викладач Вищої школи туризму і рекреації з Варшави Міхал Бухольц зазначає, що Україна втрачає чимало туристів через брак інформації. У Польщі, приміром, функціонує портал «Візит-Поланд», каже він. А щодо України – навів приклад зі власного досвіду, коли кілька разів пробував увійти на один із українських сайтів. Якщо одного дня прочитати «вибачте, сторінка не функціонує», то наступного те саме – відповідно, більшість людей перестане цікавитися цим взагалі. Туриста потрібно переконати, що саме тут, в Україні, йому запропонують те, що потрібно. І заохотити до цього. Порівнюючи з польським досвідом, дуже мало в цьому напрямку роблять самі громади, наголошує Міхал Бухольц.
«Розвиток туризму на певній території – це насамперед завдання і сфера інтересів органів самоврядування з цієї території, – каже він. – Тому хотілося б, щоб було запроваджено в Україні те, що ми маємо в Польщі, але ми теж це взяли із Заходу – щоб люди, котрі працюють у сфері туризму (представники готельного, ресторанного бізнесу, навіть таксисти) організувалися між собою».
Туриста треба заманити
Саме на взаємодію влади і органів місцевого самоврядування був спрямований проект зі створення концепції туристичної інформації, який виконували Регіональний фонд підтримки підприємництва по Івано-Франківській області спільно з Асоціацією «Центр європейської співпраці» з польського міста Дзержонюв. Сама концепція – це понад 200 сторінок тексту, де зібрані пропозиції громадськості, туристичних організацій.
«В основному, там представлений туристичний продукт і специфіка туризму у Карпатському регіоні, – говорить заступник директора регіонального фонду Уляна Бережницька. – Ми старалися охопити різні сфери. Розробили також веб-портал. Там розміщено перелік закладів проживання, ресторанів, пунктів туристичної інформації. Також ми трохи «схитрували», хотіли привабити туриста і на веб-порталі представили наші специфічні моменти: місцева кухня, народні традиції, обряди, народне вбрання».
Від концепції – до стратегії
Голова правління Асоціації «Центр європейської співпраці» з Польщі Маркіян Желяк наголошує, що основна мета проекту – підвищення доходів населення українських Карпат за рахунок туристів. А поінформований турист приїжджає частіше і залишається надовше. Розробку концепції системи інформування Маркіян Желяк називає першим кроком, наступним має стати стратегія.
«Стратегія відрізняється від концепції тим, що поза тим, що має бути, знаємо, за рахунок яких коштів ми це профінансуємо, в якому часі і хто персонально відповідає за які елементи. Це наступна ціль, яку ми ставимо: залучити фінансування для конкретних елементів туристичної інформації – знакування шляхів, пункти туристичної інформації, розвиток інтернет-порталу, який ми вже створили», – наголошує Маркіян Желяк.
Міжнародні організації обіцяють подальшу підтримку таких проектів. Між тим розроблена концепція буде запропонована органам влади трьох областей: Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької. Надалі планують поширити її на всю Україну.
